У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


хворого неможливо вивести шляхом стимуляції, при глибокій комі можуть бути відсутні навіть примітивні захисні рефлекси: а) помірна (I), б) глибока (II), в) позамежна (III).

Порушення свідомості можуть бути короткочасними чи тривалими, легкими чи глибокими. Короткочасна утрата свідомості спостерігається при непритомностях, тоді як при епілептичних припадках вона може тривати трохи довше, а при забої головного мозку - іноді кілька годин. Тривала утрата свідомості спостерігається при важких інтракраніальних ушкодженнях чи метаболічних розладах.*

Від різних видів порушення і утрати свідомості необхідно відрізняти ступор. При ступорі свідомість не втрачається. Ступор - стан, що характеризується повною нерухомістю, ослабленням чи відсутністю реакцій на зовнішні звукові, світлові і больові подразники на фоні збереженої свідомості. Ступор часто розвивається в пацієнтів із психічними (наприклад, при шизофренії), а також з важкими соматичними (наприклад, при вираженому синдромі мальабсорбції) захворюваннями. Ступор спостерігається також при ряді депресивних станів (наприклад, після втрати близької людини) і сильних психогенних травмах, що розвиваються при дії різних екстремальних факторів.*

Етіологія ком. Кому викликають різні фактори, які прийнято поділяти на: 1) екзогенні й 2) ендогенні. Вони можуть бути: а) інфекційними і б) неінфекційними.*

Екзогенні фактори – це патогенні агенти навколишнього середовища, як правило, надзвичайної сили, токсичності чи руйнівного характеру, зокрема: 1) травматичні фактори (електричний струм, механічна травма голови); 2) термічні впливи (перегрівання, сонячний удар, переохолодження); 3) значні коливання барометричного тиску (гіпо- і гіпербарія); 4) нейротропні токсини (алкоголь і його сурогати, етиленгліколь, токсичні дози наркотиків, седативні, барбітурати й ін.); 5) інфекційні агенти (нейротропні віруси, ботулічний і правцевий токсини, збудники малярії, черевного тифу, холери); 6) екзогенна гіпоксія й аноксія; 7) великі дози проникаючої радіації.*

Ендогенні фактори є результатом важких розладів життєдіяльності організму при несприятливому перебігу різних хвороб і хворобливих станів, коли виникають значні відхилення від норми життєвоважливих параметрів і констант, при надлишку чи дефіциту субстратів обміну речовин чи кисню в організмі. Ними є, зокрема: 1) патологічні процеси в мозку (ішемія, інсульт, пухлина, абсцес, набряк і т.п.); 2) недостатність кровообігу (гіпоксія мозку); 3) дихальна недостатність (гіпоксія мозку при астматичному статусі, асфіксії, набряку легень); 4) патологія системи крові (масований гемоліз еритроцитів, виражена анемія); 5) ендокринопатії (гіпоінсулінізм, гіпо- і гіпертиреоїдні стани, наднирникова недостатність); 6) печіночна недостатність; 7) порушення системи травлення (синдром мальабсорбції, кишкова аутоінтоксикація чи аутоинфекція); 8) ниркова недостатність; 9) коматозні стани розвиваються в ряді випадків при важкому прогресуючому перебігу колапсу і шоку.*

Загальний патогенез і прояви.

Патогенез коматозних станів, незалежно від їхніх причин, включає кілька загальних ключових ланок, які розвиваються у всіх органах і тканинах, але найбільше є вираженими у мозку. Це: 1) гіпоксія, 2) порушення процесів енергозабезпечення клітин, 3) інтоксикація, 4) розлади КЛР, 5) дисбаланс іонів і рідини, 6) порушення елекгрогенезу, 7) дисбаланс вмісту БАР і їхніх ефектів.*

Гіпоксія і порушення процесів енергозабезпечення.

Порушення кисневого забезпечення тканин і органів є причиною коми, чи її патогенетичною ланкою. Порушення субстрактного забезпечення клітин обумовлює недостатність біологічного окислювання в них.

Відомо, що ресинтез АТФ у нейронах мозку забезпечується в основному за рахунок енергії окислювання глюкози в реакціях тканинного дихання. На масу мозку, що складає близько 2% від маси тіла, приходиться приблизно 20% (!) серцевого викиду крові. Разом з тим у мозку (як і в серці) відсутні запаси АТФ. У зв'язку з цим припинення чи зменшення доставки кисню чи субстратів метаболізму до мозку виключає можливість його нормального функціонування. Нейрони головного мозку, що є й у нормі найбільш киснезалежними структурами, в умовах гіпоксії стають самим уразливим об'єктом в організмі.

Припинення мозкового кровообігу уже через 8-10 с приводить до критичного дефіциту кисню і порушення енергетичного забезпечення нейронів. У результаті відбувається утрата свідомості. Наступаюче протягом наступних 4-7 хв виснаження глюкози, а також пригнічення (у зв'язку з наростаючим ацидозом) анаеробного метаболізму супроводжуються непоправною витратою енергії АТФ. У зв'язку з цим припиняється специфічна діяльність нейронів, втрачається свідомість і починають розвиватися швидко прогресуючі дистрофічні процеси.

Порушення енергозабезпечення клітин у кінцевому рахунку обумовлює їх дисфункцію, розвиток дистрофії і порушення у них пластичних процесів. У найбільшій мірі це виражено в мозку і у серці. У зв'язку з цим у пацієнтів, які перебувають у комі,: 1) утрачена свідомість; 2) знижена виразність чи відсутні рефлекси; 3) розвиваються аритмії і недостатність скорочувальної функції серця, а також артеріальна гіпотензія; 4) порушується частота і періодичність роботи нейронів дихального центру, зменшується об‘єм альвеолярної вентиляції, що приводить до дихальної недостатності і збільшення гіпоксії.*

Інтоксикація. Коми будь-якого походження характеризується нагромадженням в організмі токсичних речовин. Вони попадають в організм ззовні (при комах екзогенного походження) чи утворяться в ньому самому (при ендогенних комах). Ряд коматозних станів викликають нейротропні токсини, алкоголь і його сурогати, етиленгліколь, токсини грибів; ЛС при їхньому неправильному застосуванні (наприклад, наркотики, барбітурати, транквілізатори). Токсичні речовини, а також продукти їхнього метаболізму здійснюють найбільший патогенний вплив на мембранні структури і ферменти нейронів стовбура і великих півкуль мозку, що веде до порушення їх функції. Це у свою чергу веде до порушень діяльності ССС, дихальної, ендокринної і травної систем, нирок, печінки, систем крові, гемостазу й ін.

Інтоксикація організму продуктами метаболізму поглиблюються за рахунок порушення дезінтоксикаційної функції печінки і екскреторної діяльності нирок.

При печіночній комі в крові значно підвищується вміст путресцину, кадаверину, похідних фенолу, індолу, скатолу (утворюються в товстій кишці при розпаді білка), а також амонійних сполук (вуглекислий і карбаміновокислий амоній, гідроокис


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7