Корекція екології сім’ї в процесі реабілітації хворих на шизофренію.

Зміст

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ РОЛІ БІО-, ПСИХО-, ПСИХО-СОЦІАЛЬНИХ ЧИННИКІВНА ЕТІОЛОГІЮ ТА ПАТОГЕНЕЗ ШИЗОФРЕНІЇ.

1.1 Поняття про шизофренію.

1.2 Роль біо-психо-соціальних чинників на перебіг шизофренії.

1.3 Родинні взаємини, як один з важливих факторів впливу на формування і соціалізацію особистості.

Висновки з 1 розділу

РОЗДІЛ ІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ ЕМПІРИЧНОГО ВИВЧЕННЯ ХАРАКТЕРИСТИК РОДИННИХ ВЗАЄМИН ХВОРИХ НА ШИЗОФРЕНІЮ.

2.1 Організація дослідження та обґрунтування методик.

2.2 Аналіз отриманих результатів

Висновки з ІІ розділу

РОЗДІЛ ІІІ. ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСОБИ ОПТИМІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ В СІМ’ЯХ ХВОРИХ НА ШИЗОФРЕНІЮ.

3.1 Основні положення про реабілітацію хворих на шизофренію.

3.2 Групові методи психотерапії та психокорекції в роботі з сім’ями хворих на шизофренію.

3.3 корекція сімейних відносин хворих на шизофренію.

Висновки з 3 розділу

Висновки

Список використаної літератури

Одним із поширених психічних захворювань є шизофренія. Його поширення, залежно від діагностичного підходу, оцінюють від 3 до 20 випадків на 1000 населення, в середньому 1=2%. [61, с. 322]

Загально вживаним є термін, запропонований австрійським психіатром Блейлером, який визначає захворювання так: «шизо» – розщеплення, «френос» – душа. Одним із характерних симптомів хвороби є своєрідне розщеплення, розірваність мислення, неадекватність поведінки. Найбільш характерним є розщеплення між емоційною, мотиваційно-вольовою і інтелектуальною сферами. Проте на початку захворювання емоції проявляються без будь-яких відхилень. Хворі можуть висловлювати в розмові складні інтелектуальні конструкції. З прогресуванням захворювання психічні дефекти зростають.

Також остаточно не відомими залишаються і причини виникнення хвороби. З цього приводу існує кілька теорій, що мають своїм завданням пояснити природу виникнення захворювання. Деякі з них говорять про те, що каталізатором розвитку шизофренії можуть слугувати виховні та комунікативні відхилення в розвитку і соціалізації дітей, наприклад теорія Блейхера «double bind».

Вивченням даної проблеми займалось і займається багато дослідників. Серед них можна виокремити Бейтсона, Руднєва, Катєгова, Драчову, Блейхера, Оранського та інших. У своїх працях науковці розкривали підходи до розуміння етіології шизофренії, накреслювали моделі роботи і корекції поведінки та реабілітацію хворих на шизофренію. Варто відмітити також експеримент проведений Міланською групою дослідників в якому взяло участь 15 сімей з дітьми хворими на шизофренію. Після тривалої бесіди їм було запропоновано таке завдання: 2-3 рази в тиждень батьки повинні були підготувати все необхідне для харчування та безпеки дітей. Після цього подружжю пропонувалось решту цього дня провести разом, але поза межами власної домівки. Наслідком таких дій (за умов точного виконання умов та завдання батьками) була редукція симптоматики шизофренії та зняття діагнозу в половини досліджуваних дітей . Такий терапевтичний вплив вчені приписують особливостям спілкування дітей між собою (відсутність нагляду з боку батьків, певного роду «зрівнялівка» дітей між собою, актуалізація їх самоконтролю, емпатійності та ін.)

Саме тому темою нашої роботи виступає визначення ролі екології сім'ї та методів і напрямків впливу на сімейне виховання, що має велике значення для реабілітації на різних етапах розвитку захворювання. Розуміння впливу даного інституту соціалізації сприятиме кращому розумінню самих хворих та допоможе в процесі їх адаптації до нормального, повсякденного життя та ресоціалізації особистості. Використання отриманих даних дослідження сприятиме глибшому розумінню особливостей перебігу даного захворювання, своєчасному впливу на хворого з метою редукції симптоматики шизофренії та проведенню ефективних профілактичних та реабілітаційних заходів.

Об’єктом екологія сім’ї при шизофренії, а предметом – корекція сімейних стосунків в процесі реабілітації хворих шизофренією.

У зв’язку з цим метою нашого дослідження є встановлення особливостей психокорекційного впливу в сім’їх хворих шизофренією в залежності від характеру сімейних стосунків.

Як відомо, саме сім’я є важливим фактором, що впливає на соціалізацію особистості, здійснює значний вплив на формування її характеру, поглядів, світогляду, стереотипів. Саме ця закономірність дозволяє нам висловити гіпотезу, що в процесі «життя» і функціонування сім’ї існують фактори які здійснюють негативний вплив на особистість, визначають процес перебігу захворювання та впливають на процес реабілітації особистості.

Виходячи з цього ми вважаємо необхідним висунути наступні дослідницькі завдання:

ь Вивчити основні теоретико-методологічні підходи до дослідження етіології та патогенезу захворювання;

ь Виокремити сімейні чинники становлення особистісних особливостей індивіда в процесі його соціалізації;

ь Дослідити характер взаємозв’язків між особливостями динаміки психопатологічної симптоматики у осіб, хворих на шизофренію та характеристиками їх сімейних взаємин;

ь Проаналізувати та зробити висновки щодо отриманих даних;

ь Визначити методи та напрямки корекційного впливу на осіб хворих на шизофренію та їх сімей.

У процесі дослідження використовувалися такі методи:

теоретичні: аналіз психологічної, педагогічної, медичної літератури, порівняння, класифікація, узагальнення та з’ясування змісту базових понять дослідження; теоретичне моделювання та систематизація для концептуалізації основних понять дослідження;

емпіричні: анамнез, анкетування, проективна методика «Малюнок сім'ї», методика незавершених речень Сакса і Леві, арт-терапевтичні методи такі як, малюнок трьох значимих людей, в якості допоміжного методу – окремі завдання методики Рене Жіля, експертна оцінка.

Експериментальна база

Івано- Франківський психоневрологічний диспансер.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше:

конкретизовано роль біо-психо-соціальних чинників на перебіг шизофренії;

емпірично визначено особливості впливу екології сім'ї на шизофренію;

систематизовано корекційні заходи роботи з сім’ями хворих на шизофренію.

Практичне значення роботи полягає у експериментальній перевірці та адаптації комплексу взаємодоповнювальних методик, які дозволяють діагностувати особливості впливу екології сім'ї на шизофренію. Окреслено основні корекційні методи та напрямки роботи з сім’ями хворих на шизофренію.

Результати дослідження можуть бути використані психологами, патопсихологами, соціальними працівниками при роботі з людьми хворими на шизофренію, дітьми з шизоїд ними розладами, їх сім’ями.

Структура. Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків з розділів, загальних розділів, списку використаних джерел та додатків.

Розділ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