Отже, у хворих із передсиндромом діабетичної стопи клінічно склерозу Менкеберга виявлено не було. Але, можна припустити, що саме прояви медіакальцинозу, що приводять до перетворення судин на ригідні трубки, які не здатні до скорочення та дилятації [37] і є причиною того, що в більшості обстежуваних хворих визначався КПІ в межах норми.

Натомість, у хворих з передсиндромом діабетичної стопи стійко виявляється зниження різних видів чутливості, особливо вібраційної. Тому,

можна припустити, що саме зниження вібраційної чутливості повинно бути насторожуючим чинником, як передумова виникнення СДС.

3.4. Результати педобарографії стоп у обстежуваних хворих ЦД.

Результати педобарографії показали, що найчастіше виникають критичні місця на п’ятах обох стоп, які визначалися у 8 обстежуваних хворих із передсиндромом діабетичної стопи, це становило 36% ( Рис. 15 ). Пояснити такі результати можна поганою поінформованістю пацієнтів щодо правил догляду за стопами при ЦД. Наявність гіперкератозу на п’ятах також педобарографічно показує це як критичне місце на стопі.

Критичні місця на п’ятах обох стоп можуть привесто до механічного щадіння цих ділянок і деформації стоп. Відповідно, як наслідок - більшої опори на пальці і дистальні частити стоп, що сприятиме гіпоксії тканин цих ділянок і пришвидшення ішемічно – некротичних процесів.

Критичні місця одночасно на п’ятах і дистальних частинах стоп діагностовано тільки в одного пацієнта ( 4 % ).

Критичні місця одночасно на п’ятах і дистальних частинах стоп можуть характеризувати початкові прояви остеоартропатії.

У 6 пацієнтів ( 24 % ) спостерігаються педобарографічно критичні місця на п’яті правої стопи; у 3 пацієнтів ( 12 % ) критичні місця виявляються на дистальній частині стопи та ще у 3 ( 12 % ) на п’яті та дистальній частині стопи.

На лівій стопі на п’яті відмічаються критичні місця тільки у 2 пацієнтів

( 8 % ) і ще у 2 ( 8 % ) – на п’яті та дистальній частині стопи, як показано в таблиці 4.

Таб. 4. Критичні місця частини стопи визначені педобарографічно |

Права стопа

(%) |

Ліва стопа

(%)

П’ята |

24 | 8

Дистальна частина |

12 | 0

П’ята+дистальна

Частина |

12 | 8

Для профілактики виникнення СДС педобарографія є прекрасним методом, тому, що дозволяє визначити критичні місця на стопах і звернути на них особливу увагу пацієнтів.

3.5. Рентгенологічна оцінка кальцинації при СДС.

Проаналізовано 80 історій хвороб хворих з СДС, яким проводилась рентгенографія стоп у прямій проекції.

В 56 проаналізованих історіях хвороб (75%) виявлено всі п’ять ступенів СМ. У всіх хворих мала місце ХАН 4 ступеня. У всіх хворих з СДС діагностовано 4 – 5 ступені СДС за W.Wagner.

Середній вік хворих із СДС 69 років + 2,4.

В першому міжплесновому проміжку проходить глибока підошовна артерія, зрозуміло, що в нормі рентгенологічно побачити її неможливо

( Рис. 16 ).

Перший ступінь СМ при СДС – виявлено СМ у 2 хворих ( 3,6 % ), що відображалося потовщенням стінок судини у вигляді початкової інкрустації солями кальцію або лінійної тіні незначної інтенсивності, як зображено на

Рис. 17.

Другий ступінь СМ виявлявся у вигляді кільцевидної тіні в першому міжплесновому проміжку на рентгенограмі стопи в прямій проекції ( що відображає поперечний розріз кальцинованої глибокої підошовної артерії ) і мав місце у 18 хворих ( 32,2 % ) із СДС ( Рис. 18 ).

Третій ступінь СМ проявлявся частковою кальцинацією стінок артерій стопи у 4 хворих ( 7,1 % ) з СДС ( Рис. 19 )

Кальцинація стінок судин у вигляді «струменя диму» при 4 ступені СМ мала місце в 16 хворих ( 28,6 % ) з СДС (Рис. 20 ).

Різко виражена кальцинація стінок судин у вигляді звивистого щільного тяжа («шнурка») спостерігалася при п’ятому ступені СМ у 14 хворих ( 25 % ) з СДС ( Рис. 21 ).

Відсоткове значення різних ступенів СМ у пацієнтів з показано у таблиці 5.

Таб. 5 Відсоткове значення СМ при СДС

Ст. СМ | К-сть хворих 80 ( 100 % )

СДС- 56 хворих ( 75 % )

1 | 2 ( 3,6 % )

2 | 18 ( 32,2 % )

3 | 4 ( 7,1 % )

4 | 16 ( 28,6 % )

5 | 14 ( 25 % )

Отже, керуючись результатами ретроспективного аналізу історій хвороб, можна зробити висновок, що при гнійно-некротичних ускладненях діабетичних ангіопатій, СМ виявляється в 75% хворих. При СДС найчастіше діагностувався СМ другого ступеня (32,2%), дещо менше четвертого (28,6%) та п‘ятого (25%). Отримані результати можна пояснити тим, що середній вік пацієнтів із СДС - 69±2,4 року, а згідно даних літератури, з віком кальцинація медії артерій прогресує [102].

РОЗДІЛ 4. Експериментальна модель склерозу Менкеберга та її застосування

4.1. Створення моделі склерозу Менкеберга

На попередніх етапах наших досліджень була виявлена висока частота склерозу Менкеберга у пацієнтів з діабетичними макроангіопатіями нижніх кінцівок та гнійно-некротичними ускладненнями. Такий результат досліджень може свідчити про вагому участь склерозу Менкеберга у розвитку вищевказаних патологічних процесів. Разом з тим, етіопатогенез, а також особливості клініки, діагностики, лікування і профілактики цього патологічного стану на сьогодні не розроблені. Вивчення вказаних питань у клінічних умовах є складним і досить проблематичним, у звязку з неможливістю чітко віддиференціювати прояви атеросклерозу та склерозу Менкеберга. Значно глибші