сприяє і не сприятиме запровадженню засад профілактичної стоматології в України та підвищенню якості життя населення.
Покращення ситуації можливе лише за умови запровадження сучасних механізмів господарювання та засад міжгалузевої кооперації.
відсутність на державному рівні системи моніторингу показників стоматологічного здоров'я, значимих факторів ризику, в тому числі регіональних, що унеможливлює створення та запровадження високоефективних та рентабельних програм профілактики; Створення ефективних державних та регіональних програм профілактики неможливе без урахування показників стоматологічного здоров'я та профілів ризику. Однак, досі в україні вказані питання систематично не вивчаються, не ведеться моніторинг стану стоматологічного здоров'я та факторів ризику. Для запровадження засад стратегічного планування розвитку стоматологічною галуззю і його обов'язкової складової - моніторингу показників стоматологічного здоров'я і показників діяльності служби необхідно створити спеціальний уповноважений орган при МОЗ Україні.
неузгодженість у проведенні регіональних профілактичних програм;
Відсутність системи моніторингу стану стоматологічного здоров'я та профілів ризику з урахуванням впливу ендемічних та екологічних чинників обумовила емпіричний підхід до створення регіональних програм профілактики, фінансування яких здійснюється з місцевих бюджетів. Відсутність єдиних підходів щодо мети і завдань програми, заходів та індикаторів в значній мірі визначають їх низьку ефективність.
Для підвищення ефективності запровадження державної і регіональних програм в стоматологічній галузі, координації та моніторингу необхідно створити спеціальний уповноважений орган при МОЗ Україні, про що неодноразово приймались рішення нарадами МОЗ України, З'їздом АСУ та стоматологічними конференціями.
суттєве відставання розвитку вітчизняних діагностичних та лікувально-профілактичних технологій і виробництв товарів стоматологічного призначення, і в першу чергу, профілактичних засобів.
В недостатній мірі використовується власний науковий потенціал з розробки перспективних засобів і методів профілактики стоматологічних захворювань. Не в повну силу задіяна виробнича потужність країни. Слід відмітити, що засоби гігієни порожнини рота, які раніше випускалися на державних підприємствах, мали високу якість. Ідеологія їх створення базувалася на продуманому науковому підході. На сьогодні враховується, в основному, комерційний інтерес. Потребує підвищення якості проведення доклінічних та клінічних випробувань медичних та стоматологічних засобів.
Для розробки державної політики щодо забезпечення стоматологічної галузі вітчизняними діагностичними та лікувально-профілактичними технологіями і товарами стоматологічного призначення необхідно створити спеціальний уповноважений орган при МОЗ Україні.
недостатня обізнаність та увага з боку громадськості стосовно факторів ризику та недотримання засад профілактики стоматологічних захворювань;
Останнім питанням в Україні, головним чином, займаються іноземні фірми, які проводять майже безконтрольне постачання своїх лікувально-профілактичних засобів та навчальних програм до них з виховання навичок гігієни по догляду за порожниною рота. Пропаганда гігієнічних знань відносно причин виникнення стоматологічних захворювань та можливостей їх уникнення, що організована в нашій країні на державному рівні, майже відсутня.
Для проведення цього процесу за наказом МОЗ України № 407 від 20.06.2006 р. введено кваліфікацію "гігієніст зубний". Однак, до теперішнього часу не розроблено адаптованих учбових планів з цієї спеціальності, а у структурі державних стоматологічних установ відсутня вказана штатна одиниця.
недостатня укомплектованість середньої ланки медичних працівників - медичних сестер, зубних гігієністів;
Забезпечення лікувально-профілактичних закладів стоматологічного профілю середнім медичним персоналом є вкрай недостатнім. Низький рівень заробітної плати, проблеми із забезпеченням житлом спричиняє постійну недостатність середнього медичного персоналу. Забезпеченість середнім медичним персоналом з розрахунку на одного лікаря складає в середньому 1-0,8 порівняно з 2-3 у країнах Європи. Вказана ситуація збільшує навантаження на лікаря-стоматолога за рахунок виконання ним функцій середнього медичного персоналу.
Шляхи і способи розв'язання проблеми
Для розв'язання проблеми у Концепції необхідно передбачити заходи щодо:
визначення та затвердження у встановленому порядку гарантованого державою рівня безоплатної стоматологічної допомоги; розроблений нормативний акт ввести у дію відповідною постановою Кабінету Міністрів України;
визначення та нормативного забезпечення порядку оплати стоматологічних послуг окремим пільговим категоріям населення з державного бюджету України відповідно до діючого законодавства та створення нового нормативного акту Кабінету Міністрів України;
розробки та затвердження стандартів надання гарантованого державою рівня безоплатної стоматологічної допомоги; розроблений нормативний акт ввести у дію відповідною постановою Кабінету Міністрів України;
розробки та затвердження стандартів надання всіх видів стоматологічної допомоги ЛПЗ різних форм власності; розроблений нормативний акт ввести у дію відповідним Наказом МОЗ України;
визначення моделі реорганізації медичних закладів та їх підрозділів шляхом зміни форми господарювання на державні, комунальні, орендні чи приватні підприємства з наданням їм статусу некоменраційних та права подальшого акціонування в рамках діючого законодавства; розробка та узгодження діючої нормативно-правової бази;
забезпечення гарантій пріоритетних прав трудових колективів ЛПЗ чи підрозділів на створення підприємства (комунального, державного, орендного) на базі майна (рухомого та нерухомого) даного ЛПЗ чи підрозділу шляхом створення необхідної нормативно-правової бази;
розробки та запровадження політики ціноутворення в стоматології, механізму її реалізації у ЛПЗ;
запровадження системи гігієнічного навчання і виховання в організованих дитячих колективах та закладах, підпорядкованих МОЗ України та МОН України шляхом створення спільного наказу МОН та МОЗ України;
розробки та затвердження державного стандарту післядипломної стоматологічної освіти (ОКХ, ОПП);
розробки та запровадження ефективної моделі системи стоматологічної диспансеризації населення, системи моніторингу стану стоматологічного здоров'я населення, необхідних форм статистичної звітності шляхом впровадження єдиної електронної системи обліку і звітності;
удосконалення системи атестації, ліцензування, акредитації, сертифікації в стоматологічній галузі;
удосконалення системи підготовки та безперервної освіти спеціалістів вищої та середньої ланки з метою підвищення якості стоматологічної допомоги;
підтримки вітчизняних виробників засобів гігієни, профілактики, стоматологічного обладнання і матеріалів шляхом здійснення сертифікації засобів медичного та стоматологічного призначення за принципом "єдиного вікна";
поліпшення матеріально-технічного забезпечення закладів охорони здоров'я стоматологічним обладнанням, устаткуванням та матеріалами лікувально-профілактичного призначення;
проведення