Методика Незавершені речення – застосовується в експериментально-психологічній практиці давно. Існує багато варіантів. Даний варіант запропонований Саксом і Леві. Він включає 60 незавершених речень, які можуть бути розділені на 15 груп, які характеризуються в тій або іншій мірі систему відношення досліджуваного до сім’ї, до сексуальних відношень, до колег по роботі , до начальника.Деякі групи речень мають відношення до випробовуваним людиною страхів і побоювань, до почуття усвідомлення власної вини, свідчать про його відношення до минулого і майбутнього, торкаються взаємовідношеннь з батьками і друзями, власні життєві наміри. Тестування ( без обробки) займає від 20 хвилин, до декількох годин (в залежності від особистості досліджуваного) [65, с. 310].

Використані нами методики не є валідними, оскільки розраховані в основному не на дітей, а на дорослих. Також дані методики є проективними, трактування яких передбачає наявність практичних навичок їх розуміння та достатній досвід роботи з даними методами. Проте, ми вирішили, що в контексті нашого дослідження їх використання буде найдоцільнішим та сприятиме повнішому дослідженню поставлених завдань. Також, потрібно зазначити і те, що отримані в ході дослідження результати не можуть бути надійними, оскільки нами не було проведено ретестування чи інших заходів, що забезпечили б надійність отриманих даних [65, с. 313].

Методика Рене Жіля.

Проективна методика дослідження особистості. Вона була опублікована Р. Жіля в 1959 р. і призначена для обстеження дітей.

Стимульний матеріал методики складається з картинок, на яких намальовані діти, діти і дорослі, а також тестові завдання, направлені на виявлення особливостей поведінки у всіляких життєвих ситуаціях, що є актуальними для дитяти і зачіпають його стосунки з іншими людьми. Наприклад, на картинці намальована сім'я, що розташувалася довкола столу. Досліджуваному потрібно вибрати собі місце за столом.

Завершується обстеження серією запитань, в процесі яких уточнюються дані, що цікавлять психолога. Методика дає можливість описати систему особистісних стосунків досліджуваного, що складається з двома групами змінних:

1. Показники, що характеризують конкретно-особові стосунки дитини з іншими людьми: 1) матір'ю; 2) батьком; 3) обома батьками; 4) братами і сестрами; 5) бабусею і дідусем; 6) другом (подругою); 7) вчителем (вихователем або іншим авторитетним для дитини дорослим).

2. Показники, що характеризують особливості самої дитини:

1) допитливість; 2)бажання домінувати в групі; 3) прагнення до спілкування з іншими дітьми у великих групах; 4) відгородження від інших, прагнення до самоти; 5) соціальна адекватність поведінки [65, с. 245].

Окрім якісної оцінки результатів всі показники отримують своє кількісне вираження. Не дивлячись на те, що необхідна подальша робота по вивченню валідності і надійності тесту, проведені дослідження свідчать про значну діагностичну цінність даних, що отримуються за допомогою тесту.

Мета методики полягає у вивченні соціальної пристосованості дитини, а також його взаємодії з оточуючими.

Методика є візуально-вербальною, складається з 42 картинок із зображенням дітей або дітей і дорослих, а також текстових завдань. Її спрямованість — виявлення особливостей поведінки у всіляких життєвих ситуаціях, що є важливими для особистості і зачіпають його стосунки з іншими людьми.

Психологічний матеріал, що характеризує систему особистісних стосунків досліджуваного, можна умовно розділити на дві великі групи змінних:

1) Змінні, що характеризують конкретно-особові стосунки: відношення до родинного оточення (мати, батько, бабуся, сестра і ін.), відношення до друга або подруги, до авторитарного дорослого і ін.

2) Змінні, що характеризують самого досліджуваного і його характерологічні особливості, що виявляються в різних стосунках: товариськість, обережність, прагнення до домінування, соціальна адекватність поведінки. Всі автори, що адаптували методику, виділяють 12 ознак: відношення до матері, відношення до батька, відношення до матері і батька як родинної пари, відношення до братів і сестер, відношення до бабусі і дідуся, відношення до друга, відношення до вчителя, допитливість, прагнення до домінуванню, товариськість, відгородженість, адекватність[65, с. 246].

Відношення до певної особи виражається кількістю виборів даної особи, виходячи з максимального числа завдань, направлених на виявлення відповідного відношення.

Методику Р. Жіля не можна віднести до чисто проектних, вона є перехідною формою між анкетою і проектною. У цьому її велика перевага. Вона може бути використана як інструмент глибинного вивчення особи, а також в дослідженнях, що вимагають вимірів і статистичної обробки.

Перед початком роботи з методикою досліджуваному повідомляється, що від нього чекають відповідей на питання по картинках.

Досліджуваний повинен вибрати собі місце серед намальованих людей, або ідентифікувати себе з персонажем, що займає те або інше місце в групі. Він може вибрати його ближче або далі від певної особи. У текстових завданнях пропонується вибрати типову форму поведінки, причому деякі завдання будуються за типом соціометричних.

Таким чином, методика дозволяє отримати інформацію про відношення дитяти до різних людей (до родинного оточення), що оточують його, і явищ.

Доцільна лише індивідуальна форма проведення тестування[65, с. 248].

Потрібно також зазначити те, що дана методика призначена для вивчення ставлення до сім'ї дітей, і в даному випадку вона використовується як додаткова.

Арт-терапевтичний метод «три значимі особи».

Арт-терапія - метод психотерапії, що використовує для лікування і психокорекції художні прийоми і творчість (малювання, ліплення, музику, фотографію, кінофільми, книги, акторську майстерність, створення