Навчання навичкам спілкування – це стиль психотерапевтичного впливу, як правило, використовується на етапі реконструкції сімейної психотерапії , але він може бути і домінуючим для сімей, що мають особливі труднощі саме в цій сфері сімейних відносин. Це стосується тих випадків, коли преш за все порушеними є комунікативний, експресивний бік взаємодії. Крім прийомів сімейної психотерапії існують методики, безпосередньо спрямовані на тренування сімейних ролей. До таких технік можна віднести методику застосування кольорових сигналів для покращення взаємодії між подружжям, аналіз сім’єю відео записі. Використання першої техніки дозволяє подружжю постійно мати зворотній зв'язок під час розмови (на кольоровому табло подружжя запалюють лампочки, що символізують їх почуття, які вони переживають в даний момент). За допомогою другої методики члени сім’ї також отримують можливість «зворотного зв’язку» та можуть легко прослідкувати динаміку їх взаємодії[35, с. 281].

Отже, можна зробити висновок, що сімейна психотерапія має в своєму арсеналі великий арсенал підходів до конкретної особистості та сім’ї в цілому, широкий спектр методик, що сприяє гнучкості психотерапевтичного процесу.

Висновок до 3 розділу

В процесі реабілітації осіб хворих на шизофренію можна використовувати групову та сімейну психотерапію. Перша дає можливість індивіду висловити свої переживання в безпечній для нього обстановці, програти ролі членів своєї сім’ї та членів сім’ї учасників групи, що розширює емоційну сферу, допомагає подолати стереотипну поведінку особистості. Також, особливістю групової психотерапії є власне взаємодія між членами групи, емоційний зв'язок та взаємопідтримка, що само по собі має терапевтичний ефект.

Сімейна психотерапія спрямована на подолання внутрісімейних конфліктів, непорозумінь, неприйняття та не розуміння хвороби одного з членів сім’ї. Під час сімейної психотерапії члени сім’ї також мають можливість збагатити свої моделі поведінки, краще зрозуміти один одного, отримати підтримку з боку терапевта, програти проблемні ситуації та спільно подолати конфлікти.

Варто також відмітити, що під час сімейної психотерапії психотерапевт може зіткнутись з сім’ями поведінка яких може виражати суперництво, ізоляцію та псевдоспівпрацю.

Згідного нашого припущення, сім’я має один з визначальних впливів на перебіг шизофренії, тому реабілітація хворих з даним захворюванням на нашу думку повинна обов’язково включати сімейну психотерапію.

Висновки

В процесі розвитку на особистість впливає багато факторів. Особливо значущим серед них є сім'я, яка виступає першим інститутом соціалізації особистості, джерелом її знань про традиції, звичаї народу, культуру, моральні цінності та ін. Саме тому, клімат сім'ї, її духовний і культурний рівень, стиль виховання мають безпосередній і важливий вплив на ще не сформовану особистість дитини. Сім'я, наче, закладає фундамент характерологічних, моральних, культурних особливостей людини. На таку особливість розвитку особистості звертає увагу багато психологів і педагогів минулого і сучасного. Так, наприклад, Джон Локк, говорив про те, що дитина, як чиста дошка, на якій пишуть батьки і педагоги.

Це й фактор спонукає практикуючих психологів і психіатрів шукати причину багатьох психічно-емоційних проблем та їх подолання саме в сімейних відносинах.

Темою нашого дослідження було визначення особливостей екології сім’ї та її вплив на реабілітацію хворих на шизофренію.

Дана проблема є достатньо обширною і потребує багатогранного і клопіткого опрацювання і дане дослідження встановило лише взаємозв’язок між особистістю та негативним впливом з боку сім’ї та визначено основні напрямки можливої реабілітаційної роботи з даною групою. Так, сімейна психотерапія є одним з важливих та ефективних методів реабілітації. Сімейна психотерапія дозволяє особистості відчути підтримку сім’ї, пропрацювати проблемні та конфліктні ситуації, розширити емоційну сферу особистості, виробити нові моделі поведінки та ін.

Отримані нами результати не можуть бути надійними, оскільки нами не було проведено повторного тестування чи розщеплення методик. Також для кращого ознайомлення з даним питанням потрібно провести дослідження і з сім’єю хворих на шизофренію, адже дані на які опирались ми репрезентують уявлення самих хворих. Причиною такого поверхневого дослідження є обмеженість доступу до людей, що знаходяться на лікуванні, часова обмеженість, недостатність досвіду роботи з даною категорією клієнтів.

Проте, в межах наших можливостей, ми досягли поставленої перед собою мети і підтвердили висловлену нами гіпотезу. Отримані нами результати дозволяють говорити нам про те, що певні фактори внутрішньо-сімейної взаємодії мають вплив на особистість та на процес її реабілітації.

На нашу думку, в подальшому дослідженні даного питання потрібно провести порівняльний аналіз показників практично здорових осіб з отриманими нами результатами за використаними методиками. Також, доречно було б провести експеримент в якому б виключалась психотравмуюча ситуація в сім'ї і провести спостереження за змінами, що відбуваються з особистістю хворою на шизофренію.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.

1. Абрамова Л.И. О некоторых клинических особенностях ремиссии у больных с приступообразной шизофренией // Невропатолология им. С.С. Корсакова. 1991; №1, том 91, 94с.

2. Авруцкий Г. Я., Недува А. А. Лечение психически больных.— М.: Медицина,1981, 496 с.

3. Андреева Т. В. Симейная психология: Учеб пособие. – СПб.: Речь, 2004. – 244 с.

4. Антонова-Турченко О. Г., Дробот Л.С. Музична психотерапія: Посібник-хрестоматія. – К.: ІЗМН, 1997

5. Арамедова А.И. Особенности внутрисемейных отношений и социального окружения у психически больных женщин. //Вісник Харківського державного університету. Серія: Психологія, політологія. - 1999. - № 439. - Ч.2. - С.153-155.

6. Аристова Т. А., Бутома Б. Г., Зайцев В. В. Новые подходы к групповой психотерапии больных малопрогредиентными формами