Під час другого відвідування, якщо болю в зубі немає, знімають пов'язку, здійснюють антисептичну обробку, ізолювавши попередньо каріозну порожнину від слини, висушують її стерильною ватною кулькою, накладають лікувальну пасту, кальційвмісну пасту та ізолювальну прокладку і пломбують зуб .

Для оцінки ефективності лікування пульпіту біологічним методом необхідно проводити диспансерний нагляд за дитиною. Якщо корінь зуба несформований, то диспансерний нагляд і іроводять до остаточного його

сформування, якщо корінь зуба сформований, то протягом 12 міс. Терміни диспансерного спостереження: перший раз — через 2 тиж, другий

раз — через 3 міс, третій раз — через 6 міс, четвертий раз — через рік. Під

час контрольних відвідувань з'ясовують скарги, проводять електрометричне дослідження (ЕОД), через 6 міс — рентгенографію для виявлення динаміки формування кореня, а також можливих патологічних зміну тканинах періодонта.

Вітальна ампутація пульпи — це метод лікування пульпіту, що найчастіше застосовується в зубах із несформованими коренями, позаяк він дозволяє зберегти функціональну повноцінність кореневої пульпи і тим самим забезпечити умови для росту і формування коренів постійних

зубів.

Показання: гострий серозний дифузний пульпіт без вираженої реакції з боку періодонта, травматичне оголення пульпи, якщо з моменту травми минуло більше ніж 6 год, хронічний фіброзний і хро-нічний гіпертрофічний пульпіт постійних зубів із несформованими коренями,

а також випадки, коли застосування біологічного методу лікування протипоказане або неефективне. Під час вибору методу вітальної ампутації також беруть до увага стан загальносоматичного здоров'я дитини.

При гострому серозному дифузному пульпіті в зубах із несформованими коренями іноді виконують субтотальну екстирпацію пульпи або так звану глибоку ампутацію.

Під час першого відвідування здійснюють внутрішньосухожилкове (інтралігаментарне), інфільтраційне чи провідникове знеболювання сучасними анестезуючими засобами або розчином лідокаїну з адреналіном.

Високу знеболювальну ефективність мають анестетики групи артикаїну: вони містять у своєму складі вазоконстриктори, вміст яких суворо дозований. У дитячій практиці доцільно використовувати анестетики з мінімальним вмістом вазоконстрикторів (1:200 000. Після знеболювання та препарування розкривають порожнину зуба, кулястим бором видаляють коронкову пульпу і

пульпу в ділянці отворів кореневих каналів, а при глибокій ампутації —

із середньої третини кореневих каналів, зупиняють кровотечу з культі пульпи та проводять антисептичну обробку. На кореневу пульпу накладають м'яку кальційвмісну пасту, ізолювальну прокладку і постійну пломбу. Контакт гідроксиду кальцію з живою пульпою спричиняє її поверхневий коагуляційний некроз із наступною кальцифікацією волокон пульпи і утворенням дентинного бар'єра (містка).

У разі збереження функціональної активності кореневої пульпи під дією кальційвмісних препаратів відбувається повноцінне формування верхівки кореня і періодонта. Це явище називається апексогенез. Вибір розчинів для антисептичної обробки і лікувальних паст

здійснюється так само, як і при лікуванні консервативним методом. Для

зупинки кровотечі використовують 3% розчин гемофобіну, 5% розчин

амінокапронової кислоти, 1% розчин феракрилу, тромбін, феркамін, капро-

фер,расестипін. Після глибокої ампутації пульпи частину каналу кореня

зуба заповнюють пастою на основі гідроксиду кальцію.

Запорукою ефективності методу вітальної ампутації є суворе дотримання правил асептики та антисептики, а також забезпечення спокою для кореневої пульпи.

Діти, яким проведено лікування пульпіту методом прижиттєвої ампу-

тації пульпи в період до закінчення формування кореня, формування дентинного містка чи стійкої стабілізації стану пульпи, потребують медичної реабілітації. Перше контрольне

відвідування їм призначають через 10-14 днів, інші — через 3, 6 міс і через рік.

Вітальна екстирпація пульпи дозволяє уникнути токсичного впли-

ву девіталізуючих засобів на тканину росткової зони у разі несформова-

ного кореня і на періодонт при сформованому корені, що відповідає біо-

логічним вимогам і дозволяє розраховувати в майбутньому на утворення

цементо-кісткоподібної тканини, яка обтурує верхівкову частину корене-

вого каналу. Така регенеративна здатність прикореневих тканин можли-

ва лише в разі усунення подразників і стимулювання їх захисних власти-

востей. Дуже важливо виключити використання цитотоксичшгх засобів

для антисептичної обробки і пломбування каналу кореня, а також мож-

ливість механічного пошкодження під час ендодонтичних втручанью

П о к а з а н н я : усі форми гострого та хронічного пульпіту по-

стійних зубів із сформованим коренем, якщо зберігаючі методи ліку-

вання неефективні. У постійних зубах із несформованим коренем до-

цільно використовувати вітальну екстирпацію при гострому гнійному і

хронічному гангренозному пульпіті, а також при пульпіті, що супровод-

жується вираженою реакцією з боку періодонта. У зубах із незаверше-

ним ростом кореня пульпа широко сполучається з тканиною зони росту.

У такому разі ендодонтичні інструменти неможливо увестидо кінця, не пошкодивши тканини зони росту. Пульпа при цьому розривається, а не видаляється повністю,

що спричиняє значну кровотечу, яку надто важко зупинити.

З огляду на це, при виборі екстирпаційного методу лікування

пульпіту зуба з несформованим коренем потрібно рентгенологічно

визначити ступінь сформованості кореневого каналу. Якщо не сфор-

мована верхівкова третина кореня зуба, доцільно здійснити глибоку

ампутацію з наступною зупинкою кровотечі і накладенням паст на

основі гідроксиду кальцію.

Для знеболювання пульпи в зубах верхньої щелепи достатньо

здійснити інфільтраційну чи внутрішньосухожилкову анестезію

шляхом уведення 1-1,5 мл знеболювального засобу. Для знеболю-

вання пульпи великих кутніх зубів верхньої щелепи іноді додатково

вводять 0,2 мл знеболювального засобу під слизову оболонку з підне-

бінного боку. Для знеболювання пульпи великих і малих кутніх зубів

нижньої щелепи проводять нижньощелепну (мандибулярну) ане-

стезію. шляхом уведення 1,5-2 мл знеболювального засобу. З метою

знеболювання групи фронтальних зубів нижньої щелепи застосову-

ють інфільтраційну чи внутрішньосухожилкову анестезію. Звичайно знеболювання

настає через 2-8 хв і триває протягом 2 год.

Потім проводять препарування каріозної порожнини, розкривають

порожнину зуба і видаляють коронкову пульпу.