руки тощо. Для черевного тифу характерні симптоми: лихоманка, втрата апетиту, метеоризм, пронос.
Протиепідемічні заходи спрямовані на виділення хворого черевним тифом з числа хворих з лихоманкою; діагностування захворювання у підозрілих осібвіявлення можливого носійства серед перехворівших; дезінфекцію тощо.
У зв'зку з реєстрацією випадків захворювання на черевний тиф в м. Одесі з метою надання практичної допомоги в організації та проведення протиепідемічних та профілактичних заходів Міністерством охорони здоров'я була створена комісія, до якої війшли провідні фахівці-інфекціоністи та епідеміологи. Комісія працює на місці виникнення захворювань. Проводяться масове активне обстеження населення м. Одеси та тестування з метою виявлення хворих на черевний тиф з числа осіб з лихоманкою. Ситуація знаходиться на контролі Міністерства охорони здоров'я України.
Література:
Одесский сборник по сыпному тифу, под редакцией Д. Заболотного (та ін.). Выпуск 1 — 2. О. 1920 — 21; Заболотний Д. Висипний тиф. X. 1931; Ручковський С., Зюков А. Кишкові інфекції. К. 1936; Брауде И. Возвратный тиф. К. 1946; Падалка В. Брюшной тиф. К. 1947; Зюков А. Гостра інфекційна хвороба та геленіптози людини. К. 1947; Вальдман А. Паратифозная инфекция. Л. 1955; Колеснікова Н. Черевний тиф. К. 1962; Руководство по инфекционным болезням. М. 1977.