Подібні порушення викликають не адекватну поведінку дитини, впливають на її світобачення, сприйняття зовнішнього світу і самої себе та призводить до певних аномалій розвитку. За нашим припущенням саме ці дефекти відіграють особливу роль у етіології шизофренії. Безпосередньо важливе значення в цьому процесі посідає спілкування між членами сім'ї, яке тісно пов’язане з діяльністю. Саме така форма взаємодії сприяє відображенню позиції батьків до дитини, являє собою основу передачі інформації та забезпечує відчуття близькості, підтримки між членами сім’ї.

Отже, сім'я є основним і найпершим чинником, що впливає на дитину, на формування у неї цінностей, стереотипів, характерологічних особливостей. Цей вплив може бути як позитивним, так і негативним на особистість дитини, про що свідчити наведене нами вище дослідження проведене групою Міланських вчених. Саме негативні фактори, які були наведені вище мають для нашого дослідження особливе значення.

Наше дослідження спрямоване на те, щоб виявити залежність між впливом сім'ї в процесі виховання дитини і виникненням шизофренії. На нашу думку, в процесі життя сім'ї такі негативні фактори як надмірна вимогливість, відсутність вимог, відсутність батьківської уваги і підтримки, гіперопіка та ін. викликають або ж каналізують певні зміни психіки людини, що рано чи пізно починають виявляти себе.

Для того, щоб отримати більше інформації з даної проблеми окрім теоретичного огляду питання нами було вирішено провести емпіричне дослідження, яке дозволить нам виявити уявлення хворих шизофренією про сім'ю, їх ставлення до даного соціального інституту, встановити, які негативні чинники, можуть впливати на особистість та характеристика поведінки досліджуваних. Визначення цих основних позицій дозволить нам виявити роль сімейних чинників в етіології шизофренії.

Висновки з першого розділу

Отже, в даному розділі нами було розглянуто теоретичні підходи до вивчення шизофренії, означено її основні симптоми та особливості протікання захворювання. Також ми окреслили роль біохімічних, соціально-психологічних та нейрокогнітивних дефіцитів в етіології шизофренії.

З цього нам стало відомо, що на хворого одночасно впливає плеяда факторів, які впливають на прогресування захворювання і в історіях хвороби людей з діагнозом «шизофренія» домінантні фактори впливу можуть відрізнятись.

Також, нами було розглянуто концепцію Г. Бейтсона «double bind», згідно якої неузгодженість в поведінці батьків чи одного з батьківської пари (переважно матері) призводить до шизоїдних зрушень.

Згідно нашої гіпотези, сім'я, внутрішньо-сімейний клімат займає одне з важливих місць як в розвитку та перебігу хвороби, так і в реабілітації хворих. Саме тому, ми вважаємо, що знання можливих причин виникнення шизофренії можуть допомогти як в реабілітації хворих методами сімейної психотерапії, так і запобігти розвитку захворювання за допомогою корекції сімейних відносин.

РОЗДІЛ ІІ ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ ЕМПІРИЧНОГО ВИВЧЕННЯ ХАРАКТЕРИСТИК РОДИННИХ ВЗАЄМИН ХВОРИХ ШИЗОФРЕНІЄЮ.

2.1 Організація дослідження і обґрунтування методик.

Для дослідження впливу сім'ї на хворих шизофренією нами було проведено ряд методик призначених виявити уявлення хворих про взаємовідносини між членами їх сімей; ставлення сім'ї до досліджуваного, за його уявленням та ін.

Для проведення нашого дослідження нами було вибрано психоневрологічний диспансер міста Івано-Франківська. Вибірку склало 15 учасників (восьмеро жінок і семеро чоловіків), які перебувають у закладі з діагнозом шизофренія.

Нами було проведено наступні методики: анкетування, «малюнок сім'ї», «незавершені речення», методика Р. Жіля та арт-терапевтичний метод «три значимі особи».

Методика «малюнок сім'ї».

Дана методика також часто використовується при роботі з дітьми та дорослим для визначення внутрішнього клімату сім'ї, взаємин між членами родини, ототожнення з окремими членами родини, мікро груп в середині сім'ї.

Її особливість полягає у тому, що при роботі як з дітьми так і з дорослими вона дозволяє людині розслабитись і виявити ті особливості взаємин про які досліджуваний не готовий відкрито говорити, виражається його сфера підсвідомого. Цей аспект має важливе значення при роботі з людьми хворими на шизофренію, оскільки, як вже зазначалось вище, їх емоційно-вольова та інтелектуальна сфери порушені.
Досліджуваним пропонується чистий лист паперу, простій олівець, кольорові олівці і гумка. Під час малювання фіксується послідовність зображення, спонтанні вислови, стирання, емоційні реакції. При необхідності інструкція повторюється, яка проводиться перед початком роботи або використовується нагадування: "Те, що ви малюєте, відноситься до нашої теми "Сім'я"?"
  Після виконання завдання для отримання детальнішої інформації ми задавали серію уточнюючих запитаннь:
1. Скажіть, хто тут намальований ?
2. Де вони знаходяться ?
3. Що вони роблять ?
4. Який у них настрій (або: їм весело або сумно, чому)? [65, с. 201].
Малюнки аналізувалися за системою оцінки таких шести симптомо-комплексів:
Найбільш привабливий персонаж.

Якщо на малюнку присутній найбільш привабливий персонаж, то його можна визначити за наступними критеріями:

§ Найбільш важливіший персонаж малюється першим (часто його малюють першим зліва, на першому плані);

§ Він найвищий і більший за інших персонажів;

§ Кожна деталь персонажа доведена до кінця;

§ Усі інші фігури повернуті в сторону найбільш привабливої особи.

Найбільш близького члена родини, з яким ототожнює себе досліджуваний, можна виявити за одягом, який відрізняється від інших членів сім'ї, але схожа на одяг досліджуваного.

Найменш привабливий персонаж.

Найменш важливий персонаж на малюнку зображається найменшим, виконується останнім і знаходиться в стороні від інших фігур. Цей персонаж в кінці роботи може бути стертим або перекресленим кількома штрихами.

Відношення між персонажами.

Внутрішній клімат сім'ї відображається на малюнку розміщенням фігур. Якщо члени сім'ї тримаються за руки чи, навпаки, стоять спиною один до одного, це може відповідати чи заперечувати реальну ситуацію в сім'ї. якщо два персонажа зображені поруч, то це відображає сприйняття досліджуваним їх близькості, якій він надає значення і яка може відповідати або не