З метою неспецифічної гіпосенсибілізації використовують гістаглобулін (8-10 іньєкцій п/ш з інтервалами З дні, по 0,5-2 мл, в залежності від віку). Препарат полегшує протікання патологічного процесу і сприяє скороченню кількості рецидивів. Курс лікування мож-на повторити 2 рази в рік (навесні і восени).

При алергії лікарського походження необхідно відмінити пре-парат, що зумовив захворювання.

У випадку інфекційної алергії в період ремісії обов'язковою є санація вогнищ фокальної інфекції, у тому числі порожнини рота.

При встановленні бактеріального алергену використовують специ-фічну гіпосенсибілізацію відповідними алергенами. Лікування краще проводити в період ремісії. У цей же час показана загальзміцнювальна терапія.

Місцеве лікування: у гострому періоді використовують кортико-стероїдні мазі в поєднанні з антисептиками - фторокорт, флуцинар, дермазолон, гіоксізон, 0,02% розчин фурациліну, 2% розчин борної кислоти, 1-2% водяні розчини анілінових барвників, розчин ДНК-ази, інтерферон або його індуктори, протеолітичні ферменти і керато-пластичні засоби (вінілін, каратолін, 5% мазь метацила, мазь і желе солкосерила). Усі маніпуляції в порожнині рота проводяться під при-криттям знеболюючих засобів (ванночки 5-10% емульсії анестезину, 1-2% розчин піромекаїну).

Призначенню лікарських препаратів повинен передувати ретель-ний алергологічний анамнез.

Хронічний рецидивуючий афтозний стоматит (ХРАС). Це запаль-не захворювання СОПР, що характеризується рецидивуючим проті-канням з висипанням афт у цей період. Етіологія і патогенез повністю не з'ясовані. Афти можуть виникати внаслідок патології органів травлення на фоні порушення імунної системи. У генезі ХРАС також велике значення надають алергії, порушенню вітамінного балансу, нейродистрофічним впливам, спадковій і конституційній схильності. Не виключена роль вірусів, стрепто- і стафілококів у розвитку і за-гостренні. Провокуючим фактором може бути переохолодження, травма СОПР, стресова ситуація, порушення в дієті, прийом деяких медикаментів.

Хворіють діти різного віку, але частіше школярі і підлітки; з ві-ком частота захворювання збільшується.

Афти рецидивують через різні проміжки часу, іноді - з певною закономірністю. У деяких випадках захворювання рецидивує майже безперервно. Частота загострень збільшується в залежності від дав-ності захворювання.

Клінічна картина. При наявності продромального періоду в дітей відзначаються болі і печія в місцях майбутніх елементів. Потім на цих місцях з'являються обмежені ділянки розширених судин, пля-ми, гіперемії або ішемії, інфільтрація тканин, а через 1-2 дня роз-вивається поверхневий некроз слизової оболонки. Вогнище ура-ження оточене вінчиком гіперемії. Елементи одиночні, округлої форми, можуть розташовуватися на будь-яких ділянках СОПР, але часті-ше в ділянці губ, язика (бічні поверхні), щік, перехідних складках верхньої і нижньої щелепи, де мають щілиновидну форму, а також на вуздечці язика, і в ділянці піднебіння і ясен. Кількість афт 1-2, рідше 4-6 і більше, вони різко болючі, особливо в перші дні, не схильні до злиття, покриті сіро-білим або жовтуватим фібринозним нальотом. Величина елементів, як правило, не перевищує 2-5 мм, але іноді - до 1 см.

Загальний стан при ХРАС не страждає, лише зрідка спостеріга-ється субфібрильна температура тіла. Елементи ураження розташо-вуються тільки в порожнині рота і не уражають шкіру, червону об-лямівку губ. У різні періоди хвороби можливі підсипання. У зв'язку з цим поряд з елементами, які гояться, можна бачити ті, що з'явилися знову. Реакція регіональних лімфовузлів незначна. Рецидив триває 2-3 тижні, іноді довше.

Захворювання протікає в легкій, середньоважкій і важкій фор-мах. Ступінь важкості визначається, головним чином, глибиною не-крозу СОПР, порушенням її функцій (внаслідок деформації), а також числом елементів ураження, кількістю "підсипань" їх у період за-гострення і кількістю рецидивів у рік. При легкому протіканні пато-логії частіше уражається тільки епітелій, у підлягаючій сполучній тканині - помірно виражена запальна реакція. Елементи гояться про-тягом 5-7 днів без рубця. Число рецидивів при цій формі захворю-вання не перевищує 1-2 рази в рік.

З погіршенням важкості протікання некрозу піддається і верхній шар власне слизової оболонки, елементи ураження стають більш глибокими, краї і дно їх інфільтровані на значному протязі, підняті. Елементи гояться протягом 2-3 тижнів і залишають після себе ніжні поверхневі рубці. Рецидиви настають через 2-3 місяця. Іноді відзна-чається безперервний перебіг хвороби. У важких випадках можливе утворення глибоких виразкових дефектів. Елементи гояться протя-гом декількох місяців, а перебіг хвороби має безперервний характер. При афтозі Сеттона (некротичному рецидивуючому періаденіті) від-значається ураження малих слинних залоз і утворення на місці ко-лишніх елементів рубців, що деформують піднебінні дужки, язичок, язик. Розташовуючись в кутах рота, вони можуть приводити до мікростоми.

Сезонність захворювання (весняно-осінній період) відзначається лише в перші роки захворювання. При збільшенні тривалості і важ-кості патології цієї залежності уже не спостерігається.

Лікування. Припинення рецидивування або зміна клінічної фор-ми протікання захворювання представляє значні труднощі, так як етіологія і патогенез ХРАС остаточно не встановлені.

Загальне лікування включає виявлення і лікування вогнищ хро-нічної інфекції, особливу увагу варто приділяти лікуванню захворю-вань органів травлення. Використовують засоби, що усувають вто-ринний прояв хвороби - гіпоавітаміноз. З цією метою застосовують полівітамінні комплекси (головним чином, С і групи В). Наявність бактеріальної сенсибілізації, виявлена методом шкірних проб, дає можливість проведення специфічної гіпосенсибілізації.

У якості неспецифічної гіпосенсибілізації рекомендується гістоглобулін (у хворих легкою формою ХРАС - 1 мл підшкірно через день, на курс лікування - 10 ін'єкцій).

З метою підвищення реактивності організму варто використо-вувати продігіозан, лізоцим, гамма-глобулін, пентоксил, метилурацил, тактивін, левамізол, імудон, імунал (під контролем периферич-ної крові і загального стану) у вікових дозуваннях. З харчового раціо-ну необхідно виключити гострі і солені продукти харчування.

Місцева терапія полягає, насамперед, у санації порожнини рота, усуненні факторів, що