більшості спеціалістів у сфері бізнесу, але навряд чи вони відомі людям, які вчилися на лікаря. У чому тоді логіка нашого впертого неприйняття професійних управлінців до охорони здоров'я? Так, вони можуть не знати специфіки медицини, але ми ж не знаємо основ бізнесу.
Який висновок можна зробити із нашого прикладу: клініка надавала на високому рівні медичну допомогу, але це ледь не призвело до її банкрутства. Очевидно, сьогодні якісної медичної допомоги вже не достатньо. Сьогодні клініки повинні надавати пацієнтам дещо інше. Наша змодельована ситуація свідчить, що це інше — деякий набір споживчих цінностей, який важливий і необхідний для пацієнтів (у нашому спрощеному випадку це якісне лікування + ввічливість + приємна обстановка + відсутність черг). Про ці цінності найкраще знає сам пацієнт. Він встановлює стандарти. І саме з ним варто співпрацювати у питаннях якості. Як ми доносимо до пацієнта ці цінності — це і визначає нашу якість. У нашому прикладі цінності пацієнтові несли і директор, і фінансист, і маркетолог, і лікарі, і обладнання, і навіть працівник гардеробу. Але, повторимося: найголовніше, що клініка звернулася по пораду до експерта з якості — свого пацієнта.
Якщо ми будемо йти таким шляхом, то рано чи пізно досягнемо успіху. Так, ми поки що не експерти у бізнесі. Тому сьогодні показник нашого розвитку має бути один: швидкість, з якою ми прощаємося зі вчорашнім уявленням про якісну медичну допомогу, і починаємо будувати наші клініки на сьогоднішніх уявленнях про медичні послуги. Ми не повинні більше «звітуватися» за свою роботу перед третіми сторонами. Сьогодні є тільки ми і наш пацієнт, якому від нас треба не тільки «медицина». Він підкаже нам, якою має бути якість нашої роботи, і платитиме нам за неї. За нами лишається тільки одне — уміння не «розгубити» цю якість на шляху через усі підрозділи клініки від директора до гардеробу.
Конкурентні змагання за потенційних споживачів медичних послуг визначають необхідність надання особливих гарантій щодо їх якості. Згідно міжнародної практики для підтвердження стабільності якості послуг використовується сертифікація фірмових систем управління якістю на відповідність вимогам міжнародному стандарту ISO9001: 2000 (ДСТУ ISO9001 - 2001).
В грудні 2004 року «Клініко-діагностичний центр» отримав сертифікат відповідності. Головний акцент в розробці «Клініко-діагностичного центру» був зроблений на завданні цілей функціонування медичного центру і вдосконалення різних видів забезпечення діагностично – лікувальної діяльності. Було виділено наступні процеси, які склали цілісну систему управління основною діяльністю клініки: - проектування нових послуг; - первинна і вторинна взаємодія з пацієнтом та виконання аналізів; - закупівлі; - десенситизація і стимуляція; та аспірація ооцитів; управління підготовкою кадрів; - управління обладнанням і інструментарієм; - управління виробничим середовищем і прибиранням; - управління автоматизованими інформаційними ресурсами; - метрологічне забезпечення; - внутрішні аудити; - аналізування керівництвом; - управління структурою. Для кожного процесу була розроблена система показників. Більшість показників планується на рік у розрізі місяців / кварталів, обліковується щокварталу, аналізується щокварталу.
Висновок
Аналізуючи основні дані роботи медичного закладу «Клініко-діагностичного центру» по окремих сферах діяльності можна зробити висновок, що вся діяльність підприємства спрямована на отримання прибутку та рентабельності.
Порівнюючи дані 2005-2007 року, реально видно, що підприємство зробило значний крок і вийшло на значну прибутковість. Від 2005році – 909.0 тис. грн. прибутків, до в 2007 році – 1322.4 тис. грн. прибутків.
Проаналізувавши причини такої зміни, випливають основні фактори, а саме:
-
Збільшення спектру надання послуг;
-
Збільшення медичного персоналу;
-
Надання додаткових послуг пацієнтам;
-
Покращення умов праці працівників підприємства;
та другорядні фактори а саме :
-
конкуренти;
-
рівень цін на послуги;
-
розташування центру.
Керівництво, знаючи, що людський фактор відіграє головну роль в роботі медичного закладу, прийшло до висновку, що покращення умов праці та матеріальний стимул, повинні бути на першому плані, а тоді буде і добра робота, і добра віддача і прибутки.
На підприємстві велика увага приділяється внутрішнім факторам впливу на фінансово-господарську діяльність. Аналізуючи та вивчаючи вплив кожного фактора, робляться відповідні висновки та приймаються радикальні міри по покращенню роботи.
На підприємстві використовуються передові методи медичних послуг, постійно впроваджуються інновації, змінюється стиль роботи та керівництва. Всі питання вирішуються колективно.
На підприємстві вже склалися певні принципи роботи. До уваги приймаються побажання клієнтів, а також рахуються з думкою колективу.
Велика увага приділяється вивченню ринку та конкурентів. Крім того аналізуються договори та розрахунки з клієнтами та вибираються найоптимальніші варіанти.
«Клініко-діагностичний центр» працює на перспективу, правильно планує свою стратегію та тактику, намагається іти в ногу з прогресивними методами медицини – і це їм вдається.
Діяльність підприємства та плани на майбутнє є реальними. Але зупинятися на досягнутих показниках не потрібно. Щоб добре працювати та отримувати бажаний результат треба завжди бути на передньому рубежі .
Отже, керівництво «Клініко-діагностичного центру» вибрало правильну стратегію своєї діяльності, а це дасть можливість і надалі працювати такими ж темпами.
Список використаної літератури
1. Jenifer L. Ehreth Оцінка фінансової діяльності лікувального заснування для проведення аналізу економічної політики. - Економіка охорони здоров'я, №4-1996-з.35-41.
2. Агиевец С.В. Теоретические проблемы правового регулирования медицинской помощи: Монография. — Гродна: ГрГУ, 2002. — 168 с.
3. Быкова Ж.Е. Використання методики бальної оцінки медичних послуг як стабілізуючий фактор витрат на охорону здоров'я. - Економіка охорони здоров'я, №10,11-1998-з.12-15.
4. Жданов А.М. Аналіз економічної ефективності “Автоматизованої системи обліку надання медичних послуг по програмі ОМС у медичних закладах. - Економіка охорони здоров'я, №2-1998-з.18-21.
5. Зекий О.Е. Управление ресурсами здравоохранения и системы ОМС. Методология, организация и опыт внедрения информационного обеспечения. — М.: Федеральный вестник