тканинну рідину і кров.
3) Гіпонатріємією, коли процеси ацидогенезу в дистальних ниркових канальцях не забезпечують повного відтитрування гідрокарбонатного буфера, то певна частина іонів натрію виводиться із сечею разом з аніонами органічних кислот (ацетооцитовую, в-оксимасляною).*
Порушення кислотно-лужної рівноваги проявляється розвитком метаболічного ацидозу.
Такі порушення обміну речовин лежать в основі виникнення діабетичної коми.
Розрізняють:
1) Діабетичну кетонемічну кому – виникає внаслідок накопичення кетонових тіл у крові.
2) Гіперосмолярну кому - розвивається внаслідок дегідратації головного мозку, обумовленою високим ступенем гіперглікемії.
3) Лактоцидемічну кому - обумовлюється нагромадженням молочної кислоти і розвитком ацидозу.
4) Гіпоглікемічну кому - може розвиватися в результаті передозування інсуліну при лікуванні цукрового діабету.
Характерні для цукрового діабету ускладнення.
1) Макроангіопатії характеризуються прискореним розвитком атеросклерозу у хворих цукровим діабетом. Найчастіше ушкоджуються вінцеві артерії серця, артерії головного мозку і нижніх кінцівок, що є причиною розвитку таких ускладнень, як інфаркт міокарда, інсульт, гангрена пальців ніг і всієї стопи.
2) Мікроангіопатії - ушкодження судин мікроциркуляторного русла (артеріол, капілярів). Сутність цих ушкоджень полягає у значному потовщенні базальної мембрани мікросудин, що затруднює процеси обміну речовин між кров’ю і тканинами.
Найчастіше ушкоджуються судини нирок (діабетична нефропатія) і сітківки очей (діабетична ретинопатія). Як наслідок, може розвиватися хронічна ниркова недостатність, відшарування сітківки.
3) Нейропатії - специфічні ушкодження нервових провідників у хворих цукровим діабетом, які проявляються розладами чутливості, вегетативних і рухових функцій, нервової трофіки.