неприємний запах при відсмоктуванні із зуба.
Об'єктивно. У зубі виявляється велика каріозна порожнина, що в
більшості випадків сполучається з порожниною зуба. Зондування коронкової пульпи безболісне, біль і кровоточивість виникають лише під
час зондування отворів кореневих каналів. Іноді виявляється болюча, кровоточива пульпа в отворі одного каналу і неболюча, в стані розпаду, в інших каналах багатокореневого зуба.
За цієї форми пульпіту досить часто на рентгенограмі видно зміни
періодонтальної щілини у вигляді деструкції або деформації — фокальний періодонтит.
Патологічна анатомія. У коронковій частині структура пульпи порушена. Не виявляються ні клітинні елементи, ні волокна. Видно безструктурну масу, зернистий розпад, колонії мікроорганізмів. На межі з гангренозним розпадом іноді спостерігається демаркаційне запалення серозного характеру, поліморфноядерні лейкоцити і фібробласти.
У кореневій частині пульпи виявляються ділянки некрозу, фіброзу,
розростання грануляційної тканини.
Диференщйна діагностика. Хронічний гангренозний пульпіт слід, відрізняти від хронічного верхівкового періодонтиту і хронічного фіброзного пульпіту.
При хронічному періодонтиті пульпа в кореневих каналах відсутня, виявляються виражені зміни на рентгенограмі, характерні для тієї чи тієї форми хронічного періодонтиту.
При хронічному фіброзному пульпіті біль у зубі виникає від холодного та механічних подразнень. Під час зондування коронкової пульпи виявляються різкий біль і кровоточивість.
Перебіг пульпіту в постійних зубах у дітей тісно пов'язаний із стадією розвитку зуба.
На стадії несформованого кореня переважаючими в клініці є хронічний фіброзний пульпіт, його загострення та гострий травматичний пульпіт (випадкове оголення пульпи під час препарування каріозної порожнини).
Гострі форми пульпіту інфекційного походження в зубах із несформованим коренем діагностуються рідко. Це пов'язано як з морфологічною та функціональною незрілістю пульпи, так і з відсутністю умов для підвищення тиску в порожнині зуба — в цей період зуб має
широкі верхівкові отвори коренів і широкі дентинні канальці, що сприяє відтоку ексудату з пульпи. На стадії повністю сформованого кореня постійного зуба однаковою мірою можуть діагностуватися і гострі, і хронічні форми запалення ігульпи.
Слід зазначити, що і в цей період переважаючиму клініці є хронічні форми запалення пульпи, зокрема хронічний фіброзний пульпіт і загострення хронічного фіброзного пульпіту.
Характер запалення в пульпі залежить від сили і тривалості дії,етіологічного чинника, а також від стану загальносоматичного здоров'я дитини.
Лікування пульпіту постійних зубів у дітей
Під час лікування пульпіту постійних зубів у дітей використовують консервативний (біологічний) метод, методи вітальної ампутації та екстирпації, методи девітальної ампутації та девітальної екстирпації. Вибір методу лікування пульпіту постійних зубів у дітей
та його ефективність залежать від загального стану організму (перенесені і супутні хвороби, якість харчування, хронічна інфекція та інтоксикація, несприятливі екологічніумови), що визначає стан його імунологічної реактивності.
Пульпа постійних зубів як у період формування кореня, так і в період закінченого росту і формування має високий біологічний потенціал, добре виражені регенеративні і репаративні властивості.
Консервативний (біологічний) метод лікування.
П о к а з а н н я . Гіперемія пульпи, гострий травматичний і серозний обмежений пульпіт при тривалості хвороби не більше доби і локалізації каріозної порожнини на жувальній чи апроксимальній поверхні, що розташована вище від екватора зуба, у здорових і практично здорових дітей у разі компенсованої чи субкомненсованої форми карієсу. Під час першого відвідування проводять місцеве ін'єкційне знеболювання зуба, препарування і формування каріозної порожнини, антисептичну обробку з дотриманням правил асептики та антисеп-
тики. Дуже важливо ізолювати каріозну порожнину від слини, для чого використовують ватні валики, слиновідсос, кофердам. Для антисептичної обробки каріозної порожнини використовують протимікробні препарати широкого спектра дії, що дають виражений протизапальний ефект: ектерицид, фурацилін, риванол, розчини новоіманіну, 0,5% етоиію, хлорофіліпту, антибіотики місцевої дії (мікроцид, но-ліміксин). Не слід використовувати антисептичні засоби, що містять хлор (хлорамін, хлоргексидин), атомарний кисень (перекис
водню, марганцевокислий калій), спирт, ефір, тому що всі вони чинять подразнювальний вплив на пульпу.
Антисептики для промивання каріозної порожнини перед використанням слід підігріти до температури тіла, тому що температурнийчинник може стати зайвим подразником для пульпи.
Для консервативного лікування пульпіту запропоновано велику кількість лікарських засобів: антибіотики широкого спектра дії, антибіотики в поєднанні з кортикостероїдами, антисептичні препарати, ферменти, біологічно активні речовини (вітаміни, біогенні стимулятори).
Проте найкращий ефект спостерігається при застосуванні кальційвмісних препаратів.
За методикою застосування кальційвмісних препаратів вирізняють пряме і непряме покриття пульпи. Під час прямого покриття ці препарати наносяться безпосередньо на тканину пульпи (при травматичному пульпіті, при проведенні методу вітальної ампутації). Під час не-
прямого покриття препарати на основі гідроксиду кальцію або цинкоксидевгенолу наносять на розм'якшений, демінералізований дентин, що міститься на дні каріозної порожнини.
Пасти, що містять гідроксид кальцію, стимулюють утворення замісного дентину і ремінералізацію розм'якшеного дентину на дні каріозної порожнини, чинять протизапальну та
дегідратаційну дію.Уже через 40 діб після їх накладення утворюється замісний дентин .
Для прямого покриття пульпи рекомендують м'які пасти на основі гідроксиду кальцію
У разі лікування випадково розкритої пульпи або гострого травматичного пульпіту, що виник унаслідок гострої травми постійного зуба, біологічний метод виконується в одне відвідування. Кальційвмісна прокладка наноситься на дно каріозної порожнини або на оголений дентин, зуб пломбується матеріалами, що мають високу адгезію до твердих
тканин зуба (склоіономєрні цементи, композиційні матеріали, компомери). Необхідною умовою ефективного лікування є герметичне закриття каріозної порожнини, що виключає мікропідтікання і передчасне розсмоктування лікувальної прокладки.
Під час лікування пульпіту інфекційного походження більшість авторів рекомендують проводити біологічний метод у два відвідування. Під час першого відвідування виконують повну некротомію і формування каріозної порожнини, антисептичну обробку її вищезазначени-
ми засобами.
У зубах із сформованим коренем доцільно відкрити ріг пульпи стерильним бором. Це створює умови для зниження тиску в