дотримуючись принципу поступово-сті: перші 2-3 дні - половину дозу, наступні 2-3 дні - 2/3 на добу/кг і тільки під кінець першого тижня перебування в санаторії при задовільному стані дитини і добрій переносимості мінеральної воді призначаємо повну дозу. Під час явного загост-рення хвороби мінеральну воду — обмежують, а при затиханні процесу її дають з обов’язвовим дотриманням принципу поступово-сті. Деякі діти легко переносять мінеральну воду в перші дні прийому. В таких випадках дозу її зменшують, а потім поступово збільшують до розрахункових цифр. При виражених змінах в орга-нах кровообігу і в нирках мінеральну воду треба пити 2 рази на день (ранком і в обід) замість трьох раз (вранці, в обід, ввечері).
Крім звичайного питтєвого лікування дітей з ураженням печін-ки і жовчних шляхів, які є основними або супутніми захворюваннями, широко використовуються мінеральні води (Слав’янківського, Лєрмонтовського, Смирновського джерел, Єсентуки 4, Нафтуся та інші) у вигляді тюбажів. Звичайний тюбаж проводять 2 рази на тиждень, на курс лікування призначають 5-8 процедур. Дитина натщсерце випиває 100-І50 мл гарячої мінеральної води, яку за-здалегідь розводять 5-10 мл магнія сульфату (для посилення від-току жовчі), і зразу ж запивають другою порцією натуральної мі-неральної води в кількості 100-І50 мл.
В Трускавці і в місцевих умовах для беззондового дренажу користуються сіллю "Барбара", вихідним матеріалом для отримання якої служить хлоридно-сульфатно-натрієва вода Трускавеиького джерела № 4. Як правило, призначають 5-7, 5-10 г цієї солі, за-лежно від стану кишок. Дренаж з сіллю "Барбара", яка містить сульфатні іони, сприяє зняттю спазму жовчного міхура і жовчних проток, усуненню застою жовчі і видаленню запальних елементів з неї, поліпшенню обмінних процесів у печінці, нормалізації ді-яльності кишок при супутніх колітах.
Після того, як дитина випила вказану кількість мінеральної води з сіллю "Барбара" або з магнієм сульфатом, її кладуть на правий бік з теплою грілкою на область печінки. В такому поло-женні дитина перебуває 1-1,5 год, після чого встає, робить 10-І2 глибоких вдихів і йде снідати. Під час цієї процедури гаряча мі-неральна вода і магній сульфат сприяють виділення жовчі в 12-палу кишку, а одночасно з жовчю виділяються слиз, лейкоцити, мікроорганізми, що веде до зменшення запального процесу в жовч-них шляхах. При схильності до проносів тюбаж проводять самою мінеральною водою без магнія сульфату чи солі "Барбара", а при схильності, до закрепів кількість магнію сульфату чи солі "Барбара" збільшують до 10 г. У дітей дошкільного і молодшого шкіль-ного віку ефективний тюбаж самими мінеральними водами без дода-вання якихось солей. 3 цією метою можна рекомендувати середньо-мінералізовані води (Єсентуки 9, 17) і води з високою мінералі-зацією, що містять сульфатні іони (Баталінська та інші). Ос-танні можуть бути використані для тобажу у дітей середнього і старшого шкільного віку.
Доза такої води для тюбажу повина бути меншою, ніж доза мало- чи середньомінералізованої води (не більше 5 мг на 1кг маси тіла на одну процедуру). Якщо кількість дренажів жовчних шляхів з додаванням жовчогінних речовин (магнія сульфату, солі "Барбара" і т.д.) обмежують 6-8 процедурами і проводять не час-тіше, як 2 рази на тиждень, то дренажі самою мінеральною водою можна проводити тривалий час. Пояснюється це тим, що солі, до-дані до мінеральних вод, мають не тільки позитивну (жовчогінну) дію, але й негативну - подразнюють слизову оболонку шлунка і кишок (особливо 12-палої). У зв'язку з цим при гастритах і особливо при виразковій хворобі, які супроводжуються ураженням жовчних шляхів, дренаж слід призначати тільки з самої мінераль-ної води або проводити так звані "благородні" тюбажі.
Ректальне застосування мінеральних вод в умовах курорту по-казане, як правило, при різних супутніх ураженнях печінки і жовчних шляхів, захворюваннях кишок і значно рідше - з метою посилення ефекту питтєвого лікування мінеральними водами при різних порушеннях моторної і евакуаторної функцій шлунка.
Зовнішнє застосування мінеральних вод сприяє значному перерозподілу крові між шкірою і внутрішніми органами, посилює цир-куляцію крові, поліпшує транспорт поживних речовин.
За наявними даними, в шкірі під дією гідро-бальнеологічних процедур відбуваються функціональні, хімічні і гістоло-токсичні зміни, які служать пусковим механізмом деяких нейрогуморальних реакций, яким відповідають зміни інших різних органів і систем, - стану терморегуляцїї, рівня клітинного ме-таболізму, трофіки тканин. Така складна дія пояснюється також проникненням через шкіру іонів йоду, брому, миш’яку, фосфору, сірки, газоподібних, ароматичних, органічних речовин і гормонів (В.Т.Слесаренко, 1998).
При важких формах захворювань печінки і жовчних шляхів більш доцільно призначати радонові ванни концентрації 673,4-1348,6 5к/л (16,2-36,4 нКі/лі). Вони спряють зміцненню переважно гальмівних процесів у корі головного мозку, врівноважуванню діяльності парасимпатичного і симпатичного відділів вегетативної нервової системи, зниженню надмірної збудливості гіпофізарно-адреналіновоі системи і щитовидної залози, справляють антирезусну і протизапальну дію. Дітям молодшого шкільного віку ре-комендуються родонові ванни концентрації 62С,8 5к/л, середнього, старшого віку (понад 12 років) - 1346,8 Зк/д. Крім того, такі ванни доцільно призначати всім дітям з хронічними захворюваннями печінки і жовчних шляхів направляють в здравниці, де термін лікування великий (24-30 днів), а тому нема можливості відвести достатній час для адаптації хворих, що прибули з віддалених районів країни. Призначення радонових ванн на 3-4-й день перебування иа курорті, як правило, викликає пато-логічну реакцію або загострення хвороби.
При хронічних захворюваннях печінки і жовчних шляхів у фазі стійкої ремісії можна призначити сульфідні ванни з концентрацією сірководню від 10 до 50 мг/л, тому що вони сприятливо впливають на окисно-відновні процеси, центральну і периферичну гемодинамі-яу, імунологічні реакції. Проте, такі