Паління жінок під час вагітності спричиняє не тільки збільшення частоти ускладнень вагітності і випадків внутріутробної смерті плода, зростання ризику викиднів і зниження маси тіла новонароджених, але й позначається на здоров’ї дитини протягом перших 7-9 років життя відставанням психічного і фізичного розвитку.

Кумулятивним впливом хронічної тютюнової інтоксикації є зменшення очікуваної тривалості життя: 35-річна жінка, що палить, проживе на 5 років, а 35-річний чоловік, що палить, - на 7 років менше, ніж їх однолітки, які не палять.З розглянутої інформації я можу сказати одне що тютюнозалежність - хронічне захворювання, що потребує лікування. Досвід багатьох країн, які досягли значних успіхів у зниженні захворюваності і смертності від хронічних неінфекційних захворювань, довів, що саме зменшення поширеності паління вірогідно позитивно впливає на показники здоров'я. Працівники первинних структур охорони здоров'я - терапевти, сімейні лікарі, фельдшери, медичні сестри - найчастіше контактують з пацієнтами, тому без їх активної участі у профілактиці і лікуванні паління неможливо досягти поставленого ВОО3 для всіх країн завдання: збільшити кількість осіб, що не палять, до 80% і зменшити споживання тютюну на 50%.

Визначальними факторами успішної відмови від паління у мотивованої (готової до відмови) людини є:

· самозобов’язання (день відмови);

· наявність стратегічного плану;

· підтримка (в т.ч. медикаментозна);

· наявність контролю.

Всі ці фактори повинні враховуватись.

Відмова від паління - процес тривалий. При кожному відвідуванні пацієнта необхідно заохочувати його спробу припинити палити, цікавитись успіхами і труднощами, які виникають під час відмови, висловлювати переконаніcть у його спроможності кинути палити і бути готовим надати необхідну допомогу. Пацієнт повинен визначити день, коли він припинить палити. Частіше цей термін коливається від 2 тижнів до одного місяця.

Ефективна відмова від паління потребує змін в поведінці пацієнта. Паління здебільшого пов’язано з впливом різних факторів (стрес, водіння автомобіля, вживання алкогольних напоїв, спілкування в компанії). Спільно з пацієнтом необхідно визначити ці фактори і порадити, по можливості, уникати ситуацій, що підвищують ризик рецидиву паління. Найціннішим щодо цього є попередній досвід курця, пов’язаний із спробами відмови. Потрібно розглянути фактори, які допомагали йому протягом періоду припинення паління, і ті, що сприяли рецидиву. Людина яка палить зобов’язана знати, що:

· навіть одна затяжка буде провокувати подальше паління і зробить його припинення труднішим;

· алкогольні напої спричиняють виникнення рецидиву і слід

обмежувати їх вживання в період відмови від паління;

Наявність інших курців в домі перешкоджає припиненню паління бажано, щоб члени сім’ї, які палять, разом з пацієнтом відмовилися від паління або не курили в оточенні людини , яка припиняє палити. Останні можуть допомогти розробити соціальну підтримку в намірі курця. У випадку контакту з сім’єю пацієнта необхідно інформувати їх про його спробу відмови від паління.

Лікар зобов’язаний рекомендувати особам з середнім і високим ступенем нікотинової залежності застосовувати ефективні засоби фармакотерапії, пояснюючи, як ці препарати допомагають у відмові від паління і зменшують прояви синдрому відміни.

При можливості слід запросити пацієнта на додаткову консультацію через 1, 3, 6 місяців. Під час наступної розмови з ним з'ясувати його відношення до паління, заохочуючи бажання припинити палити. Необхідно також розпитувати пацієнта про труднощі, що виникають в процесі відмови, цікавитись досягнутими успіхами.

Якшо розглянути місто Івано-Франківськ то можна побачити на вулицях в різних барах, клубах, що більшість молоді палить і незадумується про негативний вплив, який спричиняється тютюнопалінням.

В середньому Івано-Франківець витрачає 6 грн на сигарети щодня. За рік це 2200 грн, за які можна купити, приміром, пральну машину чи щось корисне . За світовою статистикою біля 3% курців намагаються щорічно кинути курити під Новий рік, і з них 5% вдало.

При оцінці частоти тютюнопаління 66,4% респондентів дали позитивні відповіді щодо вживання тютюнових виробів, однак при оцінці кількості викурених за останні 7 днів сигарет 54,8% заявили, що не викурили «жодної» сигарети (тобто курять 45,2%). Розходження в оцінці загальної кількості споживачів тютюнових виробів свідчать про перевагу непрямих запитань, саме вони дають більш достовірну картину.

Із таблиці  .2 добре видні відмінності в частоті вживання тютюнових виробів між молодими людьми, котрі навчаються в різних типах навчальних закладів. Так, помітно, що чим старшими є молоді люди, тим більше вони палять. Однак із цієї картини випадають студенти ПТУ, які не просто більше за всіх палять, вони ще й роблять це регулярніше. Серед студентів ПТУ майже половина є регулярними споживачами тютюнових виробів.

Існує значна різниця у загальній кількості