Після вирубування старовікових дубів, у верхній частині ґрунтового профілю змінився характер кількісного розподілу гігроскопічної вологи. Встановлено тісний зв'язок між змінами вмісту карбону органічних сполук і гігроскопічною вологою ґрунту до глибини40 см. В едафотопі пасовища різко змінюється характер кількісного розподілу гігроскопічної вологи у профілі ґрунту порівняно з едафотопом старовікового деревостану. В едафотопі пасовищної екосистеми також виявлено тісний кореляційний зв'язок між вмістом карбону органічних сполук у верхній частині профілю ґрунту і вмістом в ньому гігроскопічної вологи .

Отримані результати актуальні з огляду на вивчення механізмів глобальних кліматичних змін, зокрема парникового ефекту, а також причин інтенсифікації катастрофічних повеней, пов'язаних зі змінами водосорбційної здатності ґрунту. Кількісні зміни вмісту органічної речовини у ґрунті та його водосорбційної здатності внаслідок знеліснення, з одного боку, підтверджують важливий вплив рослинності на формування едафотопу, і з другого, – можуть бути критерієм оцінки антропогенної трансформації лісових екосистем.

1.6 Тваринний і рослинний світ

Тваринний світ – один з компонентів природних ресурсів не тільки області але і міста. Різноманітність і багатство природних ландшафтів та вигідне географічне розташування стало передумовою розвитку та існування своєрідної рідкісної фауни, котра порівняно з іншими регіонами України значно багатша.

На території області проживає 25 видів фауни, які перебувають під загрозою зникнення і занесені до Червоної книги України. В самому місті Івано-Франківську їх майже не зафіксовано. Ці види потребують систематичної роботи щодо виявлення місць їх перебування, проведення постійного спостереження за станом популяцій та наукових досліджень з метою розробки наукових основ їх охорони та відтворення. На пропозицію Зоологічної секції Національної комісії з питань Червоної книги України та відповідно до ст.14 Закону України “Про Червону книгу України”, ст.44 Закону України “Про тваринний світ” наказом від 28.05.2003 року Міністерства екології та природних ресурсів України занесено до Червоної книги України ведмедя бурого.

На околицях міста, а саме в лісах є із ссавців: борсук звичайний, рись; із плазунів: мідянка.

Ліси Івано-Франківщини населяють цінні мисливські види тварин – куниця лісова, лисиця, заєць, білка.

Хоч в місті є і ріки і озера, но рибне господарство тут не ведеться. Іхтіофауна річок рівнинної частини представлена такими видами: марена, рибець,плітка, окунь, головень, щука, сазан, карась, короп, лящ, клепець,гольян, верхоплавка, пічкур, бички тощо.

Заходи, які доцільно здійснити для поліпшення ведення рибного господарства міста та відтворення рибних запасів:

1.Провести в найближчий час (2-3 роки) паспортизацію всіх водних об’єктів Івано-Франківська.

2.Надати в оренду водні об’єкти користувачам і власникам.

3.Створити відповідну матеріальну базу для відтворення рибних запасів.

4.Довести науково-обгрунтовані обсяги зариблення всіма користувачами водних живих ресурсів.

Заходи щодо зменшення впливів на природні складові довкілля.

Важливим заходом щодо охорони та відтворення земельних ресурсів є вилучення з інтенсивного обробітку деградованих земель, крутосхилів, ерозійно небезпечних ділянок з метою їх заліснення, залуження чи істотного покращення з наступним поверненням у склад орних земель.

Екологічне оздоровлення природних територій, особливо витоків річок, поліпшення стану заплавних екосистем у межах ріки Бистриця Солотвинська і Бистриця Надвірнянська, в тому числі шляхом створення захисних смуг уздовж берегів водних об’єктів, особливо крутосхилих ділянок, впровадження заходів щодо збереження водно-болотних угідь, посилення їх водозахисної та водорегулюючої функції, ренатуралізації та поліпшення охорони природних комплексів водоохоронних зон водних об’ктів є важливим заходом збереження біорізноманіття. Передати державну рибоохорону у відання Мінприроди України.

Екологічна ситуація в місті погіршується. Захворюваність пішла вверх у всіх без винятку 12 екологічних мікрорайонах, на які умовно поділений обласний центр. Скажімо, Київський інститут ботаніки, який був задіяний у проекті, дослідив 15 тисяч дерев на території Івано-Франківська і з'ясував, що 57 відсотків із них перебуває в ненормальному стані за своїми фізичними показниками: захворюваністю кори, гілок, стовбурів тощо. Усі ці дерева мали б підлягати заміні, бо не лише самі хворі, а й передають свої болячки іншим. У книжці вміщено також карту геопатогенних зон міста. На жаль, наша офіційна наука заперечує їх наявність, стверджує, що такого явища у природі нема. Однак коли ми чогось не знаємо і не можемо пояснити, то це ще не означає, що воно не існує. Геопатогенні зони є. І за кордоном у багатьох генпланах міст вони давно враховуються.

В зелених насадженнях міста Івано-Франківська виявлено 113 видів і форм деревно-кущових рослин, які відносяться до 61 роду та 29 родин.

Найчисельнішими у видовому відношенні за вмістом декоративних рослин є родини Розових (Rosaceae) – 23 види і форми (21 % дендрофлори) та Соснових (Pinaceae) – 15 видів (13 %). Чисельними є родини Вербових (Salicaceae)– 12 видів (10 %), Кипарисових (Cupressaceae) – 6 видів (5 %), Кленових(Aceraceae) – 6 видів (5 %), Букових (Fagaceae) – 5 видів (4 %), Березових(Betulaceae) – 5 видів (4 %), Маслинових (Oleaceae) – 5 видів (4 %), Жимолостевих (Caprifoliaceae) – 5 видів (4 %). Решта родин представлені 1-4 видами рослин, які в сумі становлять близько 30 % дендрофлори.

Найчисельніші родини за вмістом декоративних рослин. За життєвими формами рослини розподілилися наступним чином: дерев – 56 % (64 види), кущів – 40 % (44 види), ліан – 4 % (5 видів). Найчисленнішими за вмістом дерев є родини Соснових (Pinaceae) – 14 видів, Розових (Rosaceae) – 10 видів та Вербових(Salicaceae)–8видів.Чагарники найбільше представлені родиною Розових (Rosaceae) – 13 видів. Ліан – тільки 5 видів з родин Виноградних (Vitaceae), Аралієвих (Araliaceae) та Лимонникових(Schisandraceae).

Розподіл декоративних рослин за життєвими формами

Цікавими