Ліцензуванню підлягають всі заклади охорони здоров'я, незалежно від форми власності, засновника і форми господарювання, в тому числі і заклади охорони здоров'я – бюджетні установи.

Ліцензування медичної практики здійснюється Міністерством охорони здоров'я України.

Ліцензійні умови визначаються Міністерством охорони здоров'я України за погодженням із самоврядними професійними медичними організаціями (лікарськими, сестринськими, та ін. спілками, палатами, асоціаціями, товариствами, та ін.) та/або самоврядними організаціями надавачів медичних послуг (спілками, асоціаціями лікарень, медичних практик, та ін.).

Міністерством охорони здоров'я України, за погодженням із самоврядними професійними медичними організаціями та організаціями надавачів медичних послуг, визначаються мінімальні норми забезпечення (табелі оснащення) закладів охорони здоров'я обладнанням, медичною технікою та виробами медичного призначення.

Стандартизація надання медичних послуг в закладах охорони здоров’я

Надання медичної допомоги в усіх закладах охорони здоров'я здійснюється у відповідності зі стандартами надання медичних послуг, затверджених Міністерством охорони здоров'я України за поданням професійних медичних (лікарських, сестринських та ін.) організацій.

Акредитація закладів охорони здоров'я

Заклад охорони здоров’я може порушити клопотання про проходження акредитації з метою підтвердження дотримання відповідних критеріїв якісної професійної діяльності (критеріїв акредитації).

Акредитацію здійснює Акредитаційна комісія на підставі експертного висновку про дотримання закладом встановлених критеріїв акредитації після проведення відповідної процедури оцінки закладу охорони здоров’я.

У разі відповідності закладу критеріям акредитації, Акредитаційна комісія видає акредитаційний сертифікат на термін до трьох років.

Акредитаційна комісія складається з представників самоврядних медичних професійних організацій, Міністерства охорони здоров'я, а також представників власників медичних закладів.

Міністерство охорони здоров’я за погодженням із самоврядними професійними медичними організаціями визначає обсяги повноважень і засади функціонування Акредитаційної комісії, порядок призначення і відкликання її членів та експертів, критерії акредитації, тривалість повноважень членів Акредитаційної комісії, форму акредитаційного сертифікату .

Акредитаційна комісія з числа своїх членів обирає голову і заступників голови та встановлює регламент своєї роботи, який затверджується відповідним рішенням Акредитаційної комісії.

Державна реєстрація закладу охорони здоров'я

Заклад охорони здоров’я повинен бути внесений до реєстру закладів охорони здоров'я протягом 14 днів після початку роботи. Порядок реєстрації визначається Кабінетом Міністрів України. Реєстрація закладу відбувається шляхом повідомлення і не повинна містити додаткових вимог до закладу крім тих, що визначені у переліку ліцензійних вимог.

Зазначений реєстр є відкритим і доступним для ознайомлення третім особам. Реєстр закладів охорони здоров’я ведеться Міністерством охорони здоров'я України.

Медична документація

При провадженні медичної практики заклад охорони здоров’я зобов’язаний вести медичну документацію відповідно до порядку та у обсягах, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України за погодженням із самоврядними професійними організаціями.

Заклад охорони здоров’я забезпечує захист даних, що містяться у документації.

Заклад зобов’язаний надавати доступ до документації:

Ш пацієнтові, його законному представнику чи іншій уповноваженій пацієнтом особі в тій частині, яка стосується інформації про пацієнта;

Ш іншим закладам охорони здоров’я, організаційним одиницям закладів і особам, які займаються медичною практикою за межами даного закладу охорони здоров’я, якщо ця документація є необхідною для забезпечення наступності медичного обслуговування;

Ш уповноваженим державним органам охорони здоров’я та органам лікарського самоврядування в обсязі, необхідному для виконання контролю і нагляду;

Ш Міністерству охорони здоров’я України та органам державної влади у випадках, передбачених законодавством;

Ш органам пенсійного забезпечення, страховим установам та експертним комісіям по вирішенню питань про ступінь непрацездатності для здійснення ними їх статутних обов’язків;

Ш реєстрам медичних послуг, в обсязі, необхідному для ведення реєстрів.

Медична документація може також надаватись учбовим закладам чи науково-дослідним установам для її використання в наукових цілях без розголошення при цьому прізвища, імені та інших даних, за допомогою яких можна однозначно ідентифікувати особу, дані про яку вміщені у документації.

Рівність умов здійснення медичної практики

Для усіх закладів охорони здоров'я, незалежно від форми власності або типу засновника, що діють на даній адміністративній території, повинні забезпечуватись рівні умови здійснення медичної практики – а саме:

Ш рівні умови ліцензування;

Ш рівні тарифи на комунальні послуги і оренду державної та комунальної власності;

Ш рівність інших суттєвих факторів, що можуть вплинути на вартість і якість послуг, що надаються закладами охорони здоров'я.

При порушенні органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також недержавними суб’єктами вимог про створення рівних умов для здійснення медичної практики заклад охорони здоров'я, що зазнає дискримінації, має право подати позов до суду з метою оскарження практики дискримінації.

1.4. Аналіз зовнішнього середовища підприємства

Зовнішнє середовище — це сукупність факторів, які ззовні впливають на організацію і непідвладні апаратові управління.

Зовнішнє середовище вивчається для того, щоб виявити ті загрози і можливості, які підприємство повинно враховувати при встановленні своїх цілей.

Зовнішнє середовище вивчається для того, щоб виявити ті загрози і можливості, які підприємство повинно враховувати при визначенні своїх цілей.

Фактори прямої дії:

Правовий фактор. Недосконале правове господарство одна з характерних рис нашої держави. Це погано впливає на діяльність підприємств, адже кожне підприємство повинно визначити для себе допустимі межі господарської діяльності, межі взаємовідносин з іншими суб’єктами.

Економічний фактор. Економічна криза, зростання рівня безробіття, зростання процентної ставки, темпів інфляції – все це негативно впливає на на діяльність підприємства.

Соціальний фактор. Саме цей фактор найбільше сприяє на формування споживчих переваг. На бізнес впливають такі соціальні явища і процеси як відношення людей до праці, традиції, звичаї, демографічна структура населення, рівень освіти, мобільність людей.

Екологічний фактор теж в значній мірі впливає на діяльність підприємства. Підприємству забороняється забруднення середовища під час своєї виробничо-господарської діяльності. Отже, область діяльності підприємства звужується. У випадку недотримання екологічних вимог підприємство обкладається штрафами.

Науково-технічний фактор. НТП пішов далеко вперед. Наші підприємства не встигають іти з ним “в