вазоконстрікція. Клінічно проявляється олігурією, зі зменшеною натрійурією, підвищення вмісту креатиніну і сечовини в плазмі з розвитком гіперкаліємії і метаболічного ацидозу.
Прогноз при ЦП несприятливий. В окремих випадках вдається досягти стійкої стабілізації позитивного ефекту.
Лікування: залежить від активності процесу, стадій та етіології. Основні принципи, як і при ХГ. При декомпенсованому ЦП призначають симптоматичні засоби. У раціоні обмежують кількість білка, при асциті застосовують сечогінні.
Лікування ПЕ:
1. виключення з їжі білків –джерела аміачної інтоксикації і печінкової гіперазотемії, після виходу із коми білки вводяться поступово – з 0,5 г/кг поступово збільшуючи до 1,5 г/кг;
2. пригнічення аміногенної кишкової флори – per os чи в клізмі призначають антибіотики (неоміцин, мономіцин, канаміцин), лактулозу, нормазе; препарати, які посилюють метаболізм аміаку в печінці (глютамінову кислоту, орніцетил, гепа-Мерц);
3. інфузійна терапія по типу керованої гемодилюції;
4. компенсація дефіциту факторів згортання крові свіжозамороженою плазмою, фібриногеном, вітаміном К;
5. виключення поліпрагмазії, глюкокортикоїдів, ліпотропних засобів.
Скорочення.
АІТ – аутоімунний гепатит
Вг – вірусний гепатит
ЕРV – есенціальні фосфоліпіди
ІФН – інтерферон
ПЕ – печінкова енцефалопатія
УДХК – урсодезокихолева кислота
ХГ – хронічний гепатит
ХГВ – хронічний вірусний гепатит
ЦП – цироз печінки
