1) яєчка чоловіків зрілого віку ( контроль ); 2) яєчка чоловіків зрілого віку при наявності косої і прямої пахвинної грижі; 3) яєчка чоловіків зрілого віку після пластики передньої і задньої стінки пахвинного каналу при косій пахвинній грижі; 4) яєчка чоловіків зрілого віку після пластики задньої стінки пахвинного каналу при прямій пахвинній грижі.

У ході проведення досліджень застосовано наступні методи :

- гістологічні дослідження елементів паренхіми яєчка та їх морфометричний аналіз;

- ін’єкція судин мікроциркуляторного русла яєчка;

- електронно-мікроскопічні дослідження паренхіми яєчка;

2.2. Гістологічні та морфометричні дослідження паренхіми яєчка

Об'єм яєчка визначали за допомогою мірного циліндра. Для гістологічних досліджень із кожного забраного яєчка і над'яєчка відбирали по 2 шматочки тканин вільного краю, розміром 1 см, які протягом 2 тижнів фіксували в розчині Буена при кімнатній температурі. Фіксований матеріал промивали в проточній воді і зневоднювали в спиртах зростаючої концентрації. Після цього шматочки тканини заливали в парафін. В якості проміжного середовища використовували хлороформ. Для виготовлення постійних препаратів за допомогою мікротома з парафінових блоків отримували зрізи товщиною 5-7 мкм. Із кожного блоку отримували 2 скельця, із 4 - 5-ма зрізами кожне. Отримані зрізи фарбували гематоксилін-еозином та реактивом Шифф-йодна кислота з дофарбовуванням гематоксиліном Ерліха і заключали в полістирол.

При вивченні отриманих мікропрепаратів яєчка і над'яєчка під мікроскопом оцінювали стан власної оболонки звивистих сім'яних трубочок, клітин Сертолі, клітин сперматогенного епітелію, інтерстиціальної тканини і клітин Лейдіга, стінки і епітелію протоки над'яєчка, стінки кровоносних судин[5].

У ході дослідження у кожній з виділених груп визначали:

Підрахунки і вимірювання проводили за допомогою мікроскопа при

збільшенні х400 або х900. Рух препаратоводія проводили таким чином, щоб уникнути дворазового попадання в поле зору одних і тих же об'єктів[10].

Вимірювання проводили з допомогою гвинтового окуляр-мікрометра. Для визначення діаметра звивистих сім'яних трубочок за допомогою окулярного мікрометра вимірювали відстань між двома діаметрально протилежними точками, що лежать на межі між внутрішньою частиною базальної мембрани і клітинами сперматогенного епітелію. Кількість звивистих сім'яних трубочок на 1 мм2 препарату визначали за допомогою вмонтованої в окуляр сітки. Товщину власної оболонки сім'яних трубочок визначали шляхом вимірювання окулярним мікрометром найкоротшої відстані між точками, розташованими на її зовнішній і внутрішній поверхні.

Для оцінки функціональної активності клітин Лейдіга визначали об'єм їх ядер за допомогою гвинтового окуляр-мікрометра при іммерсійному об'єктиві і збільшенні х900. У кожному яєчку вимірювали 2 діаметра (мінімальний і максимальний) 50 ядер клітин Лейдіга.

Об'єм ядер розраховували за формулою еліпса:

V = П/6*LВ2,

де V - об'єм ядра, L - максимальний діаметр, В - мінімальний діаметр. Отримані значення об'єму виражали в кубічних мікрометрах.

Визначення ступеню пошкодження та підрахунок кількості клітин сперматогенного епітелію

У 3 - 5 поперечних зрізах яєчка, що проходять через середину органа, вивчали 100 звивистих сім'яних трубочок і визначали ступінь їх пошкодження. Критерієм для визначення міри пошкодження клітин сперматогенного епітелію служила гістологічна картина сім'яних трубочок, котра могла бути віднесена до одного з п'яти типів: 1) нормальна будова трубочок, 2) легкий ступінь, пошкодження клітин сперматогенного епітелію, коли незначна частина клітин має ознаки, вакуолізації, гіперхромності цитоплазми, злущення клітин у просвіт трубочок, набряк і розпушення власної оболонки трубочок;

3) важкий ступінь пошкодження - частина клітин сперматогенного епітелію з явищами дегенерації та відшаруванням від власної оболонки трубочок, або зміщена у просвіт трубочок, перетворена в клітиний детрит, порушена цілісність власної оболонки трубочок; 4) повністю або частково спустошені звивисті сім'яні трубочки. За основу поділу сім'яних трубочок на вказані типи покладено дослідження.

У чоловіків підрахунок кількості клітин сперматогенного епітелію проводили на III стадії циклу сперматогенного епітелію. На поперечних зрізах 20-ти звивистих сім'яних трубочок у кожному досліджуваному випадку підраховували число сперматогоній, сперматоцитів, сперматид, а також клітин Сертолі. Отримані дані по кожному виду клітин у кожній трубочці були перераховані на 100 клітин Сертолі.

2.3. Ін’єкція судин мікроциркуляторного русла

Для наповнення судин мікроциркуляторного русла яєчка і над'яєчка використовували завись паризької синьої (10 г фарби на 100 мл розчинника: хлороформ і ефір в співвідношенні 3:1), яку вводили через яєчкову артерію (у тварин - через черевну частину аорти). Через 3-4 години після заповнення кровоносного русла про-водили забір шматочків тканин яєчка і над'яєчка і 2 тижні фіксували їх у 12% розчині нейтрального формаліну. Після промивання в дистильованій воді і зневоднення в спиртах зростаючої міцності матеріал поміщали в целоїдин. Із блоків отримували зрізи товщиною 30 - 50 мкм, котрі просвітлювали в метиленовому ефірі саліцилової кислоти і заключали в полістирол. Судини мікроциркуляторного русла в зрізах вивчали під бінокулярним мікроскопом МПС-6 при різних збільшеннях[11;24].

2.4. Електронно-мікроскопічні дослідження паренхіми яєчка.

Матеріалом для проведення досліджень стали біоптати яєчка. Шматочки тканин яєчка розміром 1,0X1,0X1,0 мм залишали на 1