щодо підвищення якості та доступності медичного обслуговування населення, впровадження обгрунтованих державних гарантій надання населенню безоплатної медичної допомоги, ефективної та прозорої моделі фінансування галузі, що орієнтована на реальні потреби пацієнтів, розробки та впровадження в діяльність закладів охорони здоров'я стандартів медичної допомоги, раціоналізації використання ресурсів у цій сфері, удосконалення системи управління галуззю, оптимізації мережі державних, комунальних і відомчих закладів охорони здоров'я, поліпшення підготовки медичних працівників та умов оплати їх праці, спрощення дозвільної системи в галузі, оновлення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров'я. Обов'язковою складовою частиною "Плану дій з реформування системи охорони здоров'я населення" має стати "Концепція реформування стоматологічної служби України".
Мета Концепції
Метою Концепції реформування стоматологічної служби є підвищення рівня стоматологічного здоров'я населення України та ефективності діяльності стоматологічної галузі шляхом створення та запровадження науково обґрунтованої і економічно ефективної моделі організації стоматологічної служби на засадах зміни діючих форм господарювання, з урахуванням співпраці в умовах єдиного медичного простору стоматологічних закладів різних форм власності; запровадження на засадах міжсекторальної взаємодії системи гігієнічного навчання та виховання, ефективних методів первинної та вторинної профілактики стоматологічних захворювань і диспансеризації населення, насамперед дітей і вагітних жінок.
Аналіз причин незадовільного стану стоматологічного здоров'я населення України та обґрунтування реформування стоматологічної галузі
Загальні проблеми в галузі охорони здоров'я в сучасних умовах обумовлені негативною динамікою показників загального стану здоров'я населення та стану стоматологічного здоров'я як його невід'ємної складової, недостатньою увагою громадськості до питань збереження та підтримання здоров'я на тлі обмеженого бюджетного фінансування, недосконалості законодавчої бази, яка на сьогодні не забезпечує ефективну діяльність системи охорони здоров'я в цілому та стоматологічної галузі зокрема, запровадження засад міжгалузевої кооперації. Сучасна система організації надання стоматологічної допомоги населенню потребує кардинальних змін, що складає актуальну проблему для охорони здоров'я в цілому і для стоматологічної галузі.
Головними чинниками, що спричиняють низький рівень стоматологічного здоров'я населення України та вказують на низьку ефективність діяльності сучасної моделі стоматологічної галузі, є:
неефективна модель господарювання, недостатнє фінансуванням діяльності стоматологічної служби та неможливість дотримання повного обсягу стоматологічної допомоги, передбаченого у фахових стандартах
В жодній з держав сучасного світу не існує практики державного фінансування повного обсягу стоматологічних послуг населенню. В Україні розроблені та частково запроваджені протоколи та стандарти надання стоматологічної допомоги населенню. Однак, забезпечення доступності у повному обсязі для всіх верств населення всіх видів стоматологічної допомоги, запровадження сучасних технологій профілактики та лікування можливе лише шляхом створення єдиного медичного простору, що забезпечує ефективну взаємодію стоматологічних закладів різних форм власності.
Для запровадження ефективної моделі єдиного медичного стоматологічного простору в Україні необхідно привести у відповідність діюче нормативно-правове забезпечення, що дозволить здійснити реорганізацію медичних соматологічних закладів та їх підрозділів шляхом зміни форми господарювання, перетворюючи їх в державні, комунальні чи орендні підприємства та з наданням їм права подальшого акціонування. При цьому зобов'язання держави мають бути сформульовані у вигляді стандартів надання гарантованого обсягу стоматологічної допомоги населенню, насамперед дитячому населенню та декретованим групам населення.
Запровадження нових моделей господарювання у стоматологічній галузі дозволить зменшити фінансовий тиск на бюджет МОЗ України, отримати додаткові кошти для запровадження заходів первинної та вторинної профілактики, диспансеризації.
невідповідність більшості стоматологічного обладнання, устаткування та технологій у державних та комунальних закладах сучасним вимогам щодо ефективної організації діяльності стоматологічної служби стосовно профілактики та лікування стоматологічних захворювань;
Має місце значна зношеність стоматологічного обладнання в державних та комунальних ЛПЗ, що в деяких регіонах досягає 100%. Вказана проблема стосується насамперед обладнання дитячих стоматологічних поліклінік, відділень, кабінетів. Недостатнім є оснащення лікувально-профілактичних закладів стоматологічного профілю діагностичним та фізіотерапевтичним обладнанням. В той же час в україні виробляється сучасне стоматологічне обладнання та устаткування, яке може використовуватись для переоснащення лікувально-профілактичних закладів державної та комунальної власності. Однак, зміна застарілого стоматологічного обладнання за сучасних умов господарювання є мало імовірною. Тому, з одного боку, використання застарілого обладнання не дозволяє підвищити якість надання стоматологічної допомоги, забезпечити запровадження нових стоматологічних технологій, а з іншого - зменшує конкурентоспроможність комунальних закладів в умовах єдиного медичного простору.
Покращення ситуації можливе лише за умови запровадження сучасних механізмів господарювання.
руйнування державної системи первинної та вторинної профілактики, диспансеризації населення, знищення мережі стоматологічних кабінетів у дитячих дошкільних закладах та школах;
руйнація міжгалузевої кооперації в межах закладів, підпорядкованих МОЗ України та МОН України та значні складності у запровадженні системи гігієнічного навчання та виховання населення;
відсутність належного контролю за засобами гігієни порожнини рота з категорії "лікувально-профілактичні", що надходять на вітчизняний ринок.
Поступове закриття мережі стаціонарних стоматологічних кабінетів внаслідок граничної зношеності обладнання, неможливості дотримання вимог санітарно-епідемічного режиму під час їх використання, неузгодженості дій керівників закладів системи МОЗ та МОН України спричинило руйнацію діючої системи стоматологічної диспансеризації. Відновлення мережі стоматологічних кабінетів в закладах освіти є надзвичайно затратним та економічно неефективним заходом. Однак, існуючі стоматологічні кабінети будуть реорганізовані у кабінети стоматологічного здоров'я з наступною зміною їх функціонального призначення. У вказаних кабінетах має працювати зубний гігієніст, головними завданнями діяльності якого є запровадження системи гігієнічного навчання та виконання, контроль запровадження заходів профілактики, призначених лікарем. Головним осередком для запровадження системи диспансеризації населення, насамперед дитячого, має стати дитяча стоматологічна поліклініка (відділення, кабінет). Однак, досі не створені нормативні документи, механізми впровадження та форми звітності, що дозволяють запровадити нову модель стоматологічної диспансеризації.
Вкрай обмежене фінансування не
