При появі сильних загальних (висока температура, сильне недомагання, свербіння, висипка, набряки) або місцевих реакцій (набряк та почервоніння діаметром понад 5.0 см) хворий повинен негайно звернутися за медичною допомогою.

Про всі випадки поствакцинальних ускладнень, які виникають після застосування препаратів, що містять правцевий анатоксин, а також після введення ППС та ППЛІ, медичний персонал зобов'язаний терміново повідомити МОЗ України та Комітет з питань імунобіологічних препаратів МОЗ України (наказ МОЗ України від 04.03.98 № 49 "Про затвердження Інструкції з планування епіднагляду за побічною дією імунобіологічних препаратів, виявлення та реєстрацію поствакцинальних реакцій, ускладнень та внесення змін до наказу МОЗ України від 25.01.96 № 14").

8. Клініка та невідкладна допомога при анафілактичних реакціях.

8.1. При введенні протиправцевої сироватки та протиправцевого людського імуноглобуліну найчастіше спостерігаються ускладнення у вигляді анафілактичних реакцій різних типів та клінічних проявів.

8.1.2. Виділяють 4 ступені важкості анафілактичних реакцій:

1 ступінь: загальна анафілактична реакція у вигляді почервоніння обличчя, поширеної висипки, свербіння, підвищеної секреції залоз слизової носа, дихальних шляхів, кон'юнктивіту, неспокою, головного болю.

2 ступінь: яскраво виражена анафілактична реакція у вигляді нестійкості гемодинаміки (колапс, тахікардія), порушення дихання (задишка, дисфонія, охриплість, кашель, "ком у горлі", початкові прояви бронхоспазму), дефекація, сечовиділення.

3 ступінь: загрозливі для життя клінічні прояви анафілактичної реакції у вигляді гіпотензії (анафілактичний шок), блідості, бронхоспазму із загрозливою задишкою, помутніння свідомості, самовільної дефекації та сечовиділення.

4 ступінь: відмова функцій життєво важливих органів, що проявляється клінічною зупинкою серця і дихання.

8.1.3. Незалежно від ступеню важкості анафілактичної реакції, вище місця введення препаратів (якщо вони введені в область кінцівок), необхідно накласти джгут, місце введення інфільтрувати 10 мл розчину адреналіну в розведенні 1:10000. Дітям доза адреналіну для інфільтрації місця введення препаратів становить 0.1 мл/кг (в розведенні 1:10000).

При стабільності артеріального тиску джгут через 15-20 хв. можна дещо послабити, а потім повністю зняти.

8.1.4. При симтомах анафілактичних реакцій використовують:

а. Епінефрин (Адреналін), інгаляційні b-міметики як основні засоби, що є антагоністами медіаторів анафілаксії.

б. Допамін.

в. Норадреналін.

г. Кортикостероїди.

д. Теофілін.

е. Антагоністи гістаміну (обов'язково в комбінаціях з антагоністами H1 та H2 рецепторів).

ж. Інфузійні середовища кристалоїдів і колоїдів.

8.1.5. При першому ступені вираженості анафілактичної реакції достатньо крім інфільтрації місця введення препаратів розчином адреналіну, введення 50-125 мг гідрокортизону або еквівалентноі (15-30 мг) дози преднізолону і комбінації антагоністів H1 (димедрол - 0,5 мг/кг, тавегіл - 0,05 мг/кг) і H2 (циметідін - 5-6 мг/кг, ранітидін 1,5 мг/кг) рецепторів. Дітям вищеназвані препарати вводяться у відповідності до віку і ваги.

При першому легкому ступеню анафілактичної реакції необхідності в інфузійній терапії немає.

8.1.6. При яскраво вираженому ступеню анафілактичної реакції терміново вводиться адреналін підшкірно 0,3-0,5 мл в розведенні 1:1000. При необхідності введення адреналіну в тих же дозах можна повторити через 5-10 хв. У випадку важкого ларингоспазму та явного колапсу при неефективності підшкірного введення адреналіну допустиме довенне введення препарату по 3-5 мл у розведенні 1:10000 дорослим і по 0,1 мл/кг цього ж розведення адреналіну дітям. При збереженні астматичного стану необхідна інгаляція (1-2 вдохи) b-міметиків (ізадрин, алупент, беротек і салбутамол).

При треморі, високій тахікардії необхідна інгаляція b-міметиків не бажана, вводяться антагоністи H1 і H2 рецепторів в дозах, що і при легкому ступені анафілаксії, гідрокортизон в дозі 250-500 мг (преднізолон 45-90 мг). Як правило, необхідне довенне введення 500 мл і більше розчину Рінгер-Лока або фізіологічного розчину.

8.1.7. При життєзагрожуючому ступеню анафілактичної реакції (анафілактичний шок) основним компонентом невідкладної допомоги також є адреналін у дозі 0,3-0,5 мл розведення 1:1000. При необхідності введення в тих же дозах повторюється з інтервалом 5-10 хв. У випадку важкого ларингоспазму та низького тиску (САД<60 мм Hg) застосовують довенне введення 3-5 мл адреналіну у розведенні 1:10000 дорослим та 0,1 мл/кг розведення 1:10000 дітям. Якщо довенно ввести адреналін неможливо, препарат вводять дом'язево (0.5 мл розведення 1:1000) або через інтубаційну трубку чи прокол трахеї - 10 мл розведення 1:10000.

Хворому необхідна інтенсивна інфузійна терапія: 2 і більше літрів розчину Рінгер-Лока в сполученні з реополіглюкіном або розчином гідрооксиетилкахміла. При збереженні гіпотензії необхідно почати довенне введення донаміну в дозі 5-10 мкг/кг/хв. При неефективності донаміну починають довенне введення норадреналіну (3 мкг/хв), титруючи дозу до підвищення САД>60 мм Hg. Якщо зберігаються симптоми бронхоспазму, використовують теофілін в дозі 5 мг/кг з подальшим введенням на протязі доби 10 мг/кг. При наявності життєзагрожуючого ступеню анафілаксії дозу гідрокортизону підвищують до 1 г (преднізолону до 120 мг). Використовують антагоністи H1 і H2 рецепторів у вищевказаних комбінаціях та дозах. Для дітей застосовують ті ж компоненти терапії в дозах відповідно до ваги та віку дитини.

8.1.8. У випадку зупинки серця та дихання хворий негайно інтубується та переводиться на штучну вентиляцію легенів. Застосовують закритий масаж серця, повний комплекс медикаментозної терапії як і при анафілаксії життєзагрожуючого ступеню.

8.1.9. Після стабілізації гемодинаміки хворий переводиться у відділ інтенсивноі терапії під нагляд лікаря-анестезіолога.

9. Облік проведеної екстреної профілактики правця.

Дані про хворого та проведену йому екстрену профілактику правця заносять до журналу реєстрації надання допомоги при травмах в розділ "екстрена профілактика", вказуючи дату, перелік введених препаратів (АДП, ППС, ППЛІ), часу введення, серії, інституту-виготовлювача, а також реакції на введений препарат. Ці дані повинні бути внесені в амбулаторну карту (для дітей в "історію розвитку") або історію хвороби і в журнал обліку профілактичних щеплень.

Дані про облік кожного випадку захворювання на правець, проведення епідеміологічного обстеження вогнищ правця здійснювати відповідно до карти епідеміологічного обстеження (ф. №357-У) та