Ортодонтична допомога здійснюється по територіально-дільничому принципу та надається головним чином в обласних стоматологічних поліклініках та деяких районних центрах. На сьогоднішній день ортодонтичні відділення входять до складу дитячих стоматологічних поліклінік чи відділень. У великих містах існують регіональні центри надання дитячої стоматологічної допомоги, що базуються на кафедрах стоматології дитячого віку. І тут знову виникає питання: куди повинні звертатись дорослі пацієнти, що потребують ортодонтичної корекції? Переконана, що усі організаційні моменти, окрім штатних нормативів, залежать виключно від розуміння важливості ортодонтичної допомоги головними обласними керівниками стоматологічної служби та бажання розвивати цей напрямок.

Аналіз мережі стоматологічних закладів України показує, що в різних регіонах вона складається неоднаково і до теперішнього часу не зазнала серйозних змін у співвідношенні стоматологічні поліклініки, відділення, кабінети — відповідно 15, 18 та 66 %. Ортодонти в основному працюють в структурі державних стоматологічних закладів — 66 %.

Слід зазначити, що матеріальнотехнічна база в ортодонтичних кабінетах недостатня: застаріле обладнання, відсутність необхідних інструментів, матеріалів для лікування пацієнтів за допомогою сучасних технологій. Так, аналіз матеріальнотехнічної бази лікувальних закладів, що надають ортодонтичну допомогу, показав, що задовільний стан лікувально-профілактичних закладів державного сектору постерігається у 25 %, потребують капітального ремонту 15 % закладів. Набагато краще положення у відомчих закладах та в недержавному секторі. В державних закладах спостерігається наявність старих стоматологічних установок 50 %, а нових — не більше 20 %. Сучасні технології застосовуються в більшості регіонів, проте об’єм їх невеликий.

Значне відставання спостерігається по оснащенню матеріалами та інструментами для роботи з використанням сучасних технологій лікування, а також по матеріальнотехнічному забезпеченню зубопротезних лабораторій.

Не проводиться підготовка середнього медичного персоналу для роботи в ортодонтичних кабінетах. А питання підготовки зубних техніків для ортодонтії в нашій країні стоїть надзвичайно гостро, оскільки за степенем розвитку і удосконалення ортодонтичних методів лікування необхідна підготовка та перепідготовка техніків згідно нових тенденцій в розвитку знімних ортодонтичних апаратів.

На мою думку, на цьому шляху доцільними є наступні кроки:

· необхідність переглянути табель оснащення зубних ортодонтичних лабораторій в світлі впровадження нових технологій виготовлення ортодонтичних апаратів;

· організація післядипломної підготовки зубних техніків-ортодонтів, яка сьогодні взагалі відсутня;

· перегляд учбової програми підготовки зубного техніка-ортодонта;

· підготовка викладацьких кадрів по ортодонтії для зуботехнічних училищ; це завдання можуть вирішити медичні вузи;

· випуск необхідної учбової та допоміжної літератури для зубних техніків.

В стоматології набагато ширше, ніж в інших медичних спеціальностях, розвинувся альтернативний державному ринок надання стоматологічних послуг. На сьогоднішній день новоутворений ринок набуває цивілізованих форм. В багатьох містах країни є прекрасні приватні стоматологічні клініки, котрі завоювали довіру і визнання пацієнтів. В них надається допомога, в тому числі ортодонтична, на найвищому професійному рівні. На них припадає велика кількість ортодонтичних пацієнтів, знімаючи навантаження з бюджетних установ та покращуючи умови роботи державних клінік.

Проте не можна не вказати і на негативні сторони цього явища. Часто поява підпільних діячів в ортодонтії, які, не ліцензуючи свою діяльність, працюють без спеціалізації та відповідних знань, наводять тінь на всю нашу професійну діяльність, дискредитують впровадження нових ортодонтичних технологій.

Тому ми повинні впливати на цей стихійний ринок, не давати або анулювати ліцензії в цих гореспеціалістів, проте робити це все потрібно тільки в рамках закону. Організація сучасної ортодонтичної служби повинна бути скерована на забезпечення гарантованого захисту пацієнта від непрофесіоналізму.

Різнохарактерний процес реформування стоматології, відсутність сучасних нормативних актів — головні причини надходження із регіонів недостатньо достовірних даних. Відсутня інформація від недержавних організацій. Це не дозволяє органам охорони здоров’я мати адекватну уяву про ситуацію в сфері стоматологічного обслуговування. В зв’язку з цим, назріла необхідність в розробці і впровадженні нових принципів організації та планування всіх видів стоматологічної допомоги, в тому числі ортодонтичної. Слід підкреслити ще одну проблему. На даний час в Україні існує велика кількість різноманітних класифікацій та ортодонтичних термінів, яка перешкоджає в першу чергу взаєморозумінню між лікарями різних регіонів країни, а також вибору стандартів лікування тієї чи іншої патології. Визначається також відсутність єдиного підходу до діагностики в ортодонтії в зв’язку із застосуванням різних видів класифікації. А основним професійним ризиком в ортодонтії є недостатньо висока якість діагностики.

Як відомо, з метою уніфікації підходу до систематизації захворювань ВООЗ була розроблена єдина медико-статистична класифікація захворювань. Проте, як показує світова практика, ортодонти не використовують цю класифікацію, оскільки вона не відтворює в повному обсязі комплекс морфофункціональних змін при ортодонтичній патології.

Тому необхідним заходом є адаптація міжнародної класифікації до вітчизняної ортодонтії, впровадження єдиної термінології та єдиного методологічного підходу до діагностики, лікування та профілактики ортодонтичної патології, розробки уніфікованих і професійних стандартів (технологій діагностики і лікування, дорозробки протоколів лікування та єдиної необхідної документації для ведення ортодонтичних пацієнтів) в залежності від рівня надання ортодонтичної допомоги.

Як зазначалося вище, в наш час, в період складних соціально-економічних умов та недостатнього бюджетного фінансування стоматології, ортодонтичне лікування, на жаль, не завжди є доступним усім верствам населення, особливо для жителів сільської місцевості. На жаль, платне ортодонтичне лікування звужує коло пацієнтів та об’єм лікувальних заходів малозабезпечених верств населення. Потрібно реально дивитись на ситуацію. Економічні труднощі в державі не дають змоги радикально покращити рівень надання ортодонтичного лікування населенню.

Організація ортодонтичної допомоги повинна опиратися окрім бюджетного