Фуміганти (ф.) — це пестициди у вигляді газів. Деякі активні інгредієнти (д.р.) під тиском існують як рідини, а при зниженні тис-ку вони перетворюються на гази. Інші діючі речовини — це леткі рідини, навіть коли знаходяться у звичайних контейнерах (тарі), тому їх препаративні форми не перебувають під тиском. Ще є тверді препаративні форми, що виділяють гази в умовах високої вологості або за наявності водяної пари.

Гранульовані препарати (г.п.) — пестициди, які виготовля-ють у формі гранул. Гранульовані препаративні форми за зовніш-нім виглядом подібні до пилоподібних, але їх часточки більші за розмірами (у діаметрі 0,5- 1,5 мм, інколи до 3 мм) і вони важчі. Вміст діючої речовини у гранулах коливається у межах 1-15 %. Для виготовлення високоякісних гранульованих препаратів вико-ристовують нейтральні високосорбційні пористі наповнювачі, які здатні утримувати необхідну кількість рідкої діючої речовини без злипання часточок. Діюча речовина або вкриває гранули зовні, або адсорбується в них. Гранульовані препарати використовують для захисту від ґрунтових шкідників і деяких шкідників, які пошко-джують надземні органи рослин. Такі препарати використовуються, коли виникає необхідність проникнення пестициду через густу кро-ну дерев у лісі, в переплетення листя і стебел багаторічних трав, у піхви листя тощо.

Вододиспергуючі гранули (в.д.г.) — це препаративна форма, яка за зовнішніми ознаками дуже схожа на змочувані порошки, але діюча речовина в ній має форму гранул. Перед застосуванням їх змішують з водою, в якій гранули розсіюються до дрібнозернистого порошку. їх робочі розчини потребують постійного перемішування, щоб порошок перебував у завислому стані. Вододиспергуючі грану-ли мають такі самі недоліки та переваги, що й змочувані порошки, за винятком того, що їх легше зважувати та змішувати; вони ви-кликають менше інгаляційних ушкоджень у працюючих під час приготування робочих розчинів.

Течкі пасти (т.пс.) — це нерозчинні тверді діючі речовини. Во-ни можуть мати течку препаративну форму, в якій дрібно перемелені активні (д.р.) та інертні інгредієнти перемішані з рідиною. Перед за-стосуванням їх змішують з водою. Вони дуже схожі з препаративни-ми формами е.к. та змочуваними порошками, зручні в роботі.

Мікрокапсульовані препарати (мкс — суспензія, мке — емульсія) — це рідкі або сухі часточки пестицидів в органічній обо-лонці. Така форма використовується для високотоксичних речовин і в тих випадках, коли необхідно продовжити строк дії препарату, оскільки діюча речовина вкрита тонкою оболонкою, яка розчиняєть-ся в ґрунті поступово.

Отруєні принади. Так називають харчові продукти, до яких додають певну кількість пестицидних речовин для знищення тва-рин чи комах, що живляться принадами. Готують і використовують отруєні принади за спеціальними методиками.

Добавки до препаратів — це хімічні сполуки, що додаються до пестицидної товарної форми або до бакової суміші для збільшення їх біологічної ефективності та підвищення безпеки при застосуван-ні. Багато препаративних форм містять хоч невеликий відсоток до-бавок. Найбільш відомі добавки — поверхнево-активні речовини (ПАР), які змінюють властивості рідини: розподіл, змочування та розвіювання краплин.

14. Забруднення пестицидами ґрунту. Від яких факторів залежить метаболізм пестицидів у ґрунті?

У ґрунт пестициди потрапляють в усіх випадках їх використан-ня. Надалі певна їх частина розкладається на нетоксичні продукти протягом кількох місяців і не залишає помітного негативного впли-ву, інша частина зберігається роками і потрапляє в систему колообігу речовин у природі. Пестициди потрапляють в атмосферу при ви-паровуванні, а потім випадають з дощем, вимиваються опадами або ґрунтовою водою в глибокі підгрунтові шари, виносяться коренями рослин на поверхню із ґрунтовим розчином, у мікрокількостях над-ходять у продукти харчування і знову в ґрунт. Тривалість цих про-цесів залежить від природних і антропогенних факторів, які впли-вають на розпад пестицидів у ґрунті.

Природні фактори. Біологічні процеси є основними в розкла-данні більшості пестицидів. Біологічна активність ґрунту визнача-ється його типом, генетичним шаром, рН, вмістом органічної речо-вини, гідротермічним режимом, умовами аерації тощо. Особливості поширення ґрунтових мікроорганізмів пов'язані з географією основ-них типів ґрунтів. У міру просування із півночі на південь біогенність ґрунтів зростає. Різну мікробіологічну активність ґрунтів ви-значає температурний режим.

Кислотність ґрунту. Для більшості ґрунтових мікроорганіз-мів оптимальний показник рН = 6,5 - 7,5 (нейтральне середовище).

Вологість ґрунту. Якщо у ґрунті більше води, ніж він може по-глинути, вона разом з пестицидами легко проникає до підземних вод. Злива або надмірне зрошення можуть спричинити таке явище.

Аерація ґрунту. Більшість ґрунтових мікроорганізмів є актив-ними в аеробних умовах, тому найчастіше аерація позитивно впли-ває на розкладання пестицидів.

Норми витрати препаратів. Пестициди як біологічно актив-ні речовини не повинні накопичуватися у ґрунті в концентраціях, які негативно впливають на життєдіяльність мікроорганізмів. Тому застосовувати пестициди необхідно згідно з регламентом, особливо дотримуватися норми витрати препаратів, що є надзвичайно важ-ливим для самоочищення ґрунту.

Леткість пестицидів залежить від температури та вологості ґрунту і повітря. Наприклад, через 15 хв після застосування ептаму втрати його з сухого ґрунту становлять 20 %, з вологого — 27, з сиро-го — 44 %. Це стосується й інших летких препаратів, які вносяться у ґрунт. Адсорбція пари летких пестицидів сухим ґрунтом значно ви-ща, ніж вологим. Це дає змогу застосовувати їх при сухому ґрунті без ризику зменшення ефективності.

Дію пестицидів оцінюють на основні групи ґрунтових мікроорга-нізмів шляхом визначення наявності їх у ґрунті і співвідношення мікроорганізмів з різних груп до і після обробки його пестицидами.

Пряма дія на ґрунт оцінюється за кількома показниками, які ви-користовуються у ґрунтознавстві. Обов'язково оцінюється дія препа-ратів на основні групи ґрунтових мікроорганізмів, що здійснюється