РЕФЕРАТ
Артеріальний тиск
Вимірювання артеріального тиску.
Вперше вимірювання АТ було проведено в 1733р. священником англійської церкви S. Hales, який використав для цього латуневу трубку, яка вводилась у сонну артерію. Рівень АТ визначався по висоті стовбчика крові, яка викидалась у трубку (мал. 6.).
Непрямий метод вимірювання АТ за допомогою сфігноманометра вперше запропонував K. Viedof всередині XІX ст., а в 1881 р. S. von Basch розробив перший сфігноманометр (мал. 8), що став прототипом апарату, який використовується і на даний час. Артеріальний тиск вимірювали за допомогою пальпації променевої артерії, проте цей метод дозволяв вимірювати тільки САТ.
В 1905 р. російський хірург Н. С. Коротков модифікував метод Riva-Rocci. Він виявив, що при аускультації плечової артерії під час випускання повітря із манжетки, прослуховуюься вимірювальні тони, і запропонував використовувати їх для визначення САТ і ДАТ. В цьому полягає перевага даного методу в порівнянні з пальпаторним.
Аускультативний метод Короткова на даний час є основним методом неінвазивного вимірювання АТ.
Методи вимірювання АТ. “Золотим стандартом” визначення АТ є результати прямого внутрішньоартеріального вимірювання за допомогою катетера. Проте цей метод не являється прийнятним для рутинних повторних вимірювань і для масових обстежень. Тому використовують непрямий метод. Він базується на визначенні зовнішнього тиску, який необхідний для здавлення плечевої артерії до такого ступеня, щоб пульсова хвиля крові не змогла більше передаватись по ній. Це здійснюється за допомогою манжетки, в яку нагнітається повітря тиском більшим за АТ; що визначається при зникненні пульсу на руці. Потім повітря з манжетки поступово випускають і відмічають тони, які зявляються при проходженні пульсової хвилі по артерії (тони Короткова).
Виділяють пять фаз тонів Короткова:
1 – зявляються перші ясні звуки, що повторюються; це приблизно співпадає з встановленням пальпаторного пульсу на a. Radialis;
11 – звуки стають мякими та тривалішими, нагадують перехідні шуми;
111 - звуки стають різкіші та голосніші;
1V - звуки стають глухіші, мякіші,
V – звуки повністю зникають.
Інколи тони Короткова перестають прослуховуватись після першого виникнення, а потім знову починають розрізнятись, коли тиск в манжетці зменшується на 10-30 мм.рт.ст. Це явище називають „аускультативним провалом”, яке спостерігається при АГ у хворих старшого віку. Для того, щоб правильно виміряти АТ, необхідно перед аускультативним вимірюванням визначити АТ пальпаторно. „Аускультативний провал”це не аномалія. Однак, якщо САТ не визначити попередньо методом пальпації, можна пропустити перший тон (тони) перед “провалом” через недостатньо накачану манжетку, і оцінка САТ буде не правильною.
Рівень тиску в манжетці (відображається на з’єднаному з нею манометрі), при якому з’являється перший тон Короткова,- це максимальний тиск, який генерується при кожному серцевому циклі (САТ). Рівень тиску в манжетці, при якому тони кінцево зникають, оскільки артерія знову є прохідною і кровоток повністю відновлюється, - це тиск між вома серцевими скороченнями (ДАТ). У дітей до 13 років, вагітних і осіб з високим серцевим викидом або периферійною вазодилатацією ( наприклад, при анемії, тиреотоксикозі, аортальній недостатності, лихоманці) тони часто вислуховуються до 0 мм рт.ст., - так званий феномен “нескінченого тону”. Це також може спостерігатись при сильному натисканні стетоскопом на артерію. В таких випадках ДАТ є тиск, при якому тони слабнуть (1V фаза).
Непрямий метод вимірювання АТ не такий точний, як прямий. Вимірювання АТ при аускультації тонів Короткова занижує САТ в порівнянні з внутрішньоартеріальним вимірювання на 3-7 мм рт. ст. Однак непряме вимірювання прийнятне для вирішення діагностичних та терапевтичних завдань. Цей метод практичний і не потребує інвазивного втручання.
Правила вимірювання артеріального тиску
(рекомендації ВООЗ, 1996, і Американської асоціації серця, 1993)
Пацієнт
АТ вимірюють після 5-хвилинного відпочинку. Пацієнт сидить на стільці; рука оголена і лежить на столі (або підставці) так, щоб середина плеча, куди накладається манжетка, знаходилась на рівні серця; спина розташована паралельно спинці стільчика; рука нічим не стиснена тому, що це занижує отримані результати.
При первинному вимірюванні АТ, особливо у пацієнтів віком старше 65 років, ті отримують антигіпертензивну терапію, у хворих цукровим діабетом, необхідно оцінити постуральну (ортостатичну) реакцію шляхом вимірювання АТ в лежачому положенні (після 5-хвилинного перебування в горизонтальному положенні), потім повільно після переміщення в вертикальне положення і ще раз-через 3-5-хв (стоячи). В нормі при переміщенні в вертикальне положення САТ знижується, а ДАТ підвищується. У осіб старшого віку часто спостерігається суттєве зниження САТ (на 20 мм рт. ст. і більше), особливо у тих, у кого АТ в горизонтальному положенні підвищений. Ортостатичною гіпотензією вважається зниження АТ при переході з горизонтального положення у вертикальне на>=20 мм рт. ст.
Умови
Атмосфера повинна бути спокійною.
Напротязі 30 хв, перед вимірювання, пацієнт не повинен курити або пити каву.
Відсутність екзогенної адренергічної стимуляції ( наприклад, використання назальних симпатоміметиків).
Обладнання
Манжета (внутрішня резинова манжета (балон) повинна охоплювати не менше 80% окружність плеча і покривати 2/3 його довжини).
Манометр – ртутний або відкалібрований анероїдний, або електронний. Для вимірювання АТ у маленьких дітей використовують метод Доплера.
Методика вимірювання
Манжету розташувати так, щоб її нижній край знаходився на 2-2,5 см вище ліктьової ямки.
Швидко накачують повітря до тиску в манжетці 70 мм рт. ст., а потім швидкість накачування дещо знижують, пальпуючи пульс на a. Radialis. Відмітити значення, при якому пульс зникає, а потім, при випусканні повітря, знову з’являється. Ця процедура ( пальпаторний метод) необхідна для правильного визначення САТ і для того, щоб уникнути помилки, пов’язаної з „аускультативним провалом”.
Повторно накачати повітря до значення тиску на 20-30 мм рт. ст. вище САТ
