Реферат

Порушення гемостазу

Система гемостазу – забезпечує: 1) збереження рідкого стану крові - з одного боку; 2) зупинку кровотечі при ушкодженні кровоносних судин - з іншого.

За нормальних умов кров перебуває в рідкому агрегатному стані, що забезпечується системою РАСК (умовна назва від перших літер слів: рідкий агрегатний стан крові), яка обумовлюється:

1) Впливом простацикліну, який синтезується ендотеліоцитами із арахідонової кислоти під дією циклоксигенази (ЦОГ) і простациклінсинтетази (ПЦС), попереджує адгезію тромбоцитів до судинної стінки, має виражений антиагрегантний вплив.

2) Впливом оксиду азоту (NO), який синтезується ендотеліоцитами із L-аргініну під впливом NO-синтетази, дифундує у м‘язову оболонку судин, де викликає гіперполяризацію гладких міоцитів, що веде до їх розслаблення, попереджує агрегацію тромбоцитів.

3) Глікокаліксом ендотеліоцитів, який забезпечує ”незмочуванність” люмінальної поверхні судин.

4) Впливом ендотелінів, які синтезуються ендотеліоцитами вен (їх ціле сімейство). Зокрема, ендотелін 1 звужує вени і таким чином пришвидшує кровотік.

5) Тромбомодуліном, який вкриває люмінальну поверхню ендотеліоцитів і інактивує тромбін.

6) Комплексом тромбомодулін-тромбін, яких активує на поверхні ендотеліоцитів протеїни С і S, які, в свою чергу, викликають лізис ряду факторів згортання крові (зокрема V і VII ).

7) Впливом 13-гідрооксидекадієнової кислоти, яка синтезується ендотеліоцитами та інактивує селектини і інтегрини - фактори адгезії тромбоцитів і лейкоцитів.

8) Антитромбіном ІІІ, який синтезується ендотеліоцитами і є універсальним антикоагулянтом. Пригнічує активність усіх протеолітичних ферментів крові, у тому числі тромбін, калікреїн, плазмін, ф. ХІІ, ф. ХІ, ф. Х, ф. ІХ, ф. VІІ;

9) Гепарином (антитромбіном II) - глікозамінглікан, який звільняється тканинними базофілами і базофілами крові при їх дегрануляції. Антикоагулянтними властивостями володіє не сам гепарин, а комплекс гепарину з антитромбіном III. Завдяки гепарину антитромбін III фіксується на поверхні ендотелію судин, завдяки чому його антикоагулянтні властивості зростають в багато разів;

10) антитромбіном І – фібрин, який адсорбує на собі тромбін і цим зменшує його концентрацію в крові.

11) б2-макроглобуліном, б1-антитрипсином, інгібітором комплементу С1, які є неспецифічними інгібіторами протеаз, в т.ч., факторів зсідання крові.

12) Фібринолітичною системою крові, яка забезпечує лізис (протеоліз) фібрину в кровоносному руслі. До с к л а д у системи фібринолізу входять:

а) плазміноген (профібринолізин) - неактивний протеолітичний фермент, який завжди міститься в плазмі крові;

б) плазмін (фібринолізин) - активний протеолітичний фермент, який утворюється в результаті дії активних протеаз на плазміноген і відщеплення від його молекули пептиду;

в) активатори фібринолізу, які: або самі є протеазами і здатні перетворювати плазміноген у плазмін, або викликають появу таких протеаз;

г) інгібітори фібринолізу (інгібітори протеаз), серед яких найбільше значення має б2-антиплазмін.

Р о з р і з н я ю т ь: а) внутрішній і б) зовнішній механізми активації фібринолізу.

? Внутрішній механізм обумовлюється активацією фактора XII згортання крові й утворенням калікреїну, що проявляється появою в крові великої кількості активаторів фібринолізу.

? Зовнішній механізм пов’язаний із надходженням у кров готових активаторів фібринолізу: ендотеліального, тканинного, ниркового (урокіназа), бактеріального (стрептокіназа) походження.

