Визначаємо оборотність дебіторської заборгованості:

Од.з. = р.035ф№2/(р.160ф.№1(поч.) +р.160ф.№1(кін)):2

Од.з. = Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, послуг)/(Чиста реалізаційна вартість на початок звітного періоду + Чиста реалізаційна вартість на кінець звітного періоду):2

Од.з. = 6505,8 / (259,9+431,3):2 = 18,82

Цей показник показує, що за звітний період кошти, вкладені у розрахунки обертаються 18,82 раз і визначає ефективність кредитного контролю.

Цей показник є високим, тому що доходи перевищують дебіторську заборгованість.

Показники прибутковості показують, наскільки ефективно використовувались всі ресурси, які забезпечили отримання товариством прибутку.

Вимірювачем ефективності використання всіх активів підприємства (рентабельність виробництва) є співвідношення чистого прибутку і середньої суми активів:

Коефіцієнт

прибутковості = р.220ф.№2/(р.280ф.№1(поч..)+р.280ф.№1(кін.)):2

активів

Коефіцієнт прибутковості активів = Чистий прибуток / (Сума активу балансу на початок та на кінець звітного періоду):2

Коефіцієнт

прибутковості = 909,9 / (2464,5+3766,5):2 = 0,29

активів

Цей показник показує, скільки прибутку приносить кожна гривня, вкладена в актив.

Рентабельність продукції визначається відношенням величини прибутку від реалізації до собівартості реалізованої продукції:

Рентабельність продукції = р.100ф.№2/р.040ф.№2

Рентабельність продукції = Прибуток від операційної діяльності /Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)

Рентабельність продукції = 1719,6/9275,0 = 0,16

Цей показник дозволяє визначити відносну величину прибутку, одержаного на кожну гривню, що була вкладена у виробництво кінцевого продукту

Отже, господарська та фінансова діяльність «Клініко-діагностичного центру» визначається за допомогою системи показників, які характеризують досягнутий рівень торгівлі і оцінюють результат роботи підприємства, ці показники діяльності підприємства дозволяють оцінити організацію роботи, рівень продуктивності праці, ефективність матеріальних, трудових, фінансових затрат.

Розділ 2. Важливість впровадження сучасної системи управління якістю послуг у «Клініко-діагностичному центрі».

Ознаки перехідного періоду помітні у наших клініках, які, схоже, однією ногою увійшовши до ринкових відносин, іншою ще не вийшли з «розвинутого соціалізму». З одного боку у них ми побачимо усі ознаки ринку: вони рекламують себе, мають маркетингові відділи, надають «люкс»-палати, встановлюють високі ціни. Однак ці ознаки лише зовнішні. Просто копіюючи їх, наші організації охорони здоров'я всередині залишаються влаштовані по-старому. Типова українська лікарня – це панування лікарів в управлінні, плановість, жорстка ієрархія і контроль персоналу. На жаль, поки що ми надто поверхово перейняли ринкові принципи. Тотально інспектуючи лікарів, ми навчилися називати свій колектив «командою». А відгороджуючись від сфери бізнесу, клініки навчилися охоче заробляти гроші.

Однак довго це тривати не може. Охорона здоров'я вже безповоротно перейшла до ринкового середовища. Безглуздо думати, що в нашій країні колись буде система охорони здоров'я, подібна радянській. Але чомусь ми ще не готові думати про нашу систему як про повністю ринкову.

Опинившись поміж двома різними філософіями побудови якості в охороні здоров'я: орієнтованою на державу і орієнтованою на пацієнта – ми щодня цю якість втрачаємо. Відмінності між старою радянською та майбутньою ринковою філософіями дуже відчутні. Вимоги до якості у цих системах диктують різні сторони. У ринкових умовах вже немає необхідності звітуватися про якість «нагору». З переходом до ринкових відносин клініки зазнають кардинальної зміни споживача – тепер пацієнти повинні будуть «замовляти музику». І чого нам, мабуть, найбільше не вистачає – так це розуміння того, що нашу якість тепер судитимуть не наглядові органи, а наш пацієнт.

Складається враження, що у свідомості управлінців в охороні здоров'я різні розуміння якості – радянське і ринкове, співіснують одночасно. Ми інтуїтивно відчуваємо, що повинні забезпечувати якість у дусі ринку – намагатися перевершити очікування своїх пацієнтів. Але розумом вирішуємо (і на ділі так робимо), що бути якісним – це відповідати вимогам зовнішнього контролю. І природньо, що ці розуміння, будучи різними за своєю природою фактори, спричиняють конфлікт між собою. Цей конфлікт, імовірно, і не дозволяє досягти нового рівня якості.

Перехідний період змішаних уявлень в нашій країні настільки затягнувся, що від швидкості його подолання вже залежить здоров'я і життя багатьох людей. Радянсько-ринковий гібрид уявлень про якість (який ми, на жаль, можемо бачити) – однозначно небезпечна річ. І якщо, як говорив класик, розруха у людей в головах, то наші проблеми якості теж не у фінансуванні чи нестачі ліків. Шукати шлях до покращення якості необхідно в нашій свідомості, де нова, ринкова логіка має якнайшвидше змінити стару.

Абсолютно очевидно, що це нелегке завдання. У старої логіки були дуже вагомі права на існування. На ній будувалася система охорони здоров'я, за повернення якої без вагань проголосують більшість її сучасників. Зрозуміло, дуже важко відмовитися від принципів, які в свій час давали позитивний результат. Тим не менше, сьогодні вони вже не діють. Це драматично, але навіть базовий, глибоко соціальний принцип про те, що здоров'я безцінне, а охорона здоров'я має бути безкоштовною, сьогодні призводить до багатьох проблем.

Ще одне базове переконання, яке здавалося бездоганним за радянських часів, але гальмує розвиток сьогодні, полягає в тому, що людям необхідно надавати медичну допомогу.

Поняття «медична допомога» практично означало мінімальний рівень лікування – роботу на межі хвороби та відносного здоров'я. Ідеться про так званий рівень життєзабезпечення та здоров'язбереження. Тобто ми говоримо виключно про медичні результати, опустившись нижче яких ми не «збережемо здоров'я та не забезпечимо життя». Саме на це держава виділяла свої кошти і саме це лікарі вважали своєю роботою. Простіше кажучи, ваш дільничий лікар був би не дуже радий, якби ви у звичайний будній день звернулися до нього з проханням розписати вам програму схуднення або дієту. Це не має вирішального значення для вашого здоров'я та працездатності. Але значно охочіше лікар поговорив би з вами про ці речі, якби