дії ненаркотичних анальгетиків є інгібування циклоксигенази, що веде до зниження синтезу простагландинів групи Е, які виконують функцію “медіаторів” гарячки. Зниження температури тіла може бути досягнуте шляхом зменшення процесів теплопродукції. Такий ефектом володіють алкалоїди ряду рослин (наприклад, хіни), які пригнічують окисні процеси в тканинах.
Звичайно, використовують лікарські препарати, направлені на ліквідацію етіологічних факторів гарячки.
Зниження температури тіла досягається також шляхом інгібування вироблення вторинних пірогенів.*
Поняття про піротерапію
Метод лікування за допомогою штучного підвищення температури тіла відомий відносно давно. В даний час він звичайно застосовується в комплексі із іншими методами лікування. Одним із способів підвищення температури тіла є індукція штучної лихоманки пірогенними речовинами. З цією метою застосовують високоочищені біогенні препарати, наприклад пірогенал, який являє собою ліпополісахаридний комплекс, виділений із клітинних оболонок грам від’ємних бактерій. Викликаючи гарячку, ці препарати стимулюють загальну і специфічну резистентність організму. Піротерапія застосовується з метою прискорення репаративних процесів після травм, опіків, для розсмоктування патологічних рубців, спайок, при деяких захворюваннях нервової системи. Як неспецифічний засіб піротерапія ефективна при лікуванні деяких венеричних хвороб, наприклад гонореї, пізніх стадій сифілісу. У комплексі з іншими лікувальними заходами піротерапія іноді застосовується при лікуванні злоякісної гіпертензії, поліартриту. Останнім часом досліджуються можливості застосування піротерапії при онкологічних захворюваннях, оскільки встановлено, що висока температура в деяких випадках підвищує чутливість пухлин до хіміотерапії і променевого впливу.