Загальне лікування включає:

- відміну (якщо дозволяє стан хворого) антибіотиків, що застосо-вувалися, кортикостероїдів, цитостатиків або їх заміну;

- лікування супутніх захворювань, зокрема, ендокринних, орга-нів шлунково-кишкового тракту ( анацидного гастриту);

- збалансоване раціональне харчування, багате білками, з виклю-ченням рафінованих вуглеводів;

- вітамінотерапію (полівітамінні комплекси з урахуванням віку);

- гіпосенсибілізуючу терапію;

- в залежності від ступеня важкості - використовують специфічні антимікотики, у першу чергу полієнові антибіотики (у різних лікарсь-ких формах): ністатін, леворін, мікогептин, амфотерицин В, амфоглюкамін, ітраконазол, нізорал, клотрімазол.

До синтетичних засобів специфічної дії належать імідазольні по-хідні неспецифічної дії - декамін, ніпагам і ніпазол. Нітроксолін і декамін доцільно поєднувати з препаратами специфічної дії, тому що їх власна фунгіцидна активність низька. До препаратів третього покоління (триазольні похідні) відносять дифлюкан (фітокопазол). З групи аліломінових з'єднань найчастіше використовують ламізіл. З інших хіміотерапевтичних засобів використовують препарати йо-ду (3% розчини натрію йодиду і калію йодиду всередину по 1 столовій ложці після їди, запиваючи молоком або киселем протягом 4-6 тиж-нів). Лікування проводять курсами.

При важкому, рецидивуючому протіканні і вісцеральних формах захворювання використовують вакцини (моно- і полівалентні, аутовакцини).

Місцеве лікування представляє певні труднощі. Довготривало персистуючи в епітеліальних клітинах і навіть розмножуючись в них, гриби Candida, оточені щільною мікрокапсулою (щільне зовнішнє покриття), деякою мірою захищені від впливу лікарських засобів. У зв'язку з цим місцеве лікування починають з використання (5-6 разів у день) розчинів, що олужнюють порожнину рота: 1-2% розчин на-трію гідрокарбонату, 2% розчин борної кислоти, 1-2% водяні роз-чини анілінових барвників (у тому числі фарба Кастелані при кандидозному хейліті), полоскання йодною водою (5-10 крапель настойки йоду на півстакана води). Місцево використовуються наступні проти-грибкові засоби в різних лікарських формах: 1% крем ламізіла, 5% леворінова і 5% ністатінова мазі (а також у виді защічних таблеток, водяної суспензії леворіна для ротових ванночок), мікогептинова мазь, амфотерицина В мазь, 1% клотрімазолова мазь (розчин, крем, защічна таблетка), 0,5% декамінова (сама слабка), 1% лінімент сангвіритрину. У виді кремів, розчинів, суспензій і защічних таблеток використовуються - міконазол, батрафен, капестен, певаріл, дактонол, цитеал, мікозем, екзадеріл, травокорт, травоген, мікоспор, кетоконазол. Широко використовується пімафуцин. В даний час най-більш ефективним засобом є залаїп (сертаконазол) у виді 2% крему.

Обов'язкова санація порожнини рота, рекомендації щодо її гі-гієни з використанням борогліцеринової пасти для чищення зубів, а також антисептична обробка всіх предметів, що оточують дитину.

Варто пам'ятати, що місцева обробка порожнини рота робиться багаторазово протягом доби. Необхідне поєднання декількох препа-ратів і часта зміна їх (кожні 2-3 дні). Можна використовувати також і харчові есенції: полунична, кизилова, вишнева.

З фізіотерапевтичних методів застосовують УФО.

Рецидиви і затяжне протікання виникають, якщо лікування про-ведене не в повному обсязі або без врахування загального стану. Для запобігання рецидиву молочниці терапію потрібно здійснювати протягом 6-12 днів. При рецидивуючій формі захворювання через 2 тиж-ні після закінчення курсу загального і місцевого лікування проводять повторне дослідження зіскобу з поверхні СОПР.

Профілактика: раціональне застосування антибіотиків строго за життєвими показниками (при призначенні їх - комбінувати з про-тигрибковими препаратами), ретельне дотримання гігієни в сім'ї, у медичних закладах, на підприємствах харчової промисловості, контроль і своєчасне лікування дисбактеріозу кишечника, що передує кандидозу СОПР, санація порожнини рота і навчання правилам її гігієни, особливо дітей, які мають ортодонтичні апарати, та тих, що прийма-ють антибіотики, кортикостероїди.