Агротехнічні заходи поєднують дві функції: забезпечення спри-ятливих умов для росту і розвитку культурних рослин та обмеження розмноження і поширення шкідників, хвороб і бур'янів. Комплекс агротехнічних заходів створює фон, на якому застосовуються засоби захисту рослин.

Формування агробіоценозу починається ще в попередньому році і певною мірою залежить від наявного там рослинного покриву. Вод-ночас посів поточного року є основою не тільки цьогорічної, а й май-бутньої агроекосистеми. Таким чином, ефективного поліпшення фітосанітарного стану сільськогосподарського угіддя можна досягти завдяки управлінню екологічними умовами не тільки в сівозміні в цілому, а й на окремих полях протягом одного сезону.

Своєчасне та якісне проведення агротехнічних заходів дає змогу істотно знизити як запас інфекції збудників хвороб у ґрунті, так і чисельність зимуючих видів шкідників. За допомогою агротехніч-них заходів змінюються екологічні умови у ґрунті, підвищується або знижується стійкість рослин до збудників хвороб і шкідників. Крім того, змінюються патогенні властивості мікроорганізмів, рівень життєдіяльності комах. Фактори, які формуються при проведенні агротехнічних заходів, впливають на умови існування шкідників, живлення рослин і порушують взаємовідносини, що склалися між шкідливими організмами і рослиною-живителем.

У регулюванні чисельності, розвитку та шкодочинності шкідли-вих організмів важливе місце відводиться сівозмінам.

Сівозміна — це науково обґрунтоване чергування сільськогос-подарських культур у часі й на території.

Система обробітку ґрунту у сівозміні. Механічний обробі-ток ґрунту поряд із сівозмінами і добривами є важливою ланкою інтенсивних систем землеробства.

Удобрення та підживлення. Добрива активно впливають на ценози сільськогосподарських культур. Від внесення добрив зале-жать умови розвитку як рослин, так і шкідливих організмів.

Підготовка насіннєвого і садивного матеріалу. Якість на-сіннєвого і садивного матеріалу часто має вирішальне значення для зменшення пошкодження сільськогосподарських культур шкідни-ками і ураження хворобами. Підготовка насіння до сівби залежить від культури та стану насіння і включає такі основні прийоми: очи-щення, сортування, калібрування, повітряно-теплове обігрівання, протруювання тощо.

Способи і строки сівби залежать від біологічних особливостей культур.

9. Фізико-механічний метод захисту с.г. культур.

Фізико-механічний метод ґрунтується на використанні фізичних явищ для захисту рослин від шкідливих організмів. Для цього ви-користовуються різні джерела енергії (світлові, теплові, радіоактив-не випромінювання тощо).

Найбільше поширення в захисті рослин має термічне знезара-ження, що використовується для знищення збудників хвороб і шкід-ників, які знаходяться на поверхні і всередині насіння, та садивного матеріалу рослин, а також для знищення шкідливих організмів у парниках і теплицях.

Очищення насіння сільськогосподарських культур на зерноочис-них машинах також є ефективним засобом зменшення кількості шкідників і хвороб, які зберігаються і поширюються з насінням. Своєчасне післязбиральне очищення і сушіння зерна до кондицій-ної вологості значно зменшує його ураженість багатьма фітопатогенними організмами.

Фізико-механічні засоби широко використовуються у боротьбі з шкідниками та хворобами в плодових і ягідних насадженнях. У ба-гатьох випадках вони трудомісткі і проводяться вручну, але їх за-стосування є необхідним, наприклад, збирання і знищення зимую-чих гнізд білана жилкуватого і золотогуза, знищення яйцекладок непарного шовкопряда, а також сухих і муміфікованих плодів і па-далиці з пошкодженням різними шкідниками та хворобами, очи-щення стовбурів та основних гілок від відмерлої кори, лікування пошкоджених чорним раком, цитоспорозом та іншими хворобами місць і замуровування дупел тощо.

До фізико-механічних засобів належать також заходи механічного знищення осередків шкідливих організмів у посівах і насадженнях сільськогосподарських культур, а також проміжних рослин-живителів. З фізичних явищ у захисті рослин можливе також використання приваблювальної або відлякувальної дії звукових коливань тощо.

10. Біологічний метод захисту с.г. культур.

Термін «біологічний метод боротьби» вперше був запропонований Л.Говардом (США) в 1916 р.

У статуті Міжнародної організації з біологічної боротьби біологіч-ний метод визначається як «використання живих особин або про-дуктів їх життєдіяльності для захисту від шкідливих організмів».

Суть біологічного методу полягає у використанні для захисту ро-слин від шкідливих організмів їх природних ворогів (хижаків, пара-зитів, антагоністів, гербіфагів), продуктів їх життєдіяльності (анти-біотиків, гормонів, феромонів та їх аналогів). Однак діяльність при-родних популяцій хижаків і паразитичних видів часто буває недо-статньою для того, щоб зменшити чисельність шкідників до еконо-мічно невідчутного рівня. У деяких випадках успішного пригнічен-ня розмноження шкідливих видів можна досягти спеціальними за-ходами при збагаченні видового складу фауни паразитів і хижаків і штучного збільшення чисельності їх популяцій.

Біологічний метод включає три основні групи заходів: збережен-ня та збагачення природних популяцій ентомофагів і корисних для захисту рослин мікроорганізмів в агроценозах; випуск на поля ен-томофагів, розведених у лабораторних умовах; використання пато-генних організмів та продуктів їх життєдіяльності. Кожен із заходів біологічного методу має свою специфіку та виявляє ефективність за певних умов. Максимальне збереження природних компонентів агроценозів є найбільш перспективним, доступним і ефективним. Це можна здійснити шляхом раціонального застосування пестицидів і використання комплексу агротехнічних заходів. Важливими елемен-тами менш небезпечного для корисної фауни і флори застосування пестицидів є використання критеріїв граничної шкодочинності шкід-ливих організмів, диференційованих норм витрат препаратів з урахуванням чисельності шкідливих організмів і співвідношення їх з корисними, фенологічних строків і засобів локального застосування токсикантів, впровадження селективних препаратів та ін. Серед агротехнічних прийомів, що створюють умови для розмноження ентомопатогенів, найважливіше значення мають обробіток ґрунту і строки сівби культури.

Широкого застосування біологічний метод набув при захисті ово-чевих культур у закритому ґрунті, де використовується широкий комплекс біоагентів.

Хімічний метод захисту с.г. культур.

Хімічний метод передбачає використання пестицидів для запобі-гання розвитку і знищення шкідників, хвороб рослин і бур'янів при масовому їх розмноженні та поширенні.

Сучасний асортимент пестицидів включає велику кількість пре-паративних форм, більшість з яких належать до різних груп органіч-них сполук. Різні групи хімічних