Діяльність смакових рецепторів залежить від стану органів травлення. На формування смакових відчуттів впливають зір та нюх.

Відчуття смаку відіграє важливу роль у формуванні апетиту, регуляції травлення.

Отже, смаковий аналізатор разом з нюховим бере участь у регуляції обміну речовин людини.

У дітей барабанна перетинка й основна мембрана пластичніші ніж у дорослих, тому слух у них чутливіший.

ГІГІЄНА СЛУХУ ТА ЗАПОБІГАННЯ ЙОГО ПОРУШЕННЯМ

Щоб зберегти слух, необхідно оберігати його орган від пошкоджень шкідливими фізичними, хімічними факторами та мікроорганізмами.

Фізичні фактори такі, що можуть викликати травми окремих частин вуха: постійний шум (транспортний та побутовий), звукові коливання надвисоких і наднизьких частот, механічне чищення слухового проходу від сірки. З ультразвуками та інфразвуками людина зустрічається тільки в умовах виробництва. Для запобігання шкідливого впливу їх на органи слуху необхідно дотримуватись правил техніки безпеки.

Хвороби органа слуху в результаті дії хімічних речовин бувають головним чином при порушеннях техніки безпеки в поводженні з ними. Тому необхідно дотримуватись правил роботи з хімічними речовинами.

Пошкодженню органа слуху хвороботворними мікроорганізмами можна запобігти своєчасним оздоровленням носоглотки, із якої збудники проникають у середнє вухо через слухову трубу і викликають спочатку запалення (отит), а при запізнілому лікуванні – зниження і навіть втрату слуху.

Для збереження слуху неабияке значення мають профілактичні міри: організація здорового способу життя, дотримання режиму праці і відпочинку, фізична підготовка, розумне загартування.

Потрібно пам’ятати:

- Не можна прочищати вуха гострими предметами, аби не пошкодити барабанної перетинки.

- Не намагатись самостійно діставати сторонні предмети з вушного проходу.

- Не слухати дуже гучної музики, особливо використовуючи при цьому навушники.

- При сильних, різких звуках відкривати рот.

- При сильному вітрі та мінусовій температурі одягати головний убор. Мити вуха щодня, чистити від вушної сірки.

- Проколювати мочки вуха для носіння сережок тільки у косметичних кабінетах, щоб не занести інфекції.

2.ОРГАНИ ДОТИКУ, НЮХУ ТА СМАКУ

Дотик виникає при подразненні рецепторів шкіри, слизових оболонок. Збудження в цих рецепторах виникають при доторкуванні, натискуванні, дії тепла і холоду та ін. впливів. Користуючись дотиком, можемо визначати такі фізичні властивості предметів, як форма, твердість – м’якість, характер поверхні, тепло – холод.

Больові відчуття можна розглядати як одну з форм дотику.

Рецептори розташовані в епідермісі і власне шкірі. Їх будова неоднакова, та відрізняються за функціями. Одні сприймають дотик, інші тиск, холод, тепло, біль. Деякі здатні одночасно сприймати механічні та температурні подразнення.

Характер відчуття формується залежно від частоти дії подразника. Якщо вона постійна, утворюється відчуття тиску. Коли короткочасна – відчуття дотику, а за високої частоти зміни сили подразника – відчуття вібрації.

Найбільша чутливість властива нервовим закінченням кінчиків губ, язика, менша – кінчикам пальців рук, долоней. Низькою чутливістю до дотику характеризується шкіра спиши. Стоп, живота.

Збудження, яке виникає в рецепторах шкіри, надходить по доцентрових волокнах нервів у кору великих півкуль у ділянці задньої центральної звивини, де розташована зона шкірно-м’язового чуття. В ЦНС формується відчуття, яке називають дотиком.

Отже, рецептори шкіри, нервові волокна і центри головного мозку складають шкірний аналізатор. Його порушення в будь-якій частині приводять до розладів дотику. У випадку втрати зору він дає можливість людині обходитись без нього, звичайно не в повній мірі.

НЮХ – процес сприйняття запахів речовин.