КМП необхідно переконатися, що голка не потрапила у кровоносну судину. Якщоз’являється кров, голку необхідно витягнути і ін’єкцію провести в іншому місці.

Побічна дія. При застосуванні Біциліну 3 КМПможуть виникати місцеві та генералізовані алергічні реакції: стоматит, глосит,кропив’янка, гарячка, артралгії, ангіоневротичний набряк, поліморфна еритема,анафілактичний шок.Хворі, в яких були відмічені незвичні реакції на препарат, повиннізнаходитись під постійним і безпосереднім наглядом лікаря до повного зникненняреактивних явищ. У тяжких випадках призначають– ін’єкції атропіну 0,1% – 0,5–0,6 мл;– вдихання нашатирного спирту;– ін’єкції 0,1% адреналіну – 1 мл або ефедрину 5% – 1 мл;– ін’єкції 2% супрастину – 1–2 мл.

Протипоказання. Протипоказанням до застосування Біциліну 3КМП є індивідуальна підвищена чутливість до пеніцилінів і новокаїну,бронхіальна астма та інші алергічні захворювання.

Особливости застосування. При призначенні Біциліну 3 КМПнеобхідно з’ясовувати, чи не відмічались реакції на препарати групи пеніцилінупри їх попередньому застосуванні.Пацієнтам, схильним до алергічних реакцій, препарат призначають зобережністю. При появі ознак алергічних реакцій Біцилін 3КМП слід відмінити та призначити відповідну терапію.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Не слід змішувати суспензію Біциліну 3КМП з іншими ін’єкційними розчинами. Не рекомендується поєднувати введенняпрепарату із застосуванням індометацину, фенілбутазолу та саліцилатів. Зобережністю призначають при підвищеній чутливості до цефалоспориновихантибіотиків (через можливу перехресну алергію).

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, сухому,захищеному від світла місці при температурі від 15 °С до 25 °С. Термін придатності – 3 роки.

II. Експерементальна частина

7. Бензилпеніциліно калієва сіль

Benzylpenicillinum natricum

BENZYLPEN1CILLIN SODIUM

C,6H,7N2Na04S

Бензилпеніциліну нaтpієвa сіль містить не менше 96.0 % i не більше 102.0 % натрію (25S,5R,6R) - 3,3 – диметил – 7 – оксо – 6 - [(фенілацетил )аміно] – 4 –тіа – 1 – азабіцикло [3.2.0] гептан – 2 - карбоксилату, у перерахунку на суху речовину. Субстанція продукується певними штамами Репicillinum notatum або спорідненими організмами, або одержуеться будь - якими іншими способами.

Властивості

Опис. Кристалічний порошок білого або майже білого кольору.

Розчинність. Дуже легко розчинний у воді Р, практично не розчинний у жирних оліях і вазеліновому маслі Р.

Індентифікація

Перша індентифікація : A, D.

Друга індентифікація : B, C, D.

А Інфрачервоний спектр (2.2.2.4)субстанція має відповідати спектру ФСЗ бензилпеніциліну Hampiєвoї солі

B. Визначення проводять методом тонкошарової хро-матографії (2.2.27), використовуючи ТШХ плас-тинки із шаром силікагелю силанізованого Р.

Випробовуваний розчин. 25 мг субстанци розчиняють у 5 мл води Р.

Розчин порівняння (а). 25 мг ФСЗ бензилпеніциліну натрієвої солі розчиняють у 5 мл води Р.

Розчин порівняння (b). 25 мг ФСЗ бензилпеніциліну нampiєвoї солі i 25 мг ФСЗ феноксиметилпеніциліну кaлiєвої солі розчиняють у 5 мл води Р.

На лінію старту хроматографічної пластинки наносять 1 мкл (5 мкг) випробовуваного розчину, 1 мкл (5 мкг) розчину поршняння (а), 1 мкл (5 мкг бензилпеніциліну натрієвої солі і 5мкг феноксиметилпеніциліну калієвоїсолі) розчину порівняння. Пластинку поміщають у камеру із сумішшю розчинників ацетон Р – розчин 154 г/л амонію ацетату Р, рН якого доводять до 5.0 кислотою оцтовою льодяною Р (30:70). Коли фронт розчинників пройде 15 см від лінії старту, пластинку виймають із камери, сушать на повітрі й витримують у парі йоду до проявлення плям. Хроматограму переглядають при денному світлі.

На хроматограмі випробовуваного розчину має виявлятися основна пляма на piвнi основної плями на хроматограмі розчину порівняння (а), відповідна їй за розміром i забарвленням.

Результати аналізу вважаються вірогідними, якщо на хроматограмі розчину порівняння (b) виявляються дві чітко розділені плями.

C. Близько 2 мг субстанції поміщають у пробірку заввишки близько 150 мм i діаметром 15 мм i змочують 0.05 мл води Р. Потім додають 2 мл розчину формаль - дегіду в кислоті сірчаній Р i перемішують обертальними рухами; одержаний розчин мае бути практично безбарвним. Пробірку нагрівають у водяній бані протягом 1 хв; поступово з'являється червонувато-коричневе забарвлення.

D. Субстанція дає реакцію (а) на натрій (2.3.1).

Na++K[Sb(OH)6] > Na[Sb(OH)6]v + K+

Випробовування на чистоту

рН (2.2.3). Вш 5.5 до 7.5. 2.0 г субстанцію розчиняють у воді, вільній від вуглецю діоксиду, P i доводять об'єм розчину тим самим розчинником до 20 мл.

Питоме оптичне обертання (2.2.7). Від +285° до +310°, у перерахунку на суху речовину. 0.500 г субстанції розчиняють у воді, вільній від вуглецю діоксиду, P i доводять об'єм розчину тим самим розчинником до 25.0 мл.

Оптична густина (2.2.25). 90.0 мг субстанції розчиня-ють у воді P i доводять об'єм розчину тим самим роз-чинником до 50.0 мл. Вимірюють оптичну густину одержаного розчину за довжиною хвиль 325 нм, 280 нм i 264 нм (максимум), розбавивши розчин, якшо необхідно, для вимірювання за довжини хвилі 264 нм.

Оптична густина за довжин хвиль 325 нм i 280 нм мае бути не більше 0.10; за довжини хвилі 264 нм (макси-мум) має бути від 0.80 до 0.88, у перерахунку на нерозведений (1.80 г/л) розчин.

Перевіряють розрізнювальну здатність приладу (2.2.25); відношення оптичних густин має бути не мен-ше 1.7.

Супровідні домішки. Визначення проводять методом рідинної хроматографії (2.2.29). як описано в розділі "Кількісне визначення".

20 мкл розчину порівняння (d) хроматографують в iзократичному режимі використовуючи обрану pyxoму фазу. 20 мкл випробовуваного розчину (b) хроматографії.

8. Бензилпеніциліну калієва сіль

Benzylpenicillinum kalcium

Бензилпеніциліну калієва сіль містить не менше 96.0 % і не більше 101.0 % калію (2S, 5R, 6R) – 3,3 – диметил - 7 – оксо – 6 – [(фенілацетил) аміно] – 4 – тіа –