б) алергійні реакції сповільненого типу - проявляються через 24-48 годин після контакту алергену із сенсибілізованим організмом (туберкулінова проба, реакція відторгнення трансплантату).

3) За характером місцевої взаємодії алергену з ефекторами імунної системи (класифікація Кумбса і Джелла: 1963 р.)

- I тип - анафілактичні реакції,

- II тип - цитотоксичні реакції,

- III тип - імунокомплексні реакції,

- IV тип - гіперчутливість сповільненого типу,

- V тип - виділений А.Ройтом (1991 р.) і носить назву: рецепторно-опосередковані або «стимулюючі» реакції.

4) За патогенезом: а) алергійні реакції гуморального типу (I, II, III і V типи реакцій); 2) алергійні реакції клітинного типу (IV тип реакцій за Кумбсом і Джеллом).

Алергійні реакції є однією з дуже розповсюджених форм патології у людини. В даний час важкі алергійні захворювання зустрічаються в 10-20 % населення.*

У патогенезі алергійних реакцій виділяють наступні стадії: 1) імунологічну, 2) патохімічну, 3) патофізіологічну (стадію клінічних проявів).

1) Імунологічна стадія - це період часу від першого контакту алергену з організмом до взаємодії цього ж алергену при повторному надходженні його в організм, з ефекторами імунної системи (антитілами чи Т-лімфоцитами).

Сутність імунологічної стадії складається в сенсибілізації організму.

Сенсибілізація - це стан підвищеної чутливості організму до визначеного антигену. Її основу складають два послідовних процеси:

- активація антигенспецифічних лімфоцитів, їхня проліферація й утворення антитіл або сенсибілізованих Т-ефекторів;

- розподіл антитіл або Т-ефекторів в організмі.

Сенсибілізація може бути активною і пасивною.

При активній сенсибілізації організм самостійно утворює антитіла або сенсибілізовані Т-ефектори.

Пасивна сенсибілізація виникає тоді, коли в організм вводять ззовні специфічні до даного антигену готові антитіла або сенсибілізовані Т-ефектори.

2) Патохімічна стадія - це період часу від початку взаємодії алергену з ефекторами імунної системи (антитілами чи Т-лімфоцитами) до появи біологічно активних речовин - медіаторів алергійних реакцій.

Сутність цієї стадії полягає в утворенні, вивільненні та активації зазначених медіаторів.

3) Патофізіологічна стадія - це період часу від початку дії медіаторів алергійних реакцій на клітинні і тканинні структури організму до появи клінічних ознак.

Її сутність - розвиток комплексу структурних і функціональних порушень в організмі.

Алергійні реакції I типу за Кумбсом і Джеллом – анафілактичні реакції.

При такому типі алергійних реакцій гуморальні антитіла фіксуються на поверхні клітин (головним чином на тканинних базофілах), а антиген перебуває у вільному стані. Реакція антиген+антитіло відбувається на поверхні цих клітин.

Анафілаксія - це стан зниженої стійкості організму до дії антигену, який наступає в результаті імунізації. Це явище відкрили Порт‘є і Ріше в 1902 р., визначивши анафілаксію як стан підвищеної чутливості до повторного парентерального введення білка.

Виділяють: а) генералізованні (загальні) і б) місцеві анафілактичні реакції.

До перших відноситься анафілактичний шок, до других - феномен Овері.

Анафілактичний шок в експерименті відтворюють слідуючим чином

Морській свинці внутрішньовенно вводять 10-6 мл (0,07 мкг білка) кінської сироватки (сенсибілізуюча доза). Через 10-21 день внутрішньовенно вводять ту ж сироватку в дозі, що у 10 разів вища попередньої. Через 10-15 хвилин після повторного введення сироватки настає смерть від анафілактичного шоку, що у морських свинок проявляється, головним чином, спазмом бронхіол.

В інших видів тварин смерть настає в результаті спазму сфінктерів печінкових вен (собаки), спазму легеневих артерій (кролики), а в людини, як і в морських свинок, внаслідок генералізованного спазму бронхіол і розвитку гострої недостатності зовнішнього подиху.

Феномен Овері - це місцева анафілактична реакція. Існує два варіанти її відтворення в експерименті: а) активний і б) пасивний.

а) Активний варіант. Сенсибілізованій морській свинці внутрішньошкірно вводять розрішуючу дозу антигену разом з високомолекулярним барвником (метиленовим синім Еванса). В місці введення антигену збільшується проникність судин шкіри і в результаті утворюється велика синя пляма.

б) Пасивний варіант. Несенсибілізованій морській свинці в шкіру вводять одночасно сироватку, що містить антитіла проти антигену, сам антиген і барвник (синій Еванса). Результат такий же.

До алергійних реакцій I типу (анафілактичних) відносяться наступні клінічні варіанти: а) анафілактичний шок, б) бронхіальна астма, в) полінози (алергія на пилок рослин), г) кропивниця, д) алергійний нежить, е) ангіоневротичний набряк (набряк Квінке).

Патогенез алергійних реакцій І типу.*

Імунологічна стадія. Антигени, які здатні викликати алергійні реакції I типу, є тимусзалежними. Тому при першому надходженні їх в організм відбуваються наступні процеси:

1) поглинання, переробка і презентація антигену макрофагами;

2) активація відповідних антигенспецифічних Т-хелперів-2 і продукція ними інтерлейкіну-2;

3) активація клонів антигенспецифічних В-лімфоцитів, їх бласттрансформація і перетворення в плазматичні клітини;

4) утворення плазматичними клітками цитофільних антитіл - реагінів, які представлені двома групами імуноглобулінів - IgЕ і IgG4;

5) поширення реагінів в організмі і фіксація на поверхні клітин, головним чином, тканинних базофілів і базофілів крові.

Процес синтезу реагінів і поширення їх в організмі з фіксацією на поверхні тканинних базофілів складають сутність сенсибілізації організму до даного антигену. Мінімальна тривалість періоду сенсибілізації 5-7 діб;

6) взаємодія антигену, який повторно поступає в уже сенсибілізований організм, з фіксованими на поверхні клітин реагінами (реакція антиген+антитіло). *

Патохімічна стадія. Розрізняють: а) класичний і б) додатковий механізми цієї стадії анафілактичних реакцій.

? Сутність класичного механізму полягає у дегрануляції тканинних базофілів, на поверхні яких відбувається реакція антиген+антитіло. В результаті звільняються, так називані, первинні медіатори анафілактичних реакцій. Вони визначають хід подій у перші півгодини після повторного надходження антигену, тобто ранню фазу анафілактичної реакції.

В результаті дегрануляції тканинних базофілів у навколишню тканину виділяються: а) гістамін (у деяких видів тварин, але не в людини, ще й і серотонін); б) гепарин; в)