З фруктових соків краще використати для тюбажів яблучний, з овочевих – чорної редьки з медом, розведені в гарячій мінераль-ній воді, в кількості 100-200 мл. Процедура тюбажу така ж. Ко-рисно для тюбажів використовувати різні салати, які склада-ються з комбінованих овочевих соків (томатний, капустяний та ін.) з додаванням рослинного масла 5-15 мл. Салати теж підігрі-вають до 40-45°С і дають натщесерце. Фруктові і овочеві соки не тільки забезпечують жовчовиведення, але й збагачують організм дитини вітамінами, солями, мікроелементами.

Дітям дошкільного і молодшого шкільного віку з успіхом можна використовувати для тюбажів тільки мінеральну воду. Для цьо-го можна рекомендувати води середньої мінералізації (Єсентуки 17 та ін.), 100-250 мл, з температурою 40-45°С. Ці дренажі можна проводити в необмеженій кількості і дуже довго.

Кращим варіантом слід вважати чергування різних за характе-ром тюбажів. Наприклад: хронічний ангіохолецистит середньої важкості, фаза загострення. На першому тижні призначають щоденно тюбажі з фруктовим соком, на другому: зеленим салатом, - третій-четвертий тиждень - з ксилітом, через день, а в домашніх умовах - щотижня протягом року, дотримуючись принципу черговості.

З цією ж метою можна використовувати настої і відвари лі-карських трав (безсмертник, кукурудзяні рильця, плоди шипшини та ін.). холосас, жовчовмісні препарати (холензим, алохол, ліобіл та ін.). Слід пам’ятати, що роль жовчовмісних препаратів особливо велика при зниженні жовчних кислот у жовчі. Виходячи з цього, їх дозування залежить від рівня зниження кислот: при зниженні на 30-50% - звичайна вікова доза, при зниженні в 2-3 рази дозу збільшують в 1,5-2 рази і застосовують до 3-4 тижнів. Таким способом досягається покращення процесів гідролізу і всмоктування речовин в кишках.

Антибактеріальна терапія у вікових дозах (гентаміцин, карбоніцилін, ампіцилін та ін.) призначається у виключних випадках, коли наявні виражені прояви запалення в жовчовивідних шляхах (висока температура тіла, зсув лейкоцитарної формули вліво, прискорення ШОЕ). При виражених дискінетичних проявах (больовий синдром) іноді призначають спазмолітики коротким курсом.

При ураженні печінки, порушенні її функції призначають пре-парати з метою корекції цих порушень.

Санаторно-курортне лікування. Відбір і підготовка дітей на курорт проводиться досить активно на основі оцінки клінічних і лабораторних показників. По можливості, сануються хронічні вог-нища інфекції, особливо ротової порожнини і носоглотки.

Показаннями для санаторно-курортного лікування є хронічний холецистит, холецистохолангіт, гепатохолецистохолангіт, гепатит у фазі повної клінічної ремісії, а також реконвалесценти після вірусного гепатиту для попередження розвитку хронічного процесу печінки і жовчних шляхів. Лікування на питтєвих курортах ді-тей з цирозом печінки без ознак портальної гіпертензії і не в активній фазі також ефективне. З метою нормалізації обмінних процесів з організмі, ліквідації запального процесу в жовчному міхурі слід направляти дітей з жовчокам’яною хворобою, якщо їм не показане хірургічне втручання, де є маломінералізовані води (Трускавець, Железноводськ, Березовські мінеральні води).

Протипоказання: хронічні захворювання печінки і жовчовивід-них шляхів у період загострення й протягом 3 міс. після нього, цироз печінки з клінічними симптомами декомпенсації і порталь-ною гіпертензією.

Лікування проводиться природними факторами, які іноді да-ються тривало. Крім того, після повернення дитини додому може спостерігатися легке загострення, що зв'язано з рекліматизацією.

Тому в цей час діти потребують особливого догляду. Для лікування дітей рекомендовані курорти: Арзні, Боржомі, Гарячий Ключ, Джермук, Друзкинінкай, Єсентуки. Желєзноводськ, Іжевські Мінеральні води, Істі Су, Краінка, Озеро Шира, Нальчик, Саїрме, Трускавепь, Усть Качка та ін. Дітей з переважним ураженням жовчних шляхів краще направляти на курорти з питтєвими водами типу Єсентуки № 4, Трускавець, а з переважним ураженням печін-ки - Железноводські (Слав'янівська, Смирновська).

Тривалість лікування залежить від важкості захворювання, періоду, часу, необхідного для акліматизації дитини. Для дітей з дискінезією, холециститом в період стійкої ремісії можна об-межитися 28 днями. Хворі з гепатохолециститом, цирозами печінки потребують лікування до 6-8 тижнів.

Курс санаторно-курортного лікування складається з трьох пе-ріодів.

Перший період включає в себе час адаптації дитини до нових умов і проведення їй необхідних досліджень. Тривалість його складає 5-7 днів. В цей період необхідно ознайомити дитину з режимом санаторію, з його територією, розташуванням лікувально-діагностичних і навчально-виховних кабінетів і кімнат. За цей час треба намагатися закінчити обстеження дитини (аналізи сечі, кала, крові, жовчі, функціональне дослідження печінки). В пері-од адаптації дитині назначають мінеральну воду для питтєвого лікування. З інших видів терапії в цей період проводиться ліку-вання тільки інтеркурентних захворювань і загострення основного патологічного процесу.

Другий період - головний, охоплює час одержання дитиною ак-тивного бальнео- і грязелікування. Він триває 35-38 днів в умо-вах санаторію і 20-22 дні в умовах поліклініки.

Третій період - заключний, під час якого дитина продовжує питтєве лікування мінеральною водою і при необхідності прохо-дить повторне обстеження, отримує детальні рекомендації віднос-но поведінки в домашніх умовах. На протязі цього періоду необ-хідно наблизити умови дітей до домашніх, щоб перехід від санаторно-курортного режиму до домашнього був поступовим. Тривалість заключного періоду повинна бути не менше 4-6 днів, а в умовах поліклініки — не менше двох днів.

Санаторно-курортний режим. Санаторно-курортне лікування є достатньо ефективним тільки за умов дотримання хворими режиму, в основі якого лежать принципи періодичності, властиві нор-мальній життєдіяльності організму і