Нами було використано методику «Три значимі особи». Клієнту пропонується сісти в зручному положенні, заплющити очі і згадати про людей, які надавали підтримку. Під час цього згадування на внутрішньому «екрані» людини спивають образи значимих людей, 3 з яких потрібно відобразити на малюнку. Зображене на малюнку обговорюється з обов’язковими визначенням яку саме підтримку людина отримує від зображених на малюнку осіб.

Дана методика вибрана нами з метою уточнення ролі сім'ї для досліджуваного, визначення особливостей їх взаємодії та внутрісімейного відношення [64, с. 18].

2.2 Аналіз отриманих результатів.

Для проведення нашого дослідження нами було вибрано психоневрологічний диспансер міста Івано-Франківська. Вибірку склало 15 учасників (восьмеро жінок і семеро чоловіків), які перебувають у закладі з діагнозом шизофренія.

При роботі з даною категорією клієнтів виникали певні труднощі в плані складності в розумінні ними змісту завдань методик того, що саме їм потрібно робити. Специфіка поставленого перед нами завдання полягала і в самій темі нашого дослідження. Досліджуванні не охоче розповідали про свою сім'ю, постійно відволікались на розповіді про себе та ін. Особливою мірою це стосується чоловіків.

При бесіді з досліджуваними ми помітили таку особливість, що в сім'ї майже кожного досліджуваного був відсутній з певних причин якийсь член родини, що, на нашу думку, відіграло важливе значення для особистості. Особливо тяжко сприймалась відсутність партнера в подружній або одного з батьківської пари. При розповіді про свою сім'ю досліджуваними відмічались конфліктні ситуації, не сприйняття їх іншими членами родини, не реалізовані бажання (причиною відмови від своїх бажань, за словами досліджуваних, був хтось з членів сім'ї).

Згідно анкетних даних (додаток А) можна зробити висновок, що для хворих шизофренією не завжди просто визначити загальну атмосферу внутрісімейних відносин. Цікавими також виявились дані про умови проживання досліджуваних. Отримані нами результати приводимо в таблиці.

Таблиця 1 |

Проживають в батьківській сім’ї | Проживають у власній сім’ї | Одинокі

жінки | 5 | 2 | 0

чоловіки | 7 | 1 | 0

Особливо привернув нашу увагу випадок зображення досліджуваним не існуючої сім'ї, а такої, яку б він хотів мати. Досліджуваний не відповідав на поставлені йому запитання стосовно його сім'ї та малюнку. На нашу думку причиною відмови служить психотравмуюча ситуація, яка має місце в житті досліджуваного.

Важливе значення для нашого дослідження має проективна методика «малюнок сім'ї», яка допомогла нам виявити внутрішньо-сімейні відносини, клімат родини, ставлення досліджуваного до членів його сім'ї.

Малюнки досліджуваних умовно можна поділити на два типи: в одних досліджувані зображували сім'ю у вигляді фігур людей, а в інших сім'я зображувалась у вигляді будинку та речами, що символізували досліджуваному родину.

Узагальнюючи отримані результати можемо сказати про те, що пацієнти, які перебували в клініці довше зображували сім'ю більш реально. Персонажі малювались усміхненими, використовувались яскраві кольори. В окремих випадках зображувався кінетичний малюнок сім'ї, на якому кожен був зайнятий своєю справою.

Досліджувані, що тільки розпочали курс лікування, в переважній більшості зображували сім'ю у вигляді будинку, часто зображувалось достатньо велике чи, навпаки, маленьке сонце, яке є символом материнської любові. Також, у людей, що тільки розпочали своє лікування, частими були малюнки сім'ї на яких були присутні члени родини, крім самого досліджуваного. При словесних поясненнях таких малюнків досліджувані не могли пояснити чому вони не зобразили себе і говорили про те, що намалювали усіх членів сім'ї. Вони не бажали пояснювати свій малюнок і відповідати на поставлені питання відносно сім'ї. Дана особливість пояснюється тим, що досліджувані не ототожнюють себе з сім’єю, відчувають себе відчуженими, відстороненими від сім'ї.

Варто відмітити також те, що малюнки досліджуваних умовно можна поділити ще на дві групи:

- малюнки в яких зображено батьківську сім'ю (батьки досліджуваного, брати, сестри, бабуся і дідусь);

- малюнки сім'ї самого досліджуваного (чоловік/дружина, діти);

В цьому контексті треба відмітити що малюючи батьківську сім'ю досліджувані зображували себе поруч з братами та сестрами. При цьому, фігури батьків зображувались значно більшими за розмірами і розташованими поруч один з одним. Разом з цим, розміщення сім'ї відбувалось так, що досліджуваний опинявся в позиції між батьками та братами і сестрами.

Таким чином, можемо виокремити такі основні позиції при розташуванні досліджуваними свого персонажу на малюнку:

- досліджувані або виключали себе з малюнку, або зображували себе в центрі сім'ї;

- зображуючи себе досліджувані малювали з одного боку фігуру чоловіка чи дружини, а з іншого – дитину. Таке розміщення персонажів на малюнку призводить до того, що фігура досліджуваного знаходиться в центрі малюнку;

- досліджувані, що зображували сім'ю умовно, у вигляді будинку, також умовно зображували і себе на ньому у вигляді предмету чи фігури людини, яка також розміщена по центру малюнку.

Отже, можемо сказати про те, що досліджувані або ж зовсім виключають себе з сім'ї, або розміщують в центрі малюнку. Така особливість може бути пояснена гіпо або гіпер опікою з боку батьків по відношенню до досліджуваних нами людей.

За допомогою методики незавершених речень ми виявили наступні особливості:

ь В більшості відповідей досліджуваними відмічалась недостатність уваги з боку батьків, брак любові, відсутність їх підтримки. Батько в