Видалення твердих надясенних відкладень й очищення підясенних просторів. Хімічні засоби для видалення зубних відкладень застосовуються відносно рідко: мова йде про попереднє розм'якшення надясенного каменю. Такі препарати містять комплексонооутворювачі (ЭДТА, трилон Б) або кислоти (соляна, лимонна). Препарати наносять на поверхню каменю на 0,5-2 хв, протягом яких їхні компоненти вступають у реакцію з мінеральними з'єднаннями відкладень. Препарати наносять у безпосередній близькості від тканин ясен, тому варто вжити заходів для її захисту (коффердам).

Ручні й механічні інструменти й методи. Для видалення твердих надясенних і подясенних відкладень використовують спеціальні металеві інструменти з гострими ріжучими гранями, які більш-менш точно повторюють кривизну оброблюваних поверхонь. Екскаватори працюють у зоні точкового контакту, долота й напилки - на невеликих щодо плоских ділянках поверхні зуба, універсальними гачками й серповидними гладилками з різним (змінним) радіусом робочої частини можна охопити більшу частину бічної поверхні зуба. Найбільше точно адаптовані до оброблюваної поверхні кюретки Грейсі. Набір складається з 14 інструментів, призначених для обробки вестибулярно-дистальних, вестибулярно-медіальних, орально-дистальних й орально-медіальних бічних поверхонь різців й ікол (№ 1/2, 3/4, 5/6), премолярів і молярів (№ 5/6, 7/8, 11/12, 13/14).

Ручними інструментами можна зіскрібати, зрізати або сколювати різні види зубних відкладень. Робочу грань інструмента приводять у контакт із зубом у його пришийковій ділянці й обережно просувають до апікального полюса каменю. Інструмент щільно притискають до оброблюваної поверхні, потім із зусиллям (але плавно й обережно) ведуть його уздовж довгої осі зуба, намагаючись зруйнувати й змістити відкладення до ріжучого краю (оклюзійної поверхні). Робоче поле періодично очищають, промиваючи його дистильованою водою або антисептиками зі шприца з тупою голкою, з пустиря або пістолета стоматологічної установки. Якість очищення поверхні перевіряють зрительно (за допомогою стоматологічного дзеркала) і тактильно (за допомогою гудзикового, грибоподібного або звичайного зонда, маленького екскаватора). Процедуру завершують поліруванням, використовуючи ротаційні щітки, гумові чашечки й головки, пасти, смужки й т.п.

Техніка ручного видалення зубних відкладень сполучена з високим ризиком травми пацієнта й лікаря, тому необхідно строго дотримувати вимоги безпеки й ергономіки.*

Типи й розміри інструментів варто підбирати відповідно до плану процедури (групова приналежність оброблюваних зубів, їхні індивідуальні варіанти розмірів і форми, розташування зубів у дугах, характер зубних відкладень).*

Робочі грані інструментів повинні бути гострими, добре заточеними.*

Інструменти повинні бути стерильними.*

Для зниження ймовірності проковтування пацієнтом часток відкладень, що сколюють, і крові переважно мати коффердам, слюновідсмоктувач і пилосос. Останні засоби знижують ступінь забруднення інфікованими частками навколишнього мікросередовища.*

Необхідно підготувати засоби захисту очей, шкіри й одягу від інфікування й забруднення: окуляри й нагрудна серветка для пацієнта, окуляри, маску (або маска-екран), рукавички й фартух для лікаря й асистента.*

Робоче поле варто ізолювати від слини, обробити антисептиками (3%-ний розчин перекису водню, 0,5%-ний розчин етонію, 0,06%-ний розчин хлоргексидина, йодинол і т.д.).*

Потрібно бути готовим до проведення аплікаційної й ін'єкційної анестезії робочого поля (найчастіше при очищенні нижніх різців й іклів, при роботі в ділянці корінів зубів).*

Інструмент варто втримувати першим, другим і третім пальцями правої (робочої) руки, як писальне перо, опираючись подушечкою зігнутого четвертого пальця або тильною частиною долоні на стійкі зуби, або на альвеолярний відросток щелепи, або на підборіддя (безпосередньо або через пальці іншої руки).*

Для попередження травми періодонтальних зв'язок і вивихувания рухомих зубів необхідно «нейтралізувати» механічне навантаження на зуб: під час обробки зуб утримують пальцями лівої руки, прикладаючи до нього силу, протилежну по напрямку й рівну по величині «очищуючій» силі.*

Потрібно дотримувати послідовності обробки зубів й їхніх поверхонь. Спочатку одним інструментом з одного доступу обробляють всі схожі по кривизні поверхні зубів, однаково орієнтованих стосовно лікаря: наприклад, в одну групу попадають вестибулярно-дистальні поверхні нижніх лівих передніх зубів (33, 32, 31) і вестибулярно-медіальні поверхні нижніх правих передніх зубів (43, 42, 41).

Видалення зубних відкладень на нижній щелепі

1. Лікар перебуває позад пацієнта («на 12 годинах»), голова якого лежить прямо. Обробляються дистальні ділянки язичних і вестибулярних поверхонь 33, 32, 31, 41, 42, 43 зубів.

2. Лікар перебуває позаду й праворуч пацієнта («на 9 годинах»), голова якого лежить прямо. Обробляються медіальні ділянки язичних і вестибулярних поверхонь 33, 32, 31, 41, 42, 43 зубів.

3. Лікар перебуває позаду й праворуч від пацієнта («на 9 годинах»), голова якого повернена вправо. Обробляються вестибулярні поверхні 34, 35, 36, 37 зубів й язичні поверхні 44, 45, 46, 47 зубів: спочатку дистальні ділянки обох груп зубів, а потім всі медіальні.

4. Лікар перебуває в положенні «на 9 годинах». Голова пацієнта повернений уліво. Обробляються вестибулярні поверхні 44, 45, 46, 47 й язичні поверхні 34, 35, 36, 37 зубів (див. п. 3).

Видалення зубних відкладень на верхній щелепі

1. Лікар перебуває позаду й праворуч від пацієнта («на 9 годинах»), голова якого повернена вправо. Обробляються вестибулярні поверхні 24, 25, 26, 27 і піднебінні поверхні 14, 15, 16, 17 зубів.

2. Положення лікаря «на 9 годинах». Голова пацієнта повернений уліво. Обробляються вестибулярні поверхні 14, 15, 16, 17 і піднебінні