Гігієнічна класифікація пестицидів вивчає такі властивості: стійкість, леткість, токсичність пероральну та шкірно-резорбтивну, кумулятивність, бластомогенність (канцерогенність), тератогенність (виродливість), ембріотоксичність (дія на материнські органи), алергенність та деякі інші.

Токсичність є одним з важливих показників впливу пестицидів на живі організми і довкілля. Мірою токсичності є доза.

Оральна токсичність визначає ураження організму при по-траплянні хімічних сполук у шлунок.

Шкірно-резорбтивна (дермальна) токсичність визначає ураження шкіри і ступінь проникнення речовини в організм крізь непошкоджену шкіру.

Інгаляційна токсичність характеризує небезпечність речови-ни при проникненні в організм через органи дихання і залежить від ступеня леткості. Ураження очей свідчить про потрапляння хімічних сполук в органи зору..

Гостра токсичність, як правило, характеризується негай-ним проявом ураження після разового короткочасного впливу речо-вини. Гостра токсичність може бути оборотною в разі вчасного на-дання людині відповідної медичної допомоги.

Хронічна токсичність (уповільнені ураження) — це ураження або ушкодження організму, які виникають не відразу після надходження пестицидів або їх комбінації.

Алергічні ураження — це реакція організму на подраз-нення хімічними сполуками.

Кумуляція — нагромадження в організмі і сумарна дія деяких речовин, що спричинює отруєння організму з летальним ефектом. Ступінь кумулятивної дії хімічних сполук виражають коефіцієнтом кумуляції — це відношення сумарної дози речовини, яка спричинює смертність 50 % піддослідних тварин при багаторазовому введенні в організм, до дози, яка спричинює смертність 50 % тварин при одно-разовому введенні.

Персистентність (стійкість) пестицидів — тривалість збереження пестицидами або їх метаболітами біологічної активності в навколишньому середовищі чи окремих об'єктах (ґрунті, повітрі, воді тощо). Чим вища персистентність пестициду в об'єктах, тим бі-льша його небезпека для довкілля.

18. Токсичність пестициду.

Токсичність — здатність хімічних речовин у певних кількостях спричинювати отруєння організму тварин і людини. Токсичність залежить від міри, форми або способу впливу на живий організм.

Мірою токсичності є доза (від грец. dosis — порція). Вона вира-жається в одиницях маси хімічної сполуки на одиницю маси орга-нізму (мг/г — для комах; мг/кг — для гризунів та інших тварин).

Для характеристики дози або концентрації як міри токсичності пестициду слід відрізняти дозу (концентрацію) порогову, сублетальну і летальну.

Порогова доза — найменша кількість пестициду, яка спричи-нює зміни у фізіолого-біохімічних процесах за відсутності у шкідли-вих організмів ознак отруєння.

Сублетальна доза — доза пестициду, яка спричинює пору-шення життєдіяльності організму без смертельного наслідку.

Летальна доза — доза пестициду, яка спричинює загибель ор-ганізму.

Організми, що використовуються для визначення токсичності, називають біотестами, а окремі показники змін біохімічних і фізіо-логічних процесів, які використовують з метою визначення ступеня отруєння, — тестами.

Показники токсичності дають змогу визначити норми витрати препарату і більш ефективні способи їх застосування. Кількісні показники токсичності мають важливе значення для встановлення резистентності до пестицидів у шкідливих організмів.

19. Кумулятивна властивість пестициду.

Кумуляція — нагромадження в організмі і сумарна дія деяких речовин, що спричинює отруєння організму з летальним ефектом. Ступінь кумулятивної дії хімічних сполук виражають коефіцієнтом кумуляції — це відношення сумарної дози речовини, яка спричинює

смертність 50 % піддослідних тварин при багаторазовому введенні в організм, до дози, яка спричинює смертність 50 % тварин при одно-разовому введенні.

Хімічні сполуки за кумулятивністю поділяються на чотири гру-пи:

1) надзвичайно кумулятивні речовини — коефіцієнт кумуляції менший за 1;

2) речовини з виявленою кумуляцією — коефіцієнт кумуляції 1 — 3;

3) речовини з помірною кумуляцією — коефіцієнт кумуляції 3 — 5;

4) речовини зі слабко виявленою кумуляцією — коефіцієнт куму-ляції більше 5.

20. Що таке персистентна властивість пестициду? Назвіть класифікаційні групи пестицидів за ступенем стійкості у навколишньому середовищі.

Персистентність (стійкість) пестицидів — тривалість збереження пестицидами або їх метаболітами біологічної активності в навколишньому середовищі чи окремих об'єктах (ґрунті, повітрі, воді тощо). Чим вища персистентність пестициду в об'єктах, тим бі-льша його небезпека для довкілля.

Стійкість пестицидів і їх метаболітів у навколишньому середо-вищі визначає можливість їх негативного впливу на людей, тварин і рослини при проникненні в організм з продуктами харчування, водою і повітрям. Згідно з прийнятою класифікацією, за ступенем стійкості у навколишньому середовищі пестициди умовно поділяють на чотири групи:

1) дуже стійкі — період розкладання на нетоксичні компоненти понад два роки;

2) стійкі — період розкладання на нетоксичні компоненти пів-року — два роки;

3) помірно стійкі — період розкладання на нетоксичні компоне-нти один — шість місяців;

4) малостійкі — період розкладання на нетоксичні компоненти менше одного місяця.

21. Вплив пестицидів на ґрунтову мікрофлору.

Пестициди при безпосередньому внесенні в ґрунт або при проник-ненні в ґрунт з опадами можуть зберігатися в ньому протягом по-рівняно тривалого часу і певним чином впливати на ґрунтову мік-рофлору, якої налічується 80 — 100 млн і більше в 1 см3 ґрунту. Ха-рактер і ступінь цього впливу різні і залежать від властивостей і норми витрат самого препарату, тривалості його збереження у ґрун-ті, видового складу мікроорганізмів, механічного складу і структури ґрунту, температури, вологості, мікробіологічної активності ґрунту і інших факторів.

Дію пестицидів оцінюють на основні групи ґрунтових мікроорга-нізмів шляхом визначення наявності їх у ґрунті і співвідношення мікроорганізмів з різних груп до і після обробки його пестицидами.

Пестициди у ґрунті видозмінюються або зовсім розкладаються також у результаті фізико-хімічних процесів, мікробіологічного роз-кладання, поглинання вищими рослинами, ґрунтовою фауною. Во-ни видаляються з ґрунту в результаті вивітрювання, випаровування з парою води, вимивання водою, винесення рослинами.