3.4. Аналіз логічної та механічної памґяті

Таблиця 3.4. Співвідношення логічної та механічної памґяті у людей різного віку.

Вікова група |

Логічна памґять |

Механічна памґять

Діти дошкільного віку

(4-5 років) |

3,2 ± 0,97 |

3,4 ± 0,85

Молодші школярі |

4,7 ± 0,75 |

4,9 ± 0,65

Старшокласники |

6,4 ± 1,06 |

6,3 ± 1,15

Студенти |

7,8 ± 0,53 |

7,9 ± 0,45

Зрілий вік

(35-45 р.) |

8,1 ± 0,47 |

8,4 ± 0,48

Люди похилого віку |

7,2 ± 1,03 |

7,1 ± 1,44

Словесно-логічна пам'ять – виражається у запам’ятовуванні і відтворенні думок. Думки не існують поза мовою, поза тими чи іншими словами та виразами. Тому такий вид пам'яті називають не просто логічним, а словесно-ло-гічним.

Відтворення думок не завжди відбувається в тому самому словесному виразі, в якому вони були спершу висловлені. В од-них випадках запам'ятовується і відтворюється лише загальний смисл, суть виражених думок, а буквальне словесне відтворення їх не потрібне. В інших — запам'ятовується і відтворюється не тільки загальний смисл змісту, а й точне, буквальне словесне ви-раження думок (заучування напам'ять). Однак буквальне від-творення словесного матеріалу може відбуватися без розуміння його смислу, тоді заучування буде вже не логічним, а механіч-ним запам'ятовуванням. Істотну роль при цьому відіграє рівень мовного розвитку. Чим менше розвинута мова школяра, тим важче йому виразити смисл своїми словами. Але в цьому випадку й важливо спонукати дитину переказувати навчальний матеріал своїми словами.

Механічне запам'ятовуван-ня — це послідовне заучування окремих частин матеріалу без опори на смисловий зв'язок між ними.

До механічного запам'ятовування учні вдаються в трьох ви-падках: по-перше, коли вони не можуть зрозуміти смисл виучу-ваного матеріалу; по-друге, коли окремі частини матеріалу не пов'язані між собою за смислом (наприклад, окремі назви пред-метів, хронологічні дати, числові вирази тощо); по-третє, тоді, коли вчитель вимагає знати все точно так, як написано в підруч-нику.

Діаграма 4. Співвідношення логічної та механічної памґяті у людей різного віку.

З отриманих результатів видно, що у людей зрілого віку логічно-механічна пам'ять переважає над усіма віковими групами. Зокрема, переважає на 61% у дітей дошкільного віку, на 43% у молодших школярів, на 25% у старшокласників, на 6% у студентів та на 14% у людей похилого віку.

3.5. Аналіз продуктивності памґяті у людей різного віку

Таблиця 3.5. Співвідношення продуктивності памґяті у людей різного віку.

Вікова група |

Продуктивність запам'ятовування окремих слів |

Продуктивність запам'ятовування окремих цифр |

Продуктивність

запам'ятовування окремих фігур

Діти дошкільного віку (4-5 р.) |

3,7 ± 1,84 |

3,5 ± 1,06 |

3,9 ± 1,02

Молодші школярі |

5,6 ± 0,52 |

5,7 ± 0,45 |

5,9 ± 1,35

Старшокласники |

7,7 ± 1,08 |

7,6 ± 0,52 |

7,8 ± 0,61

Студенти |

8,9 ± 0,63 |

8,8 ± 0,96 |

8,9 ± 0,62

Зрілий вік

(35-45 р.) |

8,7 ± 0,85 |

8,5 ± 0,75 |

8,8 ± 0,59

Люди похилого віку |

7,3 ± 0,86 |

7,4 ± 0,96 |

7,2 ± 0,98

Розвиток пам'яті насамперед залежить від зацікавленого включення особистості в продуктивну діяльність, зокрема навчальну, спрямовану на самостійне пізнання світу або досягнення нових результатів діяльності. Чим вагоміші мотиви супроводжують діяльність суб'єкта, тим успішніші результати запам'ятовування. При цьому запам'ятовування є результативним незалежно від того, чи ставилася мета запам'ятати.

У дітей шкільного віку особливо яскраво проявляється вплив інтересу на продуктивність запам'ятовування. Відомо, що багато хто з школярів неоднаково запам'ятовує і засвоює різні навчаль-ні предмети. Пояснюються ці факти не різною пам'яттю учня, а різним інтересом до виучуваних предметів. Педагогічна практика показує, що коли вчитель виховує в дітей інтерес до так званих нелюбимих предметів, запам'ятовування та засвоєння цих пред-метів учнями різко поліпшується.

На запам'ятовування великий вплив справляє емоційне ставлення людини до того, що запам'ятовується. Якщо предмет чи які-небудь події для нас байдужі й не викликають яскравого пе-реживання, то запам'ятовуються вони погано. Все те, що викли-кає в людини яскраву емоційну реакцію, залишає глибокий слід у свідомості й запам'ятовується міцно й надовго.

Продуктивність пам'яті в багатьох випадках залежить і від вольових якостей людини. Люди слабовільні, ліниві й не здатні до тривалих вольових зусиль запам'ятовують завжди поверхово й погано. І навпаки, люди з сильною волею, які наполегливо до-биваються засвоєння того чи іншого матеріалу, міцно й глибоко його запам'ятовують.

Продуктивність пам'яті значною мірою залежить від загальної культури людини, від її розумового світогляду.

Таким чином, характер пам'яті, її продуктивність пов'язані з особливостями особистості. Людина свідомо регулює процеси своєї пам'яті й керує ними, виходячи з тих цілей і завдань, які вона ставить у своїй діяльності.

Діаграма 5. Співвідношення продуктивності памґяті у людей різного віку.

З даної таблиці видно, що серед усіх вікових груп продуктивність запам'ятовування найкраще виражена у студентів. Зокрема на 59% у дітей дошкільного віку, на 36% у молошших школярів, на 13% у старшокласників, на 2% у людей зрілого віку, на 18% у людей похилого віку.

ВИСНОВКИ

1. Пам'ять – це здатнiсть живоп системи фiксувати факт взаємодiп iз середовищем, зберiгати результат цiєп взаємодiп у формi досвiду i використовувати його у поведiнцi. Завдяки пам'ятi людина може набувати потрiбних для дiяльностi знань, умiнь i навичок.

2. Короткочасна пам'ять характеризується швидким запам'ятовуванням матерiалу, негайним його вiдтворенням i коротким терміном зберiгання. Вона обслуговує окремi елементи складноп дiяльностi й тому пп значення може змiнюватися.

3. Дiяльнiсть пам'ятi починається з запам'ятовування, тобто закрiплення тих образiв i вражень, якi виникають у свiдомостi вiд дiп предметiв i явищ дiйсностi у процесi сприйняття i вiдчуття.

4. Серед досліджених вікових груп короткочасна пам'ять найкраще розвинута у студентів. Зокрема, слухова на 37%,