на методичній нараді від 199 р
Реферат
на тему:
“Злоякісні пухлини верхньої та нижньої щелеп”
Злоякісні пухлини верхньої та нижньої щелеп.
Рак верхньої щелепи – досить часте захворювання, що складає 3 – 6% всіх злоякісних новоутворень людини та приблизно 40% новоутворень щелепно-лицевої ділянки. Серед захворювань щелеп частіше (у 60-70%) хворих вражається саме верхня щелепа. Більшість хворих злоякісними пухлинами верхньої щелепи починають спеціалізоване лікування у занедбаних стадіях. Причиною є те, що клінічні ознаки на ранніх стадіях захворювання настільки незначні, що хворі не надають їм певного значення і своєчасно не звертаються за медичною допомогою. Затримці своєчасної госпіталізації хворих в онкологічні клініки сприяє і невірне розпізнавання захворювання в поліклініках, що призводить до неправильного тривалого лікування від інших захворювань.
В зв’язку з тим, що верхня щелепа розташована на межі лицевого та мозкового черепу, рак цієї локалізації (на ранніх стадіях має безсимптомний перебіг) є захворюванням яке безпосередньо загрожує життю хворих. Та обставина, що виникненню раку верхньощелепної пазухи передує її хронічне запалення, визначає спрямованість профілактичних міроприємств. Роль лікаря-стоматолога в них дуже відповідальна, тому що значну частину хронічних гайморитів складають так звані одонтогенні гайморити.
Злоякісні пухлини верхньої щелепи.
За останні роки спостерігається зростання захворюваності злоякісними пухлинами верхньої щелепи. Пухлини цієї локалізації складають близько 1% - 2% всіх злоякісних пухлин. Чоловіки та жінки хворіють з однаковою частотою переважно у віці 40 – 60 років.
Етіологія.
Як уже зазначалось, важливе значення мають хронічні запальні процеси слизової оболонки гайморової пазухи, альвеолярного відростка та піднебіння з папіломатозом; доброякісні пухлини з тривалим існуванням; хронічна травма ясен.
Патологічна анатомія.
Серед злоякісних пухлин верхньої щелепи найчастіше спостерігається плоскоклітинний рак з ороговінням (57%), плоскоклітинний рак без ороговіння (20%), залозистий рак (8%); сполучнотканинні пухлини представлені різними видами сарком (6%) та іншими формами пухлин (Веригіна А.Д., 1982; Процик В.С., 1984; та ін.). Метастазування настає відносно пізно, при враженні слизової оболонки гайморової пазухи, в порівнянні з новоутвореннями порожнини рота.
Ш Першим колектором для лімфовідтоку з гайморової пазухи є ланцюжок заглоткових лімфовузлів. Саме тут найчастіше виникають регіонарні метастази, майже недоступні для клінічного виявлення.
Ш Наступним етапом є ураження лімфатичних вузлів шиї.
Ш Для занедбаної ракової пухлини, що бере початок зі слизової оболонки порожнини рота, характерним є ураження в першу чергу лімфатичних вузлів піднижньощелепної ділянки, а потім – бокової поверхні шиї.
Класифікації раку верхньощелепної пазухи:
Вітчизняна клінічна класифікація за стадіями:
І стадія – пухлина обмежена слизово-підслизовим шаром однієї стінки верхньощелепної порожнини. Регіонарні метастази не визначаються;
IIа стадія – пухлина з вогнищевою деструкцією кісткових стінок, що не виходить за межі верхньощелепної порожнини. Регіонарні метастази не визначаються;
IIб стадія – пухлина такого ж, або меншого розміру з поодиноким рухомим регіонарним метастазом на боці ураження;
IIIа стадія – пухлина з руйнуванням кісткових стінок, що розповсюджується в одну або декілька суміжних анатомічних ділянок (орбіту, порожнину носа, порожнину рота та ін.). Регіонарні метастази не визначаються;
IIIб стадія – пухлина такого ж, або меншого ступеню розповсюдження з поодинокими, обмежено рухомими або множинними рухомими регіонарними одно-, двобічними або контралатеральними метастазами;
IVа стадія – пухлина, що проростає в одну або декілька сусідніх анатомічних ділянок (шкіру обличчя, другу половину верхньощелепної кістки, вилицеву кістку, основу черепа) без регіонарних метастазів;
ІVб стадія – пухлина того ж ступеню місцевого розповсюдження з незміщуваними регіонарними метастазами або пухлина будь-якого місцевого розповсюдження з клінічними ознаками віддалених метастазів.
Класифікація раків параназальних синусів
(коди МКХ – О С31.0, 1) за системою ТNМ (5-е видання, 1997 рік)
Анатомічні розділи та підрозділи
Верхньощелепний синус – С31.0
Решітчастий синус – С31.1
Регіонарні лімфатичні вузли
Регіонарними лімфатичними вузлами є шийні лімфатичні вузли
ТNМ клінічна класифікація
Т — первинна пухлина
Тх — недостатньо даних для оцінки первинної пухлини
Т0 — первинна пухлина не визначається
Тіs — преінвазивна карцинома (carcinoma in situ)
Верхньощелепний синус
Т1 — пухлина обмежена слизовим шаром порожнини без ерозії або деструкції кістки
Т2 — пухлина спричиняє ерозію або деструкцію кістки за винятком задньої стінки порожнини, але включаючи поширення на тверде піднебіння і/або середній носовий хід;
ТЗ — пухлина поширюється на будь-яку з таких структур: задню стінку максилярного синуса, підшкірні тканини, шкіру щоки, нижню або медіальну стінку орбіти, підскроневу ямку, крилоподібну частину, решітчастий синус
Т4 — пухлина поширюється на орбіту поза межі нижньої або медіальної стінок, основу черепа, носоглотку, основний синус, лобний синус
Решітчастий синус
Т1 — пухлина обмежена решітчастим синусом із/або без деструкції кістки
Т2 — пухлина проникає в носову порожнину
ТЗ — пухлина поширюється на передню частину орбіти і/або верхньощелепний синус
Т4 — пухлина з інтракраніальним поширенням; поширенням на орбіту, включаючи верхівку, із захопленням основного і/або лобного синуса і/або шкіри носа
N — регіонарні лімфатичні вузли
Nх — недостатньо даних для оцінки стану регіонарних лімфатичних вузлів
N0 — немає ознак ураження регіонарних лімфатичних вузлів
N1 — метастази в одному гомолатеральному лімфатичному вузлі до 3 см у найбільшому вимірі
N2 — метастази в одному гомолатеральному лімфатичному вузлі до 6 см у найбільшому вимірі, або чисельні метастази в гомолатеральних лімфатичних вузлах, жоден з яких не перевищує 6 см у найбільшому вимірі, або білатеральні, або контралатеральні лімфатичні вузли розміром до 6 см у найбільшому вимірі
N2а — метастаз у гомолатеральному лімфатичному вузлі до 6 см у найбільшому вимірі
N2b — чисельні метастази в гомолатеральних лімфатичних вузлах, жоден з яких не перевищує 6 см у найбільшому вимірі
N2с — білатеральні або контралатеральні метастази в лімфатичні вузли розміром до 6 см у найбільшому вимірі;
N3