Зупинка кровотечі забезпечується 2-а механізмами гемостазу: а) судинно-тромбоцитарним (клітинним) і б) коагуляцій ним (плазменним).*

Судинно-тромбоцитарний (первинний, мікроциркуляційний) гемостаз обумовлюється взаємодією судинної стінки з тромбоцитами і забезпечує зупинку кровотечі із судин мікроциркуляторного русла з діаметром до 100 мкм. Внаслідок активації судинно-тромбоцитарного гемостазу утворюється білий тромбоцитарний тромб.

Порушення цього механізму гемостазу є п р и ч и н о ю майже 80% кровотеч і 95% випадків тромбоутворення.*

Початок цього процесу завжди пов’язаний із ушкодженням ендотелію судин, а його наслідком є:

I. Активація механізмів гемостазу:

а) демаскування колагену, у результаті чого відбувається так звана контактна активація тромбоцитів та активація фактора Хагемана (ф.ХП);

б) звільнення з ушкоджених клітин судинної стінки АДФ, який є сильним активатором адгезії й агрегації тромбоцитів;

в) звільнення тканинного тромбопластину (ф.Ш), який ініціює зовнішній механізм згортання крові й утворення невеликої кількості тромбіну безпосередньо в місці ушкодження судини;

г) звільнення фактора Віллебранда - глікопротеїну, який утворюються ендотеліальними клітинами і приймає участь в адгезії тромбоцитів.

II. Зменшення тромборезистентності судинної стінки, обумовленої:

а) зменшенням утворення простацикліну та синтезу NO ендотеліоцитами;

б) зменшенням утворення і секреції антитромбіну III;

в) зменшенням здатності ендотелію фіксувати на своїй поверхні комплекс гепарин-антитромбін III,

г) порушенням здатності ендотеліальних клітин утворювати і звільняти могутні активатори фібринолізу.*

Тромбоцити беруть участь у здійсненні гемостазу завдяки 4 функціям:

1) Ангіотрофічній, яка полягає у здатності ендотеліоцитів поглинати тромбоцити, з яких звільняються речовини, необхідні для підтримки структурної цілісності і функціональної активності мікро судин, тобто тромбоцити є своєрідними фізіологічними "годувальниками" ендотелію. .

2) Вазоконстрікторній, яка зумовлюється здатністю підтримувати спазм ушкоджених судин завдяки звільненню з тромбоцитів вазоактивних речовин: адреналіну, норадреналіну, серотоніну.

3) Адгезивно-агрегаційній, яка зумовлюється здатністю тромбоцитів прилипати до ушкоджених ділянок судинної стінки і склеюватися один з одним, утворюючи тромбоцитарну пробку.

4) Участю тромбоцитів у згортанні крові, оскільки вони звільняють так звані тромбоцитарні фактори згортання крові: фактор 3 (фосфогліцерид, подібний до тромбопластину), фактор 4 (антигепариновий фактор), фактор 8 (тромбостенін).*

Судинно-тромбоцитарний гемостаз включає наступні процеси:

І. Спазм артеріол: а) первинний (початковий) і б) вторинний (відстрочений). Первинний – рефлекторного характеру, виникає відразу ж після ушкодження судинної стінки, продовжується декілька секунд. Причиною вторинного є біогенні аміни (катехоламіни, серотонін), які звільняються тромбоцитами, а також зменшення синтезу ендотеліоцитами оксиду азоту (NO).

ІІ. Адгезія тромбоцитів - прилипання тромбоцитів до ушкоджених ділянок судинної стінки.

Основною причиною адгезії тромбоцитів є оголення (демаскування) колагену внаслідок ушкодження ендотелію судин.

Розрізняють: а) доконтактну і б) контактну фази адгезії тромбоцитів.

? Доконтактна фаза супроводжується первинною активацією тромбоцитів, що проявляється: а) зміною форма тромбоцитів