Протилежністю автоматичної підкорюваності є негативізм. Цей симптом характерний не тільки для кататонічної, але й для інших форм шизофренії. Негативізм виявляється у немотивованому небажанні виконувати будь-які вказівки. Іноді він служить формою установки хворого щодо оточуючого середовища. Найчастіше має автоматичний характер, без будь-якого зв’язку з конкретними психічними переживаннями хворого. Доказом цього є спроби пацієнта виконувати накази оточуючих, наприклад, робити рухи, які вони рекомендують. Однак ці спроби виявляються невдалими через внутрішній опір, який відчуває хворий.

Розрізняють негативізм активний і пасивний. Демонстративним виявом пасивного є те, що хворий ніяк не реагує на прохання, при активному негативізмі чинить навпаки[61, с. 360].

При кататонічному ступорі хворі можуть тривалий час перебувати в типових позах. До них належить «поза ембріона»: підборіддя біля грудної клітки, руки притиснуті до тулуба, коліна – до живота.

«поза повітряної подушки», або Допре: пацієнт лежить на спині, голова, шия і плечовий пояс підняті. «Поза капюшона»: хворий натягує сорочку, ковдру тощо на голову і виглядає з під них.

При такому виді ступору можна виявити симптоми воскової гнучкості та каталепсії: хворий застигає у позі, якої йому надають. Характерний аутизм – паталогічне мовчання[61, с. 357].

До кататонічних проявів слід також зарахувати імпульсивні дії. Вони мають раптовий, ніби рефлекторний, характер. Іноді такий пацієнт робить імпульсивну спробу самогубства чи самокаліцтва.

При шизофренії можна спостерігати низку суто неврологічних симптомів, що не залежать від психічного стану хворого і служать проявом динамічних функціонально-органічних порушень церебральних функцій, специфічність яких щодо даного захворювання переконливо не доведена. Мова йде про «м’які» (що не вказують на локацію) неврологічні ознаки, можливі аномалії мозолястого тіла та мозочка, розширення шлуночків головного мозку, інші симптоми.

З ендокринних розладів нерідко спостерігається порушення функції щитоподібної залози із симптомами гіпер- або гіпо- тиреоїдизму. У деяких випадках виявляють зменшення чи збільшення її розмірів, іноді – з витрішкуватістю (екзофтальм) і тремтінням. Помічено також порушення діяльності надниркових залоз, якими, можливо, слід пояснити явища астенії, а також різні розлади пігментації шкіри, що спостерігається при шизофренії. Досить часто при шизофренії розлади функцій статевих залоз, переважно – у вигляді зниження лібідо. Нерідко буває інфантилізм. Аменорея та інші порушення менструації – також ознака розладу діяльності статевих залоз[61, 347].

Початкові прояви шизофренії надзвичайно різноманітні за клінічними ознаками, що нерідко зумовлює значні діагностичні труднощі. Попри поліморфізм дебюту шизофренії, уже в початкових стадіях захворювання найчастіше вдається виявити деякі типові симптоми. Хоча з початку вони і не яскраво виражені, все ж таки дозволяють більш чи менш точно поставити діагноз процесу, що починається.

Найчастіше спостерігається кілька типів дебюту.

І. типи поступового розвитку хвороби

Тип поступового розвитку афективно-вольового збіднення особистості

За наявності препсихотичної неповноцінності пубертатний період (13-14 років) у суб’єкта з обтяженою спадковістю, у якого спостерігається загальна загальна недостатність психосоматичного розвитку, поступово починають знижуватися активність та інтерес до оточення.

Тип поступового розвитку афективно-вольового збіднення у препсихотично повноцінної особистості

Молода людина, у якої хвороби не помічали жодних відхилень від норми і яка добре навчалась у школі у початкових класах, у пубертатному або юнацькому віці стає лінивою і неуважною. Починає відставати в навчанні, втрачає до нього інтерес, як і до всього іншого. Стає надто мрійливою. Часом бувають спалахи роздратування, іноді – на тлі емоційного збіднення, що починає розвиватися. Подібні психічні порушення в перехідний період повинні бути предметом детального аналізу лікаря.

Тип характерологічних змін з антисоціальними тенденціями, що розвиваються поступово

Такий початок захворювання найчастіше спостерігається у молодих людей. Насамперед виникають емоційні розлади змінюється характер. Стають необґрунтовано ворожими стосунки з батьками та близькими. З’являються грубість і дратівливість. Іноді хворі зникають з дому і перебувають кілька днів невідомо де. За поведінкою цей стан нагадує психопатичний з антисоціальними тенденціями, що спостерігається у дітей з хронічною формою епідемічного енцефаліту.

Тип характерологічних змін з манірно-дивацьким забарвленням, що розвивається поступово

Хворий втрачає інтерес до навчання і не цікавиться своїми звичними справами. Стає замкненим. З’являється цікавість до питань, що не належать до сфери попередніх захоплень. Мова стає вигадливою, «пишною». Нерідко буває негативізм, що виявляється ц небажанні рахуватись із загальними авторитетами. Поведінка стає неадекватною.

Тип психастенічного дебюту

У віці 20-25 років спостерігається особливий тим початку шизофренії – поява нав’язливих ідей і фобій. Пацієнти, яких мучать нав’язливі страхи невизначеного характеру, висловлюють побоювання збожеволіти. Нерішучість і сумніви їх при цьому є проявом амбівалентності. Характерні також затримка мислення, аутизм і ослаблення соціальних зв’язків.

Тип неврастенічного (антено – іпохондричного) дебюту

Характерна астенія, яка супроводжується швидкою втомлюваністю і болісними відчуттями в різних частинах тіла, суб’єктивними переживаннями пацієнта, що він захворів на невиліковною хворобою. Пацієнт замикається в собі, стає неактивним і неохайним. Всі дні проводить у неробстві, аналізуючи тілесні відчуття, не цікавлячись близькими й оточуючим світом. На відміну від цього стану, хворі на неврастенію виявляють адекватність і велику активність у прагненні позбутись хворобливих відчуттів.

Тип істероїдного дебюту

Цей тип початку хвороби притаманний переважно молодим дівчатам, але може спостерігатися і в чоловіків. Перші вияви хворобливого процесу – нестійкість настрою, напади немотивованого суму і сліз. При цьому бувають і різноманітні істеричні (конвергійні) напади. Поступово приєднується амбівалентність, поведінка стає непослідовною; очевидне зниження активності, властиве шизофренії.

Тип галюцинаторно – маячного дебюту

Захворювання може починатись з галюцинаторних і маячних проявів. При цьому у хворого виникають психосенсорні розлади. Нерідко долучатись «оклики» чи сформовані «голоси», інші галюцинацинаторні, а також псевдогалюцинаторні переживання. Поступово формується марення стосунку, впливу і переслідування[61, с. 370].

ІІ типи гострого початку