активність яєчок, обумовлена токсичною дією етилового спирту, але розвиваються симптоми зворотнього розвитку і пригнічення статевої функції.
Тяжкість порушень статевої функції залежить від стадії алкоголізму, індивідуальних особливостей організму. Рано чи пізно у хворих на алкоголізм виявляється виражене зниження статевої функції, яке є результатом дії алкоголю на центральну нервову і ендокринну системи організму. Алкогольна інтоксикація викликає різке зменшення вироблення сперми і навіть атрофію статевих залоз. У хворих алкоголізмом настає передчасне старіння організму із згасанням статевої функції.
В розвитку сексуальних порушень при алкоголізмі велике значення має також порушення нормальних взаємовідносин подружжя, що підсилюють прояви статевої патології [4;25].
Існує думка, що алкоголь підсилює статеву потенцію. Така помилкова думка основана на тому, що під дією алкоголю на короткий час зростає статевий потяг, затримується еякуляція. Цей факт прямо доводить негативну
дію алкоголю на статеву функцію, оскільки всі фази повного акту зазнають патологічних змін. В подальшому, коли алкогольні ексцеси приймають чистий характер, розвиваються статеві порушення. Найчастіше вони виражаються послабленням ерекції і швидкою еякуляцією. Це пов’язано з тим, що імпотенція приводить до послаблення, а потім паралічі нервових центрів, що регулюють статеву функцію. В інших випадках, навпаки, відмічається неможливість закінчити статевий акт, довести його до оргазму, бо проявляється затримка еякуляції .
Для людей, що зловживають алкоголь, характерно те, що статевий потяг довгий час зберігається, в той час як ерекція послаблюється чи взагалі зникає. Порушення функції статевих залоз, переродження тканин яєчок і сім’яних канальців, в свою веде до зміни вироблення статевих гормонів, появи біологічно неповноцінних нежиттєздатних (нерухомих, незрілих) чоловічих статевих клітин – сперматозоїдів.В одних випадках це веде до втрати функції продовження роду, в інших – трагічно відображається на нащадках [16;26].
Американські вчені встановили, що при систематичному вживанні спиртного в печінці виробляється фермент, який блокує вироблення чоловічого статевого гормону – тестостерону [3].
Порушення статевої функції при алкоголізмі пов’язують з ураженням певних структур головного мозку. Крім ослаблення статевої функції, у таких хворих ще часто виникають різні статеві збочення, які перешкоджають нормальному статевому життю.
Під дією алкогольної інтоксикації різко послаблюється, а потім взагалі щезає чуттєвий компонент статевого акту. Тому статеві відносини в нетверезому стані завжди притуплені, проходять без гостроти, яскравості і чуттєвості, часто супроводжуються грубістю, насильством, жорстокістю [14].
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Матеріали досліджень
Об'єктом для дослідження були обрані білі безпорідні щури-самці масою 180 - 200 г. Вибір цих тварин був не випадковим. Біль-шість робіт, присвячених дослідженню морфології та функції сім'я-ників, виконані на цьому виді тварин, і для нас було важливим співставити дані власних досліджень з результатами інших дослідни-ків. Крім цього, гістофізіологію сім'яників, і особливо закономір-ність сперматогенезу, найбільш повно вивчено на щурах. За своїми морфологічними особливостями сім'яники щурів найбільш подібні до яєчок, людини. Досліди проводились у весняний період, завжди, в ранковий час через 18 годин після останнього годування.
Всього в роботі використано 28 тварин, що утримувались в умо-вах віварію при і 2 годинному світловому дні на натуральному кормі. Дослідні і контрольні тварини утримувались в однакових умовах. Для контролю використовувались інтактні тварини приблизно однакової маси і віку з дослідними. Тварин забивали відсіченням голови під наркозом.
Алкоголізація тварин проводилась щоденно внутрішлунково 40% роз-чином етанолу (з розрахунку 4,0 чистого алкоголю на 1 кг. маси).
У ході проведених досліджень застосовано наступні методи:
- гістологічні та морфометричні методи дослідження паренхіми яєчка;
- електроннно-мікроскопічні дослідження паренхіми яєчка;
- ін’єкція судин мікро циркулярного русла яєчка.
2.2. Гістологічні та морфометричні дослідження паренхіми яєчка щурів
Сім'яники дослідних тварин фіксували в рідині Бауена, і в Ценкер-формолі. Парафінові зрізи товщиною 5 мкм. фарбували гематоксилін-еозином і реактивом Шифф-йодна кислота з дофарбовуванням гематокси-ліном Ерліха.
При мікроскопічному дослідженні сім'яників оцінювали стан су-дин, власної оболонки сім'яних канальців, підтримуючих епітеліоцитів, клітин сперматогенного епітелію та інтерстиційної тканини з розміщеними в ній інтерстеційними ендокриноцитами.
У ході дослідження для кожної серії тварин визначали:
1) діаметр звивистих сім'яних канальців.
2) об’єм ядер інтерстиційних ендокриноцитів;
3) ступінь пошкодження клітин сперматогенного епітелію;
4) кількість сперматогешшх клітин, що зустрічаються на VII стадії циклу сперматогенного епітелію (ЦСЕ): сперматогоній типу А, сперматоцитів на стадії прелептонеми, сперматоцитів на стадії пахінеми і сперматид VII етапу розвитку;
Всі підрахунки і вимірювання проводились на препаратах сім'яників 5-7 тварин кожної групи з використанням мікроскопа при збільшенні х400 та х900. Рух препаратів проводили таким чином, щоб одні і ті ж об'єк-ти повторно не потрапляли в поле зору [17;22].
Для визначення ступеня пошкодження клітин сперматогенного епі-телію в 3-5 поперечних зрізах сім'яника, що проходять через сере-дину органа кожної тварини, переглядали 100 звивистих канальців. Критерієм для визначення ступеня пошкодження служила гістологічна картина сім'яних канальців, яка могла бути віднесена до одного з п'яти типів:
1) нормальна будова – канальні, в яких клітини сперматогенного ряду, різного ступеня диференціювання, розміщені концентрич-ними шарами у відповідності до стадій ЦСЕ;
2) легкий ступінь пошкодження клітин сперматогенного ряду коли зустрічаються лише окремі клітини з ознаками каріопікнозу, каріорексису, вакуолізації, гіперхромності органел ци-топлазми, злущування поодиноких клітин у просвіт канальців, набряк і розрихлення власної оболонки;
3) важкий ступінь пошкодження - велика кількість дегенеруючи клітин з відшаруванням їх у просвіт канальців, порушення цілісності власної оболонки, перетворення статевих клітин у детрит;
4) повне або часткове спустошення сім'яних канальців, у яких пристінково зберігаються лише підтримуючі епітеліоцити, окремі сперматогонії і сперматоцити 1 порядку;
5) сім'яні канальці з незавершеним