Отже, в місті Івано-Франківську є п'ять заповідних природоохоронних об'єктів місцевого значення. Це – міський парк культури та відпочинку ім.Т. Шевченка – пам'ятка садово-паркового мистецтва і чотири цінні декоративні дерева – ботанічні пам'ятки природи: дуб черешковий (Quercus ro-bur L.), два екземпляри бука лісового форми червонолистої (Fagus silvatica L.,f. atropurpurea Kirchn.) і гінкго дволопатеве (Ginkgo biloba L.). Обстежені нами дендрологічні заповідні об'єкти мають крім природоохоронної, історичної, ще й неабияку естетичну, краєзнавчу та наукову цінність. Вони можуть з успіхом служити як об'єкти для наступних наукових досліджень. Заповідний режим господарювання збережено.

Дуб черешковий та гінкго дволопатеве в доброму стані, нормально розвиваються, проте, для їх впорядкування, покращення умов росту і розвитку необхідно провести окремі господарські санітарно-оздоровчі заходи – прочистити крони дерев, забрати сухі гілки тощо. А от заповідні екземпляри бука лісового червонолистого потребують особливої уваги.

Івано-Франківськ справедливо вважається одним із найбагатших зеленими насадженнями серед населених пунктів країни. Проте, щоб ці рослини мали гарний вигляд, естетично і гармонійно вписувалися в інтер'єр довкілля, до кожної з них необхідно проявляти індивідуальний догляд, оскільки кожна окрема рослина потребує певних специфічних умов існування, розвитку та розмноження.

Кліматолікувальні ресурси. Під впливом клімату в організмі людини відбуваються позитивні зміни, які і характеризують клімат як лікувальний фактор. До сприятливих для кліматотерапії факторів відносяться – чистота повітря і наявність в ньому фітонцидів, менш виражені коливання атмосферного тиску, температури і вологості повітря. Основним показником якості кліматичних умов є тривалість комфортного періоду і кількість днів із сприятливими типами погоди за цей період.

Тривалість рекреаційного літнього періоду в передгірно-рівнинній частині – 6 місяців (травень-жовтень). Зимовий рекреаційний період триває від 3 до 6 місяців. Сприятливі типи погоди в передгірських та рівнинних районах спостерігаються протягом 140-150 днів (10-12 днів на місяць.

Ландшафтні ресурси. Основою ландшафтних рекреаційних ресурсів є ліси, луки, водні угіддя, рельєф. Висока лісистість, мальовничість ландшафтів, наявність унікальних ділянок «дикої» природи, багатство рослинного і тваринного світу, різноманітність форм рельєфу, значна кількість рік, чистота природних вод визначають особливу цінність ландшафтних рекреаційних ресурсів Івано-Франківщини. Важливою складовою рекреаційних ресурсів є ліси, які забезпечують розвиток лікувальної, оздоровчої, спортивно-туристичної, утилітарної та пізнавальної форм лісової рекреації. Для відпочинку і оздоровлення людей необхідні чисте, багате киснем повітря, тиша, сприятливий мікроклімат, принадність середовища та інше. Такі умови утворюються в лісових насадженнях, які мають високі санітарно-гігієнічні та естетичні властивості і забезпечують для людини певний фізіологічний комфорт. Не менш важливе значення має позитивний емоційний і психологічний вплив, які одержує людина від спілкування з лісом, з живою природою.

Ліси відіграють надзвичайно велику роль в регулюванні газового складу атмосферного повітря, в першу чергу відтворенні ресурсів кисню та зменшенні концентрації вуглекислого газу. Один гектар лісу поглинає за рік в середньому вісім тонн вуглекислого газу і виділяє шість тонн кисню. При цьому біологічна активність кисню в лісовому повітрі внаслідок його іонізації у 2-3 рази вища, ніж у морському, і у 8-10 разів – ніж у повітрі міст. Наявність іонізованих газів у повітрі є показником його чистоти і свіжості. Іонізоване повітря підвищує активність дихальних ферментів, сприяє лікуванню туберкульозу, астми, гіпертонічної хвороби. Крім цього, в лісових насадженнях повітря очищається від шкідливих газів, пилу, важких металів і збагачується фітонцидами. Фітонциди – фітоорганічні речовини, які виділяються рослинами, – пригнічують розвиток патогенних мікроорганізмів (збудників хвороб) або вбивають їх.

1.7 Виробничий комплекс.Перелік екологічно небезпечних обєктів 

Шкідливе виробництво асфальту в місті є одним з екологічно небезпечних обєктів, його винесуть за межі міста.Згідно з рішенням івано-франківського виконкому, довгоочікуване винесення комунального асфальтного заводу за межі міста нарешті відбудеться. На вивільненій території зводитимуть багатоповерхівки. Перенесення заплановано розпочати уже в жовтні цього року. Нове місцезнаходження заводу буде віддаленим від міста не більш, ніж на 25 км. Основна причина й мета даної епопеї — це звільнення міста від осередку шкідливого виробництва, адже завод оточений харчовими підприємствами та житловими будинками.
Так, поруч із асфальтним заводом знаходяться такі підприємства харчопрому, як молокозавод, спиртозавод та ВАТ «Івано-Франківська харчосмакова фабрика». Виробництво асфальту включає використання канцерогенного складника — бітуму.Ше до еколгічно небезпечного об’єкту можна віднести-Івано-Франківський арматурний завод - один з найбільших в Україні виробників трубопровідної арматури для підприємств енергетики, нафтогазового комплексу, хімічної промисловості, металургії й водопостачання.

1.8 Відходи. Промислові відходи. Поводження з отруйними речовинами. Тверді побутові відходи. Поводження з непридатними та забороненими до використання пестицидами та отрутохімікатами

Поводження з відходами є однією з головніших екологічних проблем не тільки області, но і міста в цілому.

В місті Івано-Франківську зареєстровано два місця видалення відходів(АТП-0928, полігон ТПВ, с.Рибне і .ВАТ ’’Плай”,мулові карти), загальна площа яких складає 161 тис.м2 .

1-й клас небезпеки - 11 тис. т (гексахлорбензол) захоронено на спеціалізованому полігоні;

2-й клас небезпеки - 1 тис.т (відпрацьовані неорганічні кислоти непридатні пестициди );

3-й клас небезпеки - 37,9 тис. т;

4-й клас небезпеки – 49,4 млн.т. (зола, шлак, галіти, мул, ТПВ).

Щороку утворюється: відходів 2-3 класів небезпеки - 15,5 тис.т, малонебезпечних (золи, шлаку) – 700