Шкідливий антропогенний вплив, а також розгул стихій, природних та посилених людиною, завдає грунтам величезної, інколи непоправної шкоди. Це, насамперед, водна і вітрова ерозія, погіршення фунтової структури, механічне руйнування та ущільнення грунту, постійне збіднення на гумус та поживні речовини, забруднення грунту мінеральними добривами, отрутохімікатами, мастилами та пальним, перезволоження та засоленість земель.

Сільськогосподарське виробництво в Україні тепер більш негативно впливає на довкілля, ніж кілька десятиліть тому. Це є наслідком нераціональної організації меліоративних робіт і необґрунтованого,технологічно не регламентованого використання мінеральних добрив та отрутохімікатів, а також безгосподарного їх зберігання й транспортування.

Таблиця 1.14 - Розподіл землі по землекористувачах

Номер

рядка | Сільськогосподарські | Громадяни | Лісогосподарські | Інші кори-стувачі

підприємтсва | всьоьгь | в т.ч. феремери | підприємтсва

Кількість | площа | Кількість | площа | Кількість | площа | Кількість | площа | площа

1 | м.Івано-Франківськ | 9 | 594,6604 | 43100 | 3732,4333 | 6 | 461,4830 | 3584,44

2 | Івано-Франківська область | 410 | 96855,3778 | 987282 | 427115,9794 | 619 | 20880,2222 | 14 | 564616,5156 | 283287,91

Великої шкоди ґрунтам завдає використання на полях важкої сільгосптехніки. Вона регулярно переущільнює грунт, руйнуючи його структуру, знижуючи насиченість повітрям, активність обмінних біохімічних процесів, протиерозійну й протидефляційнустійкість.Дуже напружена екологічна обстановка склалася навколо великих тваринницьких комплексів (у радіусі кількох кілометрів), де вирощується 30—100 тис. і більше голів худоби: вони щодоби продукують до 2—3 тис. т екскрементів, які в господарстві не встигають переробляти. Внаслідок розкладання й гниття екскрементів виділяються великі маси аміаку, азоту, сірководню, органічних кислот, розвивається патогенна мікрофлора. Стічні води тваринницьких комплексів у радіусі кількох кілометрів забруднюють поверхневі й ґрунтові води, спричинюють загибель риби та інших гідробіонтів. Поблизу цих комплексів складається неблагополучна санітарно-гігієнічна обстановка, спостерігається підвищена концентрація гельмінтів і хвороботворних бактерій. На кілометри від комплексів повітряними потоками розноситься сморід.

Враховуючи низьку забезпеченість земельними ресурсами (в середньому на одного жителя в області припадає 0,43 га сільськогосподарських угідь і 0,28га ріллі, що вдвічі менше ніж по Україні), проблема охорони та раціонального використання земельних ресурсів в області є надзвичайно актуальною.

Ситуація, що склалася у сфері використання і охорони земельних ресурсів вимагає кардинального перегляду концепції землекористування ізвстановленням пріоритетності екологічних аспектів.

Порушення у процесі освоєння території і господарської діяльності природного балансу у структурі угідь, недооцінка меліоративних функцій лісів, осушення перезволожених земель і боліт, спрямлення русел річок, відмова від традиційних методів ведення сільського і лісового господарства обумовили прогресуюче зростання факторів “екологічного ризику” і виникнення ряду екологічних проблем, із яких найважливішими в області на сьогоднішній день є наступні проблеми:

§ засмічення земель;

§ прогресуюча деградація і ерозія земель;

§ зниження родючості земель;

§ відсутність схем земелеустрою територій землеволодіння і землекористування;

§ порушення грунтів при лісокористуванні;

§ втрати земельних ресурсів внаслідок відведення земель для несільськогосподарських потреб;

§ самовільне індивідуальне будівництво в межах гірничих відводів родовищ корисних копалин;

§ винесення в натуру і закріплення на місцевості меж об’єктів природно-заповідного фонду;

§ стан меліорованих земель та меліоративних систем;

Однією з найбільш актуальних проблем землекористування в області є проблема засмічення земель твердими побутовими відходами в межах населених пунктів, прибережних захисних смуг річок і водойм, придорожних смуг автомобільних та залізничних доріг, узлісь лісових масивів.

Держуправлінням на нарадах ставились вимоги до органів виконавчої влади і місцевого самоврядування щодо виділення земельних ділянок під сміттєзвалища в усіх населених пунктах області, розробки схем санітарного очищення, ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ, налагодження роздільного збирання твердих побутових відходів.

1.5 Оцінка екологічного стану лісових ресурсів

Життєво важливим природним потенціалом нашого краю є ліси, які за своїм призначенням і розташуванням виконують переважно екологічні водоохоронні,захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі і рекреаційні функції, естетичні, виховні та інші функції, мають обмежене експлуатаційне значення, тому підлягають державному обліку та охороні.

Землі лісового фонду Івано-Франківщини займають 621 тис. га, або 44,6 % від загальної площі області, вкриті лісовою рослинністю землі – 569,7 тис га. Запаси стовбурної деревини досягли 159,5 млн. кубічних метрів.

Приріст на одному гектарі вкритих лісовою рослинністю земель становить 4,4 куб. м. (при 3,7 м3 в середньому по Україні), з них щорічно заготовлюється біля 1,6 куб.м./га, або 36 %. Щорічна розрахункова лісосіка головного користування в області складає 380 тисяч кубометрів, або 0,26 відсотка від загального запасу стовбурної деревини.

Вікова структура: Породна структура:

-

-

-

-

За породним складом в лісах переважають шпилькові лісоутворюючі породи: ялина європейська (52%) та ялиця біла – (5%); із листяних лісоутворюючих порід найбільша частка припадає на бук лісовий (22%) і дуб звичайний (11%). Після вирубування старовікових дубів, у верхній частині ґрунтового профілю змінився характер кількісного розподілу гігроскопічної вологи. Встановлено тісний зв'язок між змінами вмісту карбону органічних сполук і гігроскопічною вологою ґрунту до глибини 40 см. В едафотопі пасовища різко змінюється характер кількісного розподілу гігроскопічної вологи у профілі ґрунту порівняно з