Реферат

на тему:

«Місцева анестезія в дитячій стоматологічній практиці»

ПЛАН

1. Поняття про місцеве знеболення .

2. Методи місцевого знеболення.

3. Головны вимоги до місцевої анестезії .

4. Аплікаційне знеболення. Показання .

5. Дозування лікарських речовин у дітей за віком.

6. Місцеві анестетики .

7. Інфільтраційна анестезія.

8. Провідникова анестезія.

Місцеве знеболення є ведучим методом знеболювання, що застосовується на дитячому амбулаторному стоматологічному прийомі. Вибір методу місцевого обезболювання при лікуванні і видаленні зубів, операціях поза і усередині порожнини рота обумовлений не тільки характером специфічної патології, але й особливостями психоемоційного стану і віком дитини.

Методи місцевого знеболювання:

- аплікаційний;

- ін'єкційний (інфільтраційна і провідникова анестезія);

- неін’єкційний(струминний).

Місцеве знеболювання показане у всіх випадках виконання стоматологічних втручань, що супроводжуються болючою реакцією, крім випадків непереносимості хворим місцевого анестетика. Метод проведення місцевого знеболювання вибирають у залежності від анатомічної ділянки, на якому повинна бути блокована больова чутливість .

Головними вимогами до місцевої анестезії є її ефективність і безпека. При оцінці безпеки місцевого анестетика варто враховувати наявність у ньому вазоконстриктора, що знижує токсичність місцевого анестетика, підвищує ефективність знеболювання і пролонгує дію препарату. Мають значення також концентрація вазоконстриктора й анестетика, наявність у них різних консервантів, антиоксидантів, буферів і їхня кількість. Безпека місцевого знеболювання залежить і від техніки анестезії, вихідного стану і характеру супутньої патології пацієнта, а також від таких фізико-хімічних властивостей місцевого анестетика, як зв'язок з білками плазми крові, розчинність у жирах, швидкість метаболізму й елімінації; характеризується відсутністю загальних і місцевих реакцій на введення местноанестезирующего розчину, зв'язаних з їхньою чи токсичністю алергією.

Стоматологічні діагностичні маніпуляції і малотравматичні втручання на поверхово розташованих ділянках м'яких тканин порожнини рота й обличчя можуть бути виконані за допомогою неін'єкційного знеболювання. Найбільш показана в цих випадках поверхнева (аплікаційна) анестезія.

Усім видам ін'єкційної анестезії повинне передувати поверхневе аплікаційне знеболювання. Це технічно найбільш простий спосіб місцевої анестезії. Особливістю поверхневої анестезії є те, що просочування тканин місцевим анестетиком здійснюється з поверхневих шарів, на які наноситься місцевоанестезуюча речовина. Для цього використовують лікарські форми анестетиків у виді рідких розчинів, мазей, чи гелів аерозолів, що містять місцеві анестетики у високій концентрації без вазоконстрикторів. За рахунок високої концентрації місцеві анестетики швидко проникають через поверхню слизуватої оболонки на глибину до декількох міліметрів і здійснюють блокаду рецепторів і периферичних нервових волокон.

Анестезуюча дія розвивається протягом декількох хвилин і продовжується до декількох десятків хвилин. Тому техніка поверхневої анестезії для знеболювання місця передбачуваного вкола голки полягає в тому, що аплікаційний анестетик точково наноситься в цьому місці на 2-3 хв, після чого його варто ретельно видалити.

Показання до аплікаційної анестезії:

1) знеболювання передбачуваного місця вкола голки;

2) видалення молочних і постійних зубів ІІІ ступеня рухливості;

3) розкриття подслизових абсцесів;

4) видалення зубного каменю;

5) для тимчасового полегшення болю при деяких захворюваннях слизової оболонки порожнини рота, гінгівітах.

Проведення знеболювання з використанням аплікаційної й інфільтраційної анестезії не вирішує проблему знеболювання, тому що діти молодшого віку від 1 року до 5 років неадекватні до ін'єкції і процесу знеболювання. Це є для них додатковою стресовою ситуацією.

Для корекції психоемоційного стану, особливо в групі дітей із супутньою патологією - хронічними системними захворюваннями, алергією - необхідна седативна підготовка - таблетована премедикация в сполученні з місцевою анестезією.

Безголковий метод місцевої анестезії заснований на струминному викиданні в тканині місцевого анестетика під високим тиском за допомогою ін’єктора. Його перевага перед шприцевим методом - безболісність проведення, швидке настання анестезії, ефективність, мала витрата анестетика. Однак необхідно пам'ятати, що в дітей у порожнині рота тканини пухкі, багато васкуляризовані, тому при використанні безыгольного ін’єктора для анестезії відзначаються їх розриви і більш виражена кровоточивость. Для знеболювання тканини пульпи рекомендується використовувати внутріпульварну інфільтраційну анестезію, коли в порожнину зуба ін'єкційним методом уводять кілька крапель анестетика або він вводиться в пульпарну порожнину безголковим методом. При місцевій анестезії обов'язкове спостереження за дитиною.

Дозування лікарських речовин у дітей за віком:

1 міс - 1/10 дози дорослого;

6 міс - 1/5 дози дорослого;

1 рік - 1/4 дози дорослого;

3 роки - 1/3 дози дорослого;

7 років - 1/2 дози дорослого;

12 років - 2/3 дози дорослого.

Для індивідуального розрахунку на 1 кг маси тіла використовується дозис-фактор (коефіцієнт):

0 -1 рік - 1,8;

1 -6 років - 1,6;

6 -10 років - 1,4;

10-12 років - 1,2;

дорослий - 1.

Інфільтраційна і провідникова анестезія показані при будь-якім стоматологічному втручанні. До ін'єкційної місцевої анестезії відноситься і знеболювання за допомогою безголкового стоматологічного ін’єктора. У дитячої стоматології його використовують при видаленні молочних зубів.

Місцеві анестетики відносяться до синтетичних ароматичних чи гетероциклічних з'єднань. Вони поділяються на дві групи: складні ефіри й аміди.

Представниками складних ефірів є новокаїн, анестезин, дикаин, представниками амідів - тримекаїн, лідокаїн, мепівакаїн, артикаїн, прилокаїн (цитонест) і ін. У даний час висловлюється думка про недоцільність синтезу нових хімічних речовин, що володіють анестезуючими властивостями, із групи ефірних з'єднань через малу ефективність їх у вогнищі запалення.

Інфільтраційна анестезія - найбільш частий варіант місцевого знеболювання в стоматології. Видалення і лікування молочних і постійних зубів у дітей на верхній щелепі успішно проводиться тільки під інфільтраційною анестезією.

При операціях на м'яких тканинах обличчя використовують пряме інфільтраційне знеболювання, а при чи лікуванні видаленні зуба, утручаннях на альвеолярному відростку щелеп - непряме (розчин анестетика зі створеного депо дифундує в прилеглі тканини).

Провідниковими називають такі методи місцевої анестезії, при яких місцевий анестетик підводять до нервового