б) мутації в соматичних клітинах.
Перші через багато років після опромінення можуть проявлятися в наступних поколіннях розвитком спадкових хвороб, другі - виникненням злоякісних пухлин (лейкози, рак).
Вплив зниженого і підвищеного атмосферного тиску на організм людини.*
Вплив зниженого атмосферного тиску людина випробує на собі в міру підйому на висоту: у літаку, у горах. За цих умов на організм людини діють наступні патогенні фактори:
1) Власне зменшення атмосферного тиску. Цей фактор викликає розвиток синдрому декомпресії, що проявляється болем у вухах і лобових пазухах в результаті розширення повітря, яке заповнює їхні порожнини; метеоризмом; кровотечами з носа внаслідок розриву дрібних судин.
2) Зменшення парціального тиску кисню у вдихуваному повітрі є причиною розвитку кисневого голодування (гіпоксії).*
Вплив підвищеного атмосферного тиску людина випробує на собі при зануренні під воду під час водолазних і кесонних робіт. При цьому на організм людини діють наступні патогенні фактори.
1) Власне підвищення атмосферного тиску (компресія). Цей фактор викликає втиснення барабанних перетинок, у результаті чого з'являється біль у вухах. При різкому і дуже швидкому підвищенні атмосферного тиску можливий розрив легеневих альвеол. В умовах компресії в крові і тканинах організму розчиняється додаткова кількість газів (сатурація).
2) При диханні стисненим повітрям свою патогенну дію здійснює азот, що проявляється в порушенні діяльності ЦНС: а) спочатку незначне збудження, що нагадує ейфорію ("глибинний захват"), б) надалі - явища наркозу й інтоксикації.
Зазначені порушення пояснюються тим, що в результаті сатурації кількість азоту в організмі зростає в декілька разів, причому більше усього він накопичується в органах, багатих жировою тканиною, зокрема, у тканинах головного мозку, які містять велику кількість ліпідів. Азот у високих концентраціях спричиняє наркотичну дію, що нагадує дію оксиду азоту ("звеселяючого газу").
Щоб уникнути несприятливої дії азоту у дихальній суміші його замінюють гелієм. Одержують суміш геліокс.
3) При підвищенні атмосферного тиску токсичною дією володіє кисень. Це зв'язано з тим, що в умовах гіпероксії активуються процеси вільнорадикального окислювання, які викликають ушкодження клітин.
Крім того, при гіпероксії порушується виведення з тканин вуглекислого газу, що викликає їх своєрідне "задушення".*
Хвороба декомпресії виникає при швидкому поверненні людини в умови нормального атмосферного тиску після водолазних робіт, робіт у кесонах (кесонна хвороба). При цьому розчинені в крові і тканинах гази (азот, кисень) у великій кількості переходять у газоподібний стан, утвориючи безліч пухирців, - відбувається десатурація. Пухирці газів можуть стати причиною виникнення газової емболії.
Клінічна картина такої хвороби визначається локалізацією газових пухирців. Найбільш часто відзначається: а) біль у суглобах, б) сверблячка шкіри, в) порушення зору, г) паралічі, д) втрата свідомості.
Щоб уникнути подібних порушень декомпресію необхідно проводити повільно, щоб швидкість утворення газів не перевищувала можливості легень по їх виведенню.*
Вибухова декомпресія виникає у випадках швидкого перепаду атмосферного тиску від нормального до зниженого, що буває при розгерметизації висотних літальних апаратів (літаків, космічних кораблів). У розвитку цього синдрому має значення: а) баротравма легень, б) серця і великих судин унаслідок різкого підвищення внутрішньолегеневого тиску.
Розрив альвеол і судин сприяє проникненню газових пухирців у кровоносну систему (газова емболія). У самих крайніх випадках відбувається миттєва смерть внаслідок закипання крові й інших рідин організму, а також у результаті блискавичної форми гіпоксії.*
Дія патогенні фактоів на організм під час космічного польоту
1) На динамічній ділянці польоту (при старті і приземленні космічного корабля) людина піддається дії: а) перевантажень, б) вібрації, в) шуму.
Перевантаження - це сила, яка діє на організм під час руху з прискоренням.
У залежності від характеру руху розрізняють: а) прямолінійне і б) радіальне прискорення, по відношенні до подовжньої осі тіла: а) поперечні і б) подовжні перевантаження.
Основним механізммом дії перевантажень є зсув органів і рідких середовищ у напрямку, зворотному руху. Якщо дія перевантажень збігається з подовжньою віссю тіла, то різкий і небезпечний перерозподіл крові відбувається в системі мозкового кровообігу, що супроводжується: а) в одних випадках - переповненням кров'ю судин головного мозку і крововиливами, б) в інших - ішемією мозку.
Тому, у космічних польотах тіло космонавта орієнтоване стосовно руху таким чином, щоб дія перевантажень не збігалося з подовжньою віссю тіла, а була спрямована поперечно.
2) В орбітальному польоті людина піддається дії невагомості і гіпокінезії.
Періоду адаптації до невагомості передує період гострої реакції: а) порушується чутливість (дезорієнтація, ілюзорні відчуття, запаморочення); б) порушується точність, сила і координація рухів; в) з'являються вегетативні порушення (нудота, блювота, слинотеча, нестійкість пульсу й артеріального тиску). П р и ч и н а цих розладів: порушення функції аналізаторів унаслідок перекрученої аферентації з рецепторних зон: а) вестибулярного апарату, б) шкіри, в) органа зору, г) пропріорецепторів.
? Адаптивні зміни є найбільш вираженими у системі кровообігу та опорно-руховому апараті.
В результаті випадіння гідростатичної складової кров'яного тиску відбувається перерозподіл крові із збільшенням кровонаповнення судин верхньої половини тулуба. Посилене виведення натрію і води через нирки веде до зменшення об‘єму циркулюючої крові, зменшується навантаження на серце.
Невагомість і гіпокінезія є причиною виведення з організму кальцію і фосфору, внаслідок чого: а) змінюється структура кісток, б) розвивається остеопороз, в) відзначається зменшення маси скелетних м'язів, г) знижується сила їхніх скорочень, д) з'являються ознаки атрофії.
Дія електричного струму визначається:
1) Фізичними параметрами електричного струму: а) перемінний чи постійний струм (при напрузі понад 500 В більш небезпечним є постійний струм), б) частота перемінного струму (найбільш небезпечним є струм міської мережі - 50 Гц), в) напруга і сила електричного струму (існує пряма залежність між напругою і силою струму, з одного