Реферат

Рання допомога дітям з вродженими вадами . Форми ранньої допомоги

1.Рання допомога дітям з вродженими вадами . Форми ранньої допомоги…

Рання допомога означає раннє розпізнавання, раннє лікування, спеціальне виховання та інтеграцію дітей з особливими потребами або новонароджених і немовлят із загрозою якої-небудь недостатності.

Форми ранньої допомоги:

- раннє лікарське обслуговування – обстеження і медичне лікування;

- лікувальна гімнастика – розвиток сенсомоторних здібностей і лікування церебральних рухових розладів;

- психологічне обслуговування – проведення вправ, робота з батьками та сім’єю;

- соціальна робота – страхування, соціальна допомога, працездатність, економічна підтримка;

- логопедія – у дітей з порушенням слуху та при розладах мовних функцій;

- лікувально-педагогічний тренінг – для розвитку тонкої моторики, тактильного сприйняття, розумового та емоційного розвитку;

- педагогічне раннє обслуговування – для дітей з фізичною чи розумовою недостатністю.

2.Світоглядні установки щодо походження захворювань.

Всі трактування базуються на вірі у зв’язок між поведінкою людини, її моральністю та виникненням у неї хвороб. Виділяється декілька світоглядних установок щодо походження захворювань:

хвороба як покарання;

хвороба як випробування;

хвороба як повчання іншим;

хвороба як розплата за гріхи.

Іншою групою світоглядних установок є уявлення про хворобу як таку, що викликана спадковими або середовищ ними причинами:

хвороба як неминучість;

хвороба як збіг обставин;

хвороба як власна помилка.

Третя світоглядна платформа оцінки механізмів походження захворювань базується на містичному підході до процесів етіопатогенезу:

хвороба унаслідок заздрості;

хвороба унаслідок ревнощів.

3.Сутність експертної практики. Зміст та завдання психологічної експертизи. Функції психолога в лікувально-трудовій, військово-лікарській, медико-педагогічній експертизах.

Основним змістом експертного висновку є не тільки оцінка стану досліджуваного, а й якісний структурний аналіз змін психічної діяльності випробуваного, який повинен співвідноситися з особливостями психічної структури діяльності відповідно до якої проводиться експертиза. Важливо не тільки виявити актуальний стан особи і різних психічних процесів, але і прогнозувати можливості досліджуваного на майбутнє з урахуванням компенсаторних та декомпенсаторних аспектів.

Лікувально-трудова експертиза: важливу роль грає оцінка витривалості в праці, швидкості і характеру стомлюваності, вольові зусилля. Особливе місце займає вивчення соціально-трудових установок хворого, індивідуальних схильностей.

Військово-лікарська експертиза: проводиться так же, як попередня, але є два нюанси: 1) зацікавленість випробуваного в змісті експертного рішення і 2) можливість до настановної (правильної) поведінки, потрібно виявити з чим пов’язано це, що приховується.

Медико-педагогічна експертиза: клінічний психолог розглядає наступні питання: 1)причини неуспішності дитини; 2)своєчасно нерозпізнані психічні захворювання; 3)педагогічна занедбаність; 4)неуспішність внаслідок перенесених соматичних захворювань.

4.Діагностичні принципи-альтернативи розмежування норми та патології: хвороба-особистість, нозос-патос, реакція-стан-розвиток,психотичне-непсихотичне, екзогенне-психогенне-ендогенне.

Хвороба-особистість: те, що є нормою для однієї людини, те для іншої вже може бути симптомом психічного захворювання.

Нозос-патос: хвороба ____________________здоров’я

патологія___________________норма.

Реакція-стан-розвиток: реакція-це короткочасна (до 6місяців)відповідь на якусь ситуацію. Стан-це стійкий синдром без схильності до розвитку (тривалістю більше 6 місяців). Розвиток - це патологічний процес з внутрішніми закономірностями симптомоутворення.

Психотичне-непсихотичне: психотичне – втрата критики щодо ситуації та дезорганізація діяльності, нема контакту з реальністю. Непсихотичне - є критика, поведінка знаходиться в рамках соціально прийнятих норм.

Екзогенне-психогенне-ендогенне: екзогенне(органічні реакції)- психолог з цим не працює; психогенне (психічні реакції, стани, викликані життєвими ситуаціями)- психолог працює тільки на завершальному етапі після медикаментозного лікування; ендогенне (реакції і стани, викликані внутрішніми причинами, травми, стреси, події) – це робота психолога.

5. Діагностичні принипи-альтернативи розмежування норми та патології: дефект-виздоровлення-хроніфікація; адаптація-дезадаптація; компенсація-декомпенсація; негативне-позитивне.

Дефект-виздоровлення-хроніфікація: дефект-це тривале і незворотне порушення будь-якої психічної функції; виздоровлення – повне відновлення тимчасово втрачених психічних функцій; хроніфікація- коли продовжують домінувати психопатологічні симптоми.

Адаптація-дезадаптація + компенсація-декомпенсація : це не те, що хвороба робить зі мною, а те, що я роблю з хворобою.

Негативне-позитивне: до позитивних симптомів відносять ті прояви, які є хворобливою надбудовою над здоровими психічними функціями. До негативних симптомів відносять психопатологічні симптоми, що відповідають випаданню тих чи інших психічних психічних процесів.