до розщеплення і фрагментації компонентів клітини (ядра, плазматичної мембрани й ін.), розвиток аутолізу.
2. Апоптоз є активним енергозалежним процесом. При цьому спочатку, за рахунок активації нуклеаз, відбувається пікноз і фрагментація ядра з наступним викидом його з клітини і вторинним відмиранням цитоплазми. Апоптоз спостерігається при термінальному дифференціюванні клітин, променевому ураженні, хронічній гіпоксії, дії Т-лімфоцитів-кіллерів. Він пов’язаний з генетично детермінованою програмою загибелі клітин.
11.22. Якими захисно-компенсаторними механізмами володіє ушкоджена клітина?
Усе різноманіття захисно-компенсаторних реакцій клітини у відповідь на її ушкодження можна умовно розділити на дві груп.
I. Реакції, спрямовані на відновлення порушеного внутрішньоклітинного гомеостазу: а) активація механізмів активного транспорту речовин (Na-K-, Са-насосів; Na-Ca-, Na-H-обмінних механізмів, мікровезикулярного транспорту); б) посилення регенерації антиоксидантів; в) зв’язування вільних жирних кислот (синтез тригліцеридів); г) активація синтезу білків, нуклеїнових кислот, фосфоліпідів і ін.
Неодмінною умовою реалізації цих механізмів є достатнє енергозабезпечення клітини. Це досягається підвищенням інтенсивності енергетичного обміну (активація гліколізу, клітинного дихання, пентозного циклу) і перерозподілом наявних у клітині енергетичних ресурсів.
II. Реакції, спрямовані на створення функціонального спокою ушкодженої клітини. Їх ціль полягає в тому, щоб усунути можливі додаткові зрушення внутрішньоклітинного гомеостазу при дії фізіологічних патогенних факторів (стабілізація ушкодження) і звести до мінімуму енергетичні витрати на виконання специфічних функцій клітини.
До таких реакцій можна віднести: а) утворення клітиною простагландинів і блокада ними в-адренорецепторів; б) пригнічення аденілатциклази і підвищення активності фосфодіестерази, яка руйнує цАМФ; в) утворення аденозину - природного блокатора Са-каналів і ін.
11.23. Які існують підходи до патогенетичного лікування ушкоджених клітин?
Основними принципами впливу на ушкоджені клітини є:
1) обмеження і пригнічення молекулярних механізмів ушкодження (блокада Са-каналів, застосування антиоксидантів, інгібіторів фосфоліпази А2 і протеаз, активація біосинтезу білка й ін.);
2) створення функціонального спокою (охоронний режим, дієта, блокада клітинних рецепторів і ін.);
3) енергетичне і пластичне забезпечення гомеостатичних механізмів клітини (вплив на периферичний кровообіг і мікроциркуляцію з метою поліпшення доставки кисню і живильних речовин до ушкоджених клітин, введення енергетичних і пластичних субстратів).