будь-якого структурного чи функціонального ушкодження ендотелію клітинні елементи крові (зокрема тромбоцити і моноцити/макрофаги) вступають на ділянці деструкції судини в патологічну взаємодію з компонентами плазми (в першу чергу, з ліпопротеїдами), що приводить до міграції гладком’язових клітин з середньої оболонки артерії (медії) у внутрішню ( інтиму) і їхньої подальшої проліферації [82, 115]. В процесі проліферації міоцитів медії, в ній самій та в інтимі судин утворюються нові сполучнотканинні компоненти, внутрішньоклітинні та позаклітинні, в надлишковій кількості нагромаджуються ліпіди, а також солі кальцію [32].
Існує й інша думка щодо механізму кальцинації медії. Згідно неї, відкладання кальцію тісно пов’язане з еластичними шарами судинної стінки [38]. При цьому кальцинація медії відбувається на фоні деструкції еластики і не супроводжується проліферацією гладком’язових клітин [95]. Відсутність клітин у вогнищах кальцинозу і наявність у них фрагментів клітинних мембран і везикулярних структур дають можливість припустити, що кальцинація медії супроводжується вогнищевою деструкцією і загибеллю гладком’язових клітин [83].
Базуючись на даних літератури та наших дослідженнях нами бала зроблена спроба розробити свій погляд на патогенез склерозу Менкеберга, який представлений нижче.
Гіперглікемія
Пошкодження
Гіпоксія
Загибель гладком’язових клітин Гіперкальційемія
Кальцинація
ВИСНОВКИ
Серед скринінгованих хворих ЦД з клінічно доведеним СДС у 25% клінічно виявляється склероз Менкеберга.
Серед хворих ЦД з передсиндромом діабетичної стопи склероз Менкеберга клінічно не виявляється, але проявляється в більшості пацієнтів зниження всіх видів чутливості, особливо вібраційної (у 40%).
Серед хворих з передсиндромом діабетичної стопи у 36% хворих діагностувалися критичні місця на п’ятах обох стоп, що концентрує увагу на ретельному догляді за стопами для попередження виникнення СДС.
У 75% хворих з ішемічно-некротичними ускладненнями діабетичних ангіопатій рентгенологічно виявляється склероз Менкеберга.
Вдалося розробити модель склерозу Менкеберга на чистій лінії мишей з вродженим ЦД С57Bl/Ksl(db/db) у яких крім глікемії, характерної для ЦД, потовщення базальної мембрани та медії судин, характерної для ангіопатії, морфологічно виявляється і кальцинація медії, що є притаманною для склерозу Менкеберга.
У піддослідної групи мишей виявляються порушення обміну кальцію, що проявляються значною гіперкальційемією та незначним підвищенням рівня кальцію в тонкому кишечнику, порівняно з контрольною групою.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1.Доцільно вивчати прояви діабетичних ангіопатій в експерирменті на чистій лінії мишей з вродженим ЦД С57Bl/Ksl(db/db), у яких крім глікемії, характерної для ЦД, потовщення базальної мембрани та медії судин, характерної для ангіопатії, морфологічно виявляється і кальцинація медії, що є притаманною для склерозу Менкеберга.
2. Розроблена модель склерозу Менкеберга дозволяє визначати вміст кальцію в різних органах і тканинах піддослідних тварих для вивчення метаболізму кальцію при ЦД та зокрема при склерозі Менкеберга.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Актуальные вопросы патогенеза, диагностики и лечения поражений нижних конечностей у больных сахарным диабетом / Под ред. Анциферова М.Б. – М., 2003. - С. 74-79.
Балаболкин М.И. Диабетология. - М.: Медицина, 2000. – 672 с.
Балаболкин М.И. Ендокринологія: Учебное пособие. – М.: Медицина, 1989. – 416с.
Берчун В.В. Диференціальна терапія синдрому стопи діабетика. - К., 2001. – С. 813-815.
Бідненко С.І. Мікробіологічні аспекти та тактика лікування хворих з діабетичною стопою, ускладненою гнійно-некротичним процесом // Міхневич О. Е., Сапа С.Л. Клін. хірургія. - 2001. - № 3. - С 39-40.
Биохимические методы исследования в клинике / Под ред. А.А.Покровского.- М.: Медицина, 1969.- с.409-425.
Боднар П.М. Ендокринологія.– Київ: Здоров’я.-2001.- 422 с.
Бреговський В.Б. Научно-обоснованные стандарти диагностики и лечения гнойно-некротических осложнений синдрома дыабетической стопы в амбулаторно-поликлинических условиях: Материалы научно-практическою конференции. – М., 2001. – С. 47-49.
Василюк С.М. Вибір хірургічної тактики при лікуванні синдрому діабетичної стопи // Галицький лікарський вісник. – 2002. - № 3. – С. 42-44.
Василюк С.М. Класифікація та хірургічне лікування синдрому діабетичної стопи // Шпитальна хірургія. – 2006. - №1. – С. 32-35.
Василюк С.М. Синдром діабетичної стопи. – Івано-Франківськ, 2005. – С.7.
Венгер І.К. Непрямі реваскуляризуючі операції в лікуванні критичної ішемії нижніх кінцівок // Гощинський П.В., Крицький І.О. Шпитальна хірургія. – 2005. – №2. – С. 32-36.
Гайко Г. В. Синдром стопи діабетика. Загальні питання профілактики ускладнень // Міхневич О. Е. Шпитальна хірургія. - 2001. - № 1. - С 143-147.
Галоляко И.В. Моделирование сахарного диабета с использованием больших доз стрептомицина / Клочков Б.И. Проб-ле--мы эндокринологии.-1993.-№ 4.-С.7-10.
Гандзюк В.М. Досвід лікування синдрому діабетичної стопи // Дундич В.В., Бажан Л.В. Клінічна хірургія. – 2006. - № 11-12. – С. 77-78.
Геник С.М. Діабетичні полінейропатії і мікроциркуляція // Геник І.А. Лікарська справа. – 1996. - №7-9. – С. 31-35.
Грушецький М.М. Лікування гнійних ран у хворих з синдромом діабетичної стопи // Клінічна хірургія. – 2004. - №11-12. – С. 25-27.
Горобейко М.Б. Класифікація діабетичної стопи, затверджена Міжнародною робочою групою з діабетичної стопи IDF та ВООЗ // Гирявенко О.Я. Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. – 2004. – № 1. – С. 83-86.
Гнійно-септичні ускладнення синдрому діабетичної стопи. Діагностика та тактика хірургічного лікування // Бєлов С.Г., Гірка Е.І., Кравцов Є.А., Нащанська О.Д. Шпитальна хірургія. – 2005. - №4. – С.23-27.
Гнойно-некротические осложнения синдрома диабетической стопы и их отражение в МКБ-10 и стандартах страховой медицины // Брискин Б.С.,
Дибиров М.Д., Хамитов Ф.Ф., Прошин А.В., Якобишвили Я.И. Хирургия. – 2007. - №1. – С.49-53.
Епідеміологія цукрового діабету. Тронько М.Д., Єфімов А.С., Кравченко В.І., Паньків В.І.– К., 1996. – 152 с.
Ефимов А.С. Диагностика и лечение диабетических ангиопатий // Лікування та діагностика. – 1996. - №4. – С.15-20.
Загоєння ран стопи у хворих на цукровий діабет // Подпрятов С.Є., Гупало Ю.М., Швед О.Є., Павлючик А.В. Клінічна хірургія. – 2004. - №11-12. – С. 83-84.
Зербино Д.Д. Диссеминорованное