Реферат

на тему:

Рак молочної залози

План:

1. Вступ

2. Етіологія захворювання

3. Патологічна анатомія

4. Клініка раку молочної залози

5. Хвороба Педжета

6. Рентгенологічні методи діагностики раку:

· Термографія

· Безконтрасна мамографія

· Ксерорентгенографія

· Пневмомамографія

· УЗД молочних залоз

· Комп’ютерна томографія

7.Висновок

Вступ

Рак грудної залози - найчастіша форма злоякісної патології у жінок. Захворюваність на рак грудної залози в Україні серед жінок досягає 54,37%ооо (1998) і в структурі онкозахворювань складає 8,6%. Число вперше виявлених в Україні випадків досягло 13702, а інтенсивний показник -25%ооо. Серед усіх злоякісних пухлин рак грудної залози знаходиться на 4 місці, пропустивши вперед рак легені, шкіри та шлунку. Але серед жінок він посідає перше місце.

Серед областей України частота раку грудної залози різноманітна. Велика захворюваність спостерігається в Одеській (78,9), Харківській (64,9), Запорізькій (61,2) областях. Значно менша середньодержавного рівня захворюваність відмічена у Закарпатській (35,0), Івано-Франківській (34,2) та Тернопільській (35,3) областях.

Частота захворюваності на рак грудної залози серед населення різних держав світу теж різноманітна. Так, максимальна захворюваність відмічена у високорозвинутих країнах - США, Англії, Німеччини, Франції. Низький рівень захворюваності на рак грудної залози спостерігається в державах Середньої Азії, Арабського світу та Японії.

В останні десятиріччя відмічено значний ріст захворюваності. Так, у США за останні 10 років частота збільшилась на 10,6%, в Англії та Уельсі - на 27.1%. В Україні із 1962 по 1998 рік частота раку молочної залози збільшилась з 17,6%ооо до 54,3%ооо, тобто в 3,1 рази. Крім інших факторів, на збільшення частоти раку грудної залози накладає відбиток постаріння населення в усіх розвинутих країнах.

Жителі міст хворіють у 2-2,5 рази частіше, ніж жителі села. Особливо це стосується великих міст. Так, у великих містах спостерігається найбільша захворюваність цією патологією: у Севастополі, Києві, Одесі, Харкові, Дніпропетровську, Львові.

Рак молочної залози розвивається в основному у осіб другого періоду зрілого та похилого віку, тобто в 45-65 років. Відмічена наявність двох піків захворюваності, це на рівні 45-50 та 55-60 років.

Хоча і значно рідше, ця патологія спостерігається і у чоловіків, складаючи 1-2% усіх раків грудної залози. У них частота захворюваності досягає 0,2%ооо, частіше розвивається у осіб старших 60 річного віку, протікає більш злоякісне, ніж у жінок.

Етіологія. Рак грудної залози відноситься до пухлин, причини розвитку яких вивчені краще, ніж при інших локалізаціях. Відомо багато факторів ризику та передракових захворювань самої молочної залози, інших органів та організму в цілому, що пов'язані з залозою єдиною статевою функцією.

Серед них найбільшого значення мають конституціональні, генетичні, екологічні, соціальні, особливості харчування та інші. Вони викликають значні гормональні зміни в організмі, і лежать в основі виникнення злоякісних пухлин. Серед таких порушень виділяють надмірну кількість оваріальних андрогенів або пролактина, ановуляторно-лютеаль-ну неадекватність, недостатність функції щитовидної залози та інш. Визначити який із вище перерахованих факторів став пусковим механізмом у кожної конкретної жінки важко. Це обумовлено тим, що в регуляції діяльності грудної залози беруть участь 15 гормонів. Найголовнішим гормональним фактором е гіперестрогенізація, тобто надмірний синтез жіночих статевих гормонів або їх введення із зовні. Естрогенизація стимулює проліферацію епітелію в грудній залозі та утворює вогнище надмірної клітинної проліферації з атипією епітелію.

Відмічено, що у жінок, хворих на рак грудної залози, період активності яєчників був довготривалим. Ці жінки починають раніше менструювати, у них пізніше наступає мено-пауза. Аборти, відмова від годування дитини материнським молоком ведуть до порушення фізіологічної послідовності ендокринної циклічності, створюють умови для розвитку раку грудної залози.

Значну роль у виникненні раку грудної залози має статева розпуста, розврат та безсистемні статеві зв'язки з різноманітними партнерами. Проституція завжди сприяла грубим порушенням гормональної, менструальної та народжу-вальної функцій жіночого організму.

Серед етнічних груп населення, де жінки рано виходять заміж, багато народжують, не роблять абортів, період лактації довготривалий і майже не перервний у період всього активного статевого періоду жінок, де немає статевої розпусти та проституції, рак грудної залози зустрічається дуже рідко. І навпаки, у європейських та американських жі-нок, серед яких рак грудної залози зустрічається часто, відмічаються зриви нормального перебігу фізіологічних процесів. Жінки пізно виходять заміж, рідко вагітніють, проводять аборти, відмовляються від природного годування дітей, в період згасання статевої функції жінки безконтрольно вживають статеві гормони. Нерідко рак грудної залози розвивається у незаміжніх жінок та у тих, які не народжували.

В походженні раку грудної залози певне значення мають спадкові фактори. Це захворювання нерідко зустрічається у жінок однієї сім'ї. Спостереження, проведені на великій кількості хворих, показали, що жінки, які мають серед родичів хворих на рак грудної залози, ризикують захворіти цією патологією в 6-8 разів частіше, ніж жінки з необтяжливою спадковістю.

До факторів ризику раку грудної залози відносяться запальні та дисгормональні захворювання жіночих статевих органів (фіброміома матки, ендометрити, запальні процеси придатків матки, доброякісні та запальні процеси яєчників). Аналогічний вплив на виникнення раку грудної залози мають різноманітні захворювання наднирників, щитовидної залози, гіпофізу, епіфізу, артеріальна гіпертензія, неврастенія, захворювання печінки, надлишкова вага тіла більше 10 кг, цукровий діабет, травма грудної залози тощо.

Основою профілактики раку грудної залози є дотримання правил статевої гігієни: відмова від статевої розпусти, абортів, вагітність з довготривалою лактацією, попередження різноманітних запальних процесів в грудній залозі (тріщини, мастити та інші), своєчасне лікування мастопатій та гінекологічної патології. Більшість факторів ризику може бути усунена чи ослаблена. Генетичні фактори повинні враховуватись, а тому спадкова схильність може не проявлятись за умови правильного способу життя та виключення впливу факторів