періодонтиту біль має постійний, наростаючий характер, реакція зуба на термічні подразники відсутня, в кореневих каналах виявляють розпад пульпи. Перкусія зуба різко болюча, є значні зміни на перехідній складці та яснах у ділянці причинного зуба.
Гострий травматичний пульпіт досить часто спостерігається у дітей, що зумовлено віковими анатомо-морфологічними особливостями будови зуба. Він пов'язаний із травмою здорової пульпи, яка може статися під час препарування та формування каріозної порожнини або внаслідок травматичного перелому коронки зуба. Механічне травмування пульпи супроводжується її інфікуванням.
Розкриття рогу пульпи під час препарування каріозних порожнин частіше відзначається в разі гострого перебігу карієсу, ніж хронічного. Першою ознакою пошкодження пульпи є гострий біль, що відзначається короткочасністю. Біль різко підсилюється під час зондування.
Якщо перфораційний отвір добре видимий, то не слід зондувати відкриту пульпу, щоб запобігти її додатковому травмуванню та інфікуванню. На дні каріозної порожнини виявляється точковий отвір, в якому видно пульпу яскраво-червоного кольору. Крізь перфоративний отвір часто виходить крапля крові або кров'янистої рідини.
Розкриття пульпи внаслідок перелому коронки є наслідком одержаної гострої травми або удару, падіння дитини. Лінія перелому розташована в дентині, тканина пульпи розкрита на значному протязі. Хворий при цьому страждає через біль від дії різних зовнішніх подразників. Ці два види травми виділяють в клініці тому, що підхід до вибору методів лікування тут різний.
Патологічна анатомія відповідає гострому серозному запаленню пульпи (обмеженому чи дифузному). У місці травми спостерігається порушення структури пульпи, насамперед шару одонтобластів. Виявляються гіперемія, ексудація, одиничні геморагії та проникнення дрібних відламків дентину в пульпу.
Хронічний фіброзний пульпіт є найпоширенішою формою пульпіту постійних зубів як на стадії несформованого, так і на стадії сформованого кореня. Особливістю перебіїу хронічного пульпіту в дітей є те, що він може розвиватися як первинно-хронічний процес, без попередньої стадії гострого запалення.
Скарги на біль ниючого, тягнучого характеру, що переважно виникає від дії подразників. Біль повільно зникає після усунення подразника. Характерна поява болю внаслідок зміни температури навколишнього середовища. Больові відчуття з'являються при відсмоктуванні із зуба. Проте у дітей хронічний фіброзний пульпіт може перебігати безсистемно.
Самовільний нападоподібний біль нехарактерний для хронічного фіброзного пульпіту. Його виникнення свідчить про загострення пульпіту.
Об'єктивно. Під час огляду виявляється глибока каріозна порожнина. .Частіше порожнина зуба розкрита в якій- небудь ділянці, проте у дітей хронічний фіброзний пульпіт може перебігати і при закритій порожнині зуба. У такому разі дно каріозної порожнини містить
розм'якшений, дещо пігментований дентин.
Якщо сполучення між каріозною порожниною і порожниною зуба є, то зондування його спричиняє біль, пульпа темно-червоного кольору, слабо кровоточить. Електрозбуджуваність пульпи знижена до 25-40 мкА. У разі тривалого перебігу хронічного фіброзного пульпіт рентгенологічне дослідження може виявити зміни в періапікальних тканинах.
Патологічна анатомія. Переважають продуктивні процеси, що ведуть до часткового або повного перетворення пульпи на щільну сполучну тканину, яка поступово грубшає, стає бідною на клітині. У кореневій частині пульпи одонтобласти можуть зберігатися. У зубах із
несформованим коренем метаплазія пульпи на щільну сполучну тканину виражена меншою мірою.
Диференційна діагностика. Хронічний фіброзний пульпіт слід відрізняти від гострого хронічного глибокого карієсу, хронічного гангренозного пульпіту, хронічного періодонтиту.
При глибокому карієсі ніколи не виникають самовільні напади болю, біль від дії термічних подразників відразу минає, електрозбуджуваність пульпи не змінена. При хронічному гангренозному пульпіті, на відміну від хронічного фіброзного, біль виникає від гарячого, зондування пульпи болюче лише в кореневих каналах, частіше розвиваються фокальні
зміни в періодонті. При хронічному періодонтиті біль від термічних подразників відсутній, зондування кореневих каналів безболісне, рентгенологічна деструкція періодонта чітко визначається.
Хронічний гіпертрофічний пульпіт — одна з форм продуктивного запалення пульпи, що проявляється розростанням грануляційної та молодої сполучної тканини в ній.
Діти скаржаться на кровоточивість із зуба та біль під час приймання їжі, чищення зубів. Інших скарг немає. З анамнезу іноді вдається з'ясувати, що зуб раніше дуже болів, проте зараз самовільний біль
не турбує. Можливий незначний біль від термічних подразників. Об'єктивно. У зубі є велика каріозна порожнина, переважно апроксимального розташування або на жувальній поверхні. Каріозна порожнина велика, пульпова камера завжди розкрита. Пульпа у вигляді пухлини червоного кольору, з рівною поверхнею заповнює майже всю каріозну порожнину. Пульпа розташована на ніжці, поверхня її мало чутлива, але відзначається болючість у глибоких тканинах, особливо в ділянці ніжки. Зондування спричиняє болючість і легку кровоточивість.
Патологічна анатомія. У коронковій частині пульпи превалюють гіперпластичні процеси, спостерігається значне розростання молодої сполучної тканини. Пульпа представлена великою кількістю грануляційної тканини. Між судинами розміщуються у великій кількості
фібробласти, гістіоцити, лімфоцити. Одонтобласти, що збереглися в кореневій частині пульпи, скупчені.
Диференційна діагностика. Хронічний гіпертрофічний пульпіт слід відрізняти від розростання ясенного сосочка і грануляційної тканини з періодонта в ділянці біфуркації коренів. Поліп ясен менш болючий унаслідок механічного подразнення, менше кровоточить. У разі спроби відтіснити поліп з каріозної порожнини ватною кулькою вдається виявити зв'язок поліпа з яснами і діагностувати хронічний гіпертрофічний папіліт.
При хронічному періодонтиті, що супроводжується руйнуванням біфуркації і розростанням грануляційної тканини, зуб значно зруйнований, колір його змінений. Під час зондування вдається виявити отвори кореневих каналів. Зондування перфораційного отвору супроводжується значною кровоточивістю. Остаточний діагноз встановлюється на підставі рентгенографії зруйнованого зуба.
Хронічний гангренозний пульпіт. За цієї форми пульпіту значна частина або вся коронкова пульпа некротизується, ахронічний запальний процес локалізується в кореневій пульпі.
Суб'єктивні дані 3 анамнезу можна з'ясувати, що в минулому зубний біль виникав спонтанно і гостро. Зараз турбує біль під час їди, особливо від гарячого. Може відчуватися