Наявність у мишей діабетичної ангіопатії, і зокрема склерозу Менкеберга, оцінювали клінічно (за виявленням у них акральних трофічних змін) і морфологічно.

Для здійснення морфологічного дослідження тварин виводили з експерименту шляхом передозування ефіру, розрізали шкіру, підшкірну жирову клітковину і фасцію на медіальній поверхні стегна і забирали на дослідження шматок тканини, що містив м’язи стегна зі стегновою артерією, розміром 1210 мм. Забраний матеріал фарбували гематоксилін-еозином та методом „ОКГ” (Д.Д.Зербіно, 1989). Для виявлення в артеріях кальцію використовували методику Косса (1963) [27].

Вивчення у цих мишей вмісту Са2+ проводили в таких органах і тканинах: скелетний м’яз, серцевий м’яз, нирка, тонка кишка, кістка, кров. При заборі органів (рис.11, А) тварин виводили з експерименту за вищевказаним методом.

Для визначення в органах вмісту Са2+, їх подрібнювали скальпелем на дрібні шматочки (рис.11, Б), перетирали у ступці (рис.11, В), одержували гомогенат, заливали його охолодженим фізіологічним розчином хлориду натрію обємом 5мл (рис.11, Г), профільтровували (рис.11, Д) та фотокалориметрували (рис.11, Е) з розрахунком кінцевих результатів за методикою фірми Simko Ltd (Львів) [5] (рис.11, А – Е ).

Визначення вмісту Са2+ у тканинах і органах мишей проводилося на 4 – 6-му місяці життя тварин у звязку з тим, що саме в цьому віці такі миші, згідно літературних даних, досягають зрілості [ 27 ].

Для пояснення причин виявлених змін рівня Са2+ у тканинах і органах мишей в подальшому було проведено визначення вмісту кальцію в крові мишей чистої лінії С57Bl/Ksl(db/db) на другому місяці життя (за даними літератури, це період початкових біохімічних порушень у досліджуваних тварин). На цьому етапі використано 20 досліджуваних тварин, масою 80-90 г. Розрахунки кінцевих результатів вмісту кальцію в крові мишей проведено за методикою фірми Simko Ltd (Львів), які знову ж таки, порівнювалися з контрольною групою 10-и інтактних безпородних білих мишей (самці, віком 2-4 міс з масою 80-90 г) .

РОЗДІЛ 3

3.1. Клінічна характеристика обстежуваних хворих ЦД

При оцінці обєктивного стану пацієнтів і визначенні факторів ризику розвитку ускладнень цукрового діабету оцінювалася біометрично вага тіла (індекс Кетле). Біометрично нормальний індекс маси тіла виявлено у 7 пацієнтів (28 %), а підвищений – у 18 пацієнтів (72 %), з яких у 32 % пацієнтів – підвищена маса тіла; 20 % - хворі з надвагою; ще 20 % - страждають ожирінням – (таб.3).

Таб. 3. Відсоткове значення БМІ (індексу Кетле) в обстежуваних хворих

ВМІ | N (<24 %) | Підвищена маса тіла

( 24 – 30 % ) | Надвага

( 30 – 35 % ) | Ожиріння

( >35 % )

% обстежуваних | 28 | 32 | 20 | 20

Отже, можна зробити висновок, що при ЦД 2 та у віці понад 35 років (середній вік-59,0±2,3 років) з переважно нормальними показниками ліпідограми в більшості обстежуваних пацієнтів виявлялася підвищена маса тіла, надвага та навіть ожиріння.

3.2. Оцінка СДС як ускладнення ЦД у обстежуваних хворих.

Клінічно обстежено хворих ЦД на виявлення такого ускладнення цукрового діабету, як синдром діабетичної стопи.

У 4 пацієнтів (16%) - діагностовано синдром діабетичної стопи ( 1 пацієнт ( 4 % ) – змішана форма синдрому діабетичної стопи, 3 пацієнти ( 12 % ) – невропатична).

Керуючись класифікацією W.Wagner (1979), глибина уражень при СДС, яка відповідала другому ступеню діагностовано у трьох пацієнтів ( 12 % ), як показано на Рис. 13, чветвертому – у одного пацієнта ( 4 % ) – ( Рис. 14 ), у інших 21 пацієнта ( 82 % ) встановлено 0 ступінь ( передсиндром діабетичної стопи ) – ( Рис. 12 ).

Серед хворих вищевказаних 4 обстежуваних із СДС визначалася нормальна пульсаціа артерій нижніх кінцівок.

Кісточково – плечовий індекс в більшості цих хворих ( 3 ) був нормальний, у одного хворого кісточково – плечовий індекс був підвищений і становив 1,43 на правій нижній кінцівці та 1,33 – відповідно на лівій. Дана клінічна ситуація, яка поєднує синдром діабетичної стопи та одночасно підвищення кісточково – плечового індексу характерна для медіакальцинозу Менкеберга.

У хворого із змішаною формою СДС та хворих із невропатичною формою цього синдрому діангостовано зниження всіх видів поверхневої чутливості. Зниження суглобової чутливості виявлялося тільки у хворого із 4 ступенем глибини уражень при СДС по W.Wagner.

Отже, з 4 хворих із СДС у 1 (25%) встановлено клінічно наявність склерозу Менкеберга.

3.3. Дослідження кровообігу та периферичної нервової системи у хворих ЦД із передсиндромом діабетичної стопи.

Проведено ретельне обстеження пацієнтів із передсиндромом діабетичної стопи. Дослідження показали, що серед даної групи хворих ( 21 особа ) КПІ у

одного хворого був знижений і становив 0,64 на правій та лівій нижніх кінцівках без наявності ішемічно – некротичних змін даних кінцівок. У інших 20 обстежуваних хворих виявлявся нормальний кісточково – плечовий індекс, який в середньому становив 1,02 + 0,17 на правій нижній кінцівці та 0,98 + 0,16 – відповідно на лівій нижній кінцівці.

Дослідження глибокої і поверхневих видів чутливості показали, що серед обстежуваних осіб із передсиндромом діабетичної стопи порушень глибокої чутливості не спостерігається.

Стосовно поверхневих видів чутливості, в значної частини хворих ЦД виявляється градація зниження різних видів чутливості від вібраційної чутливості до зниження відчуття дотику і болю.

У відсотковому еквіваленті, зниження вібраційної чутливості виявляється у 10 обстежуваних ( 40 % ), дискримінаційної – у